Копія
Справа № 2270/3164/11
28 березня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача Войцехівського В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача податкову заборгованість в сумі 849,71 грн., по збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі. Відповідач в порушення вимог закону допустив податковий борг у зазначеній сумі, який необхідно стягнути в примусовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що відповідач в добровільному порядку не сплатив податковий борг сумі 849,71 грн., по збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності в суд не подав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична - особа підприємець виконавчим комітетом Славутської міської ради Хмельницької області 24.11.2008 року за 2 675 000 0000 009333 та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов'язкових платежів і зобов'язаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.
Відповідач взятий на податковий облік в Славутській об'єднаній державній податковій інспекції 26.11.2008 року за № 8421, та є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Позивачем проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності із збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал 2009 року, 1 півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік та 1 квартал 2010 року.
За результатами перевірки складено акт від 02 серпня 2010 року № 950/1503/2698821037 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності.
Актом перевірки встановлено порушення п. п. 4.1.4, п. 4.1, ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-3, тобто відповідачем не подано до податкового органу розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища, за 1 квартал 2009 року, 1 півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік та 1 квартал 2010 року, які передбачені інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року, № 162/379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 9 серпня 1999 року за № 544/3837.
За результатами перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002051503/0 від 05 серпня 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 850 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 цей порядок визначає єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища а також його стягнення. Збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення.
Територіальні органи Мінприроди подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.
Невключення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.
Частиною 4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», встановлено, суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 і визначених за місцем перебування платників збору на податковому обліку коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2, додатка 2.
Базовий (звітний) період збору згідно ч. 9 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» дорівнює календарному кварталу.
Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх у строки визначені п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до органів податкової служби за місцем перебування платника збору на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.
Податкові розрахунки затверджені інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року, № 162/379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 9 серпня 1999 року за № 544/3837.
Виходячи із викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач як платник збору зобов'язаний самостійно щоквартально наростаючим підсумком обчислювати суму збору, та подавати до податкового органу за місцем своєї реєстрації відповідні розрахунки за встановленою формою, тобто до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції у строки визначені п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби, згідно ч. 15 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору».
Відповідно ч. 13 цього ж Порядку платники несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасну сплату збору згідно із законодавством.
Згідно п. п. 4.2.1, 4.2.2, п. 4.2, ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку встановленому цим Законом.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Строки подання декларацій визначені п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в зв'язку з чим платник податків зобов'язаний подавати податкові декларації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Так як відповідач не подавав податкові розрахунки по збору за забруднення навколишнього природного середовища в установлені законом строки, за результатами перевірки на підставі акту перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від № 0002051503/0 від 05 серпня 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 850 грн.
Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-3, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюється окремим законодавством.
На підставі п. п. 17.1.1, п. 17.1, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Тому суд вважає правомірними та цілком законними дії позивача, про накладення на відповідача штрафів у розмірі 170 грн., за кожне неподання податкових розрахунків по збору за забруднення навколишнього природного середовища декларацій за встановлені актом перевірки періоди.
Податковим боргом відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого зобов'язання.
Сума податкового боргу відповідача вважається узгодженою відповідно із вимогами п. п. 5.2.1, п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як прийняте позивачем податкове повідомлення - рішення направлене відповідачу, а податкове зобов'язання платників податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, тобто у разі оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання.
Податкове повідомлення - рішення позивача про накладення штрафу на відповідача, відповідачем отримані, ним не оскаржувались, ні в адміністративному ні в судовому порядку.
У строки визначені ч. 2, п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач не сплатив суми нарахованого податкового зобов'язання по податку на додану вартість, самостійно визначену контролюючим органом, тобто протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем відповідачу направлено податкові вимоги про сплату узгоджених сум податкових зобов'язань.
Згідно із ст. 3.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 849,71 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 1, 3.1.1, 6.2, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 м. Славута Хмельницької області на користь державного бюджету 849,71 грн., (вісімсот сорок дев'ять гривень сімдесят одна копійка) податкової заборгованості по збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 29 березня 2011 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський