Копія
Справа № 2270/3240/11
22 березня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача
представника відповідача Цимбалюка С.І.,
Паламарчук В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом виробничого кооперативу "Спецрембуд" с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області до управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі за № 1024/02 від 01.02.2011 року в розстроченні заборгованості в сумі 52440,66 грн., згідно рішень про застосування фінансових санкцій № 971-979 від 31.12.2010 року і зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі прийняти рішення щодо розстрочення заборгованості в сумі 52440,66 грн., для сплати рівними частками терміном на 60 місяців.
Свій позов позивач мотивує тим, що позивач є юридичною особою, перебуває на обліку у відповідача як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За несвоєчасну сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України відповідач застосував до позивача фінансові санкції та нарахував пеню в сумі 52440,66 грн., згідно рішень № 971-979.
Позивач оскаржив зазначені рішення до суду і ухвалою суду від 26.01.2011 року позовну заяву було залишено без розгляду за заявою позивача.
В послідуючому позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача в якій просив прийняти рішення про розстрочення суми фінансових санкцій та пені відповідно до п. 7 розділу 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», але 03.02.2011 року отримав письмову відмову відповідача.
Таку відмову у розстроченні суми фінансових санкцій та пені позивач вважає неправомірною, так як розстроченню підлягають суми фінансових санкцій та пені, що виникли до 01 січня 2011 року.
За таких обставин позивач просить зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо розстрочення заборгованості в сумі 52440,66 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що позивач є юридичною особою, перебуває на обліку у відповідача як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За несвоєчасну сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України відповідач застосував до позивача фінансові санкції та нарахував пеню в сумі 52440,66 грн., згідно рішень № 971-979.
Позивач оскаржив зазначені рішення до суду і ухвалою суду від 26.01.2011 року позовну заяву було залишено без розгляду за заявою позивача.
В послідуючому позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача в якій просив прийняти рішення про розстрочення суми фінансових санкцій та пені відповідно до п. 7 розділу 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», але 03.02.2011 року отримав письмову відмову відповідача.
Таку відмову у розстроченні суми фінансових санкцій та пені позивач вважає неправомірною, так як розстроченню підлягають суми фінансових санкцій та пені, що виникли до 01 січня 2011 року.
За таких обставин позивач просить зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо розстрочення заборгованості в сумі 52440,66 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю і пояснила суду, що 23.12.2010 року за затримку платежів по страхових внесках до Пенсійного фонду України до позивача були застосовані фінансові санкції та нарахована пеня в сумі 52440,66 грн., за період з 20.01.2009 року по 11.11.2010 року згідно рішень № 971-979.
Позивач оскаржив зазначені рішення до суду і ухвалою суду від 26.01.2011 року позовну заяву було залишено без розгляду за заявою позивача.
В послідуючому позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача в якій просив прийняти рішення про розстрочення суми фінансових санкцій та пені відповідно до п. 7 розділу 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», але 03.02.2011 року йому направлена письмова відмова так як станом на 01.01.2011 року сума заборгованості із сплати фінансових санкцій та пені не обліковується в особових картках особових рахунків платника, в зв'язку з судовим оскарженням позивачем рішень про застосування фінансових санкцій та пені, а сума заборгованості, яка підлягає розстроченню, визначається згідно з картками особових рахунків платників.
За таких обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-4.
В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа 06.02.2004 року Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією Хмельницької області за номером у ЄДРПОУ 1 659 120 0000 000422, що підтверджується та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Позивач відповідно до ст. ст. 1, 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-4 є страхувальником - роботодавцем, який відповідно до цього Закону сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Роботодавцем являються підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору. Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, тобто позивач є платником страхових внесків.
Таким чином, згідно п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач як страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальному органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для позивача відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» базовим звітним періодом є календарний місяць.
Тобто, виходячи із зазначених норм Закону, позивач зобов'язаний щомісяця, не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, тобто календарного місяця подати до управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області розрахунок суми страхових внесків за базовий звітний період, та сплатити нараховані внески.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Так як позивач страхові внески перераховував до Пенсійного фонду України з порушенням граничних строків для їх сплати, встановлених п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач прийняв рішення № 971-979 від 23.12.2010 року про застосування фінансових санкцій в сумі 9214,10 грн., та нарахування пені в сумі 43226,56 грн., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків, а всього в сумі 52440,66 грн., за період з 20.01.2009 року по 11.11.2010 року.
Позивач оскаржив зазначені рішення до суду і ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2011 року позовну заяву було залишено без розгляду за заявою позивача.
В послідуючому позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача від 27.01.2011 року в якій просив прийняти рішення про розстрочення суми фінансових санкцій та пені відповідно до п. 7 розділу 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», але 03.02.2011 року отримав письмову відмову відповідача.
Відмова мотивована тим, що відповідно до п. п. 9.7 п. 9 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21 - 1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 року оскарження рішення органу Пенсійного фонду про накладення штрафів зупиняє строки її сплати до винесення рішення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.
Згідно підпункту 2.3 п. 2 «Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21 - 4, розстроченню підлягає заборгованість із сплати фінансових санкцій та нарахування пені, що виникла до 1 січня 2011 року.
Станом на 1 січня 2011 року сума заборгованості із сплати фінансових санкцій та пені зазначена в заяві не обліковується в картках особових рахунків виробничого кооперативу «Спецрембуд».
Відповідно до п. 4 «Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року» сума заборгованості, яка підлягає розстроченню, визначається згідно з картками особових рахунків платників.
Суд вважає такий висновок відповідача неправомірним, виходячи із таких підстав.
Пунктом 7 розділу 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року встановлено, що заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року.
Основною і єдиною умовою для отримання дозволу для розстрочення із сплати фінансових санкцій та пені платником страхових внесків є виникнення такої заборгованості у платника страхових внесків до 1 січня 2011 року.
Закон не визначає інших підстав для відмови у прийнятті рішення про розстрочення із сплати фінансових санкцій та пені.
«Порядком проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року», який розроблено відповідно до пункту 7 розділу 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», також не передбачено підстав для відмови у розстроченні із сплати фінансових санкцій та пені, у разі якщо така заборгованість виникла у платника страхових внесків до 1 січня 2011 року.
Як встановлено у судовому засіданні і зазначено вище заборгованість у платника страхових внесків виникла до 1 січня 2011 року, на підставі рішень відповідача № 971-979 від 23.12.2010 року про застосування фінансових санкцій в сумі 9214,10 грн., та нарахування пені в сумі 43226,56 грн., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків, а всього в сумі 52440,66 грн., за період з 20.01.2009 року по 11.11.2010 року.
Оскарження рішення органу Пенсійного фонду України про накладення штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі, разом з тим не дає право органу Пенсійного фонду не обліковувати в картках особових рахунків платника страхових внесків суми нарахованих фінансових санкцій та пені, тому відповідач помилково не облікував в картках особових рахунків позивача нараховані фінансові санкції та пеню і відповідно в зв'язку з відсутністю такого обліку неправомірно відмовив позивачу у розстроченні із сплати фінансових санкцій та пені.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і повністю доведений в судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 14, 15, 16, 20, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 7 розділу 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України суд,
Позов задовольнити.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області за № 1024/02 від 01.02.2011 року в розстроченні заборгованості в сумі 52440,66 грн., згідно рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 971-979 від 23.12.2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області прийняти рішення про розстрочення заборгованості в сумі 52440,66 грн., згідно рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 971-979 від 23.12.2010 року, відповідно до п. 7 розділу 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 25 березня 2011 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський