Копія
Справа № 2-а-8704/10/2270/1
17 січня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
прокурора
представника позивача Мартинюк Н.Ю.,
Масловської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, м. Київ, в особі її структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення фінансових санкцій, -
Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача в дохід державного бюджету 510 грн., штрафних санкцій.
Свій позов прокурор мотивує тим, що відповідач експлуатував транспортний засіб облаштований як таксі за відсутності ліцензійної картки. Відповідно до чинного законодавства позивачем застосовано до відповідача штрафну санкцію за зазначене порушення. Відповідач суму штрафної санкції добровільно не сплатив, тому її необхідно стягнути в дохід державного бюджету в примусовому порядку.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши суду, що відповідач не сплатив 510 грн., штрафної санкції, яку необхідно стягнути в дохід державного бюджету, обставини підтверджуючі позовні вимоги викладені в позові.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши суду, що у відповідача рахується заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях за порушення законодавства про автомобільний транспорт в розмірі 510 грн., обставини, підтверджуючі зазначені вимоги, викладені в позові.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.05.2010 року при ньому не складався, другий примірник даного акту йому не надавався, про його існування він не знав, та надав суду письмове заперечення проти даного адміністративного позову.
Також відповідач пояснив, що ліцензію з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» він отримав у серпні 2010 року.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 06 травня 2010 року посадові особи позивача актом про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зафіксували порушення відповідачем ч. 4 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 5 квітня 2001 року, а саме: відповідачем проводилася експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки.
В даному акті зазначено, що водій транспортного засобу ОСОБА_5, особисто його не підписував та від надання пояснень про причини порушення відмовився.
Позивачем акт від 06.05.2010 року був направлений на адресу відповідача 11.06.2010 року, та отриманий ним 15.06.2010 року, що підтверджується копією поштового повідомлення із підписом відповідача про його отримання.
Постановою про застосування фінансових санкцій № 108105 від 17.06.2010 року до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн., за порушення правил експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки.
Вказана постанова була направлена відповідачу 21.06.2010 року, та отримана ним 25.06.2010 року, факт отримання відповідачем копії постанови підтверджується копією поштового повідомлення із його підписом про її отримання.
Відповідач дану постанову у встановлений законодавством термін не оскаржував та штрафну санкцію до бюджету не сплатив.
Вказані обставини підтверджуються копією акту про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06 травня 2010 року, копією постанови про застосування фінансових санкцій № 108105 від 17.06.2010 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»№ 2344-ІІІ від 5 квітня 2001 року, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки -у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи із вказаної норми закону, суд приходить до висновку, що розмір штрафної санкції застосованої до відповідача відповідає вимогам закону.
Відповідач в добровільному порядку зазначену санкцію не сплатив.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача на даний адміністративний позов, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та поясненнями прокурора та представника позивача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та повністю доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому суму штрафної санкції необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ч. 4 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 5 квітня 2001 року, ст.ст. 9, 11, 86, 159 -163, 167 КАС України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, м. Київ, в особі її структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області, в дохід державного бюджету України 510 грн., (п'ятсот десять гривень) штрафних санкцій.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2011 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський