Копія
Справа № 2270/816/11
18 березня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача Войцехівського В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекція у Чемеровецькому районі Хмельницької області до фермерського господарства "ОСОБА_4." с. Сокиринці Чемеровецького району Хмельницької області про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача податковий борг по орендній платі за землю та єдиному податку в сумі 11834,06 грн.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі. Відповідач в порушення вимог закону допустив податковий борг у зазначеній сумі, який необхідно стягнути в примусовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково, просить стягнути з відповідача на користь позивача податковий борг по орендній платі за землю та єдиному податку в сумі 2379,15 грн., пояснивши суду, що відповідач як платник орендної плати за землю та єдиного податку внаслідок несвоєчасної сплати такого платежу, допустив заборгованість в сумі 2379,15 грн., яку необхідно стягнути в примусовому порядку на користь позивача. При визначені ціни позову в сумі 11834,06 грн., була допущена арифметична описка.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності в суд не подав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа Чемеровецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області 05 грудня 2007 року за реєстраційним № в ЄДР 10030265453, та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов'язкових платежів і зобов'язаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.
Відповідно до п. 8, ч. 1, ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251 - 12 плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768 - 3, зокрема ст. 124, встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. ст. 1, 3, 4, 5 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об'єктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада Міністрів АРК та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
На підставі розпорядження голови Чемеровецької районної державної адміністрації від 03 серпня 2007 року № 420/2007-р, про надання відповідачу в оренду земельної ділянки площею 27,16 га за межами населеного пункту с. Сокиринці Чемеровецького району Хмельницької області, між відповідачем та Чемеровецькою районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки № 109 від 10 серпня 2007 року, строком на 10 років.
Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією із істотних умов договору оренди земельної ділянки як це передбачено ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до вимог Закону України «Про плату за землю»).
Відповідно до ст. ст. 2, 5 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535 - 12, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, також земельної частки (паю), і землекористувач, у тому числі орендар.
Згідно ст. 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частки за місяцями.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідач на виконання вимоги ст. 14 Закону України «Про плату за землю» до державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі 02.02.2009 року за № 1172 подав податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у якій відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по орендній платі за землю на 2009 рік.
Одним із обов'язків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» є обов'язок сплачувати суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлений ст. 17 Закону України «Про систему оподаткування», а саме: сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України, тобто відповідач був зобов'язаний сплачувати орендну плату згідно вимог ст. 17 Закону України «Про плату за землю», - рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Внаслідок несвоєчасної та не в повному обсязі сплати орендної плати за землю та комунального податку відповідач допустив заборгованість всього в сумі 2379 грн., в тому числі по орендній платі за землю в сумі 2211,47 грн., із них-основний платіж в сумі 2041,47 грн., за жовтень-грудень 2009 року, та штрафні санкції в сумі 170 грн., та по єдиному податку штрафні санкції в сумі 170 грн., із них 2,32 грн., сплачено, що підтверджується відповідним розрахунком.
Пунктами 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України, а податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Тому борг відповідача по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 2041,47 грн., необхідно вважати узгодженим із 02.02.2009 року.
Посадовими особами податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності відповідачем, та складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 40 від 17.02.2010 року.
Перевіркою встановлено, що відповідач не подав в строк податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік і також не подав розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою за 4 квартал 2009 року.
На підставі акту перевірки позивачем прийняті податкове повідомлення-рішення № 0001051501/0 від 18 лютого 2010 року, яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію по орендній платі за землю в сумі 170 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001041501/0 від 18 лютого 2010 року, яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію по єдиному податку в сумі 170 грн.
Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються у розмірах, визначених статтею 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Штрафні (фінансові) санкції відповідачу позивачем нараховані згідно вимог ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-3, в зв'язку з неподанням відповідачем в установлені строки податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік і розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою за 4 квартал 2009 року.
Відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п. п. 5.2.2 цього пункту.
Із копій поштових повідомлень доданих до матеріалів справи встановлено, що відповідач отримав податкові повідомлення-рішення 21 лютого 2010 року.
Підпункт 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає право платника податків оскаржити в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган не вірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції.
Так як відповідач не оскаржив в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення їх необхідно вважати узгодженими із 21 лютого 2010 року.
В судовому порядку відповідач також не оскаржив податкові повідомлення-рішення.
Згідно п. 1.10 ст. 1 цього ж Закону податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Відповідно до п. п. 6.2.1, 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Позивач направив відповідачу податкові вимоги про сплату узгоджених сум податкових зобов'язань, але відповідач не сплатив повністю суму податкового боргу.
Згідно із п. п. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Податкова заборгованість відповідача підтверджується податковим розрахунком, податковою декларацією орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності за 2009 рік, також копією договору оренди земельної ділянки, копією особового рахунку платника податків, копіями податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити частково із врахуванням зменшення позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 124, Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 4, 5, 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 5 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю», ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фермерського господарства «ОСОБА_4.» с. Сокиринці Чемеровецького району Хмельницької області на користь державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі Хмельницької області 2379,15 грн., (дві тисячі триста сімдесят дев'ять гривень п'ятнадцять копійок) податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки та єдиному податку.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 21 березня 2011 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський