73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"29" березня 2011 р. Справа № 2-а-526/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Кусик Г.С.,
за участю:
представника позивача - Алексеєвої Н.С.,
представника відповідача - Рощенка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Армавір" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання протиправними дій щодо невизнання податкової декларації, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Приватне підприємство "Армавір" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації ПП "Армавір" з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкової звітності, зобов"язати відповідача внести показники податкової декларації ПП "Армавір" з податку на додану вартість за жовтень 2010 року до електронної бази даних податкової звітності ДПІ у м.Херсоні та до картки особового рахунку ПП "Армавір".
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснила, що податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року була отримана ДПІ у м.Херсоні 22.11.2010 р. Здана за жовтень 2010 року податкова декларація з податку на додану вартість повністю відповідає вимогам норм закону, тому відповідач не мав підстав для неприйняття її як податкової звітності. Вказала на те, що до податкової декларації було додано реєстр податкових накладних на компакт диску, про що свідчить опис вкладення до поштового відправлення.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року була надана з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності, передбачених Порядком заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166. Згідно пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначена декларація не визнана як податкова звітність. Причинами невизнання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкової звітності послужило відсутність реєстру податкових накладних в електронному вигляді (помилка імпортування файла).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази суд приходить до наступного.
Приватне підприємство "Армавір", (код ЄДРПОУ 31918339), знаходиться на обліку в ДПІ у м.Херсоні.
20.11.2010 р. ПП "Армавір" направлено до ДПІ у м.Херсоні декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року. Дана декларація була отримана 22.11.2010 р. та зареєстрована за № 250461.
Відповідно до листа ДПІ у м.Херсоні № 35235/10/28-330 від 25.11.2010 р., адресованого ПП "Армавір", останньому повідомлено, що подана підприємством податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року вважається невизнаною податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, оскільки звітність подана не в повному обсязі (відсутній реєстр податкових накладних в електронному вигляді).
В силу положень п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинним на час спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Податкова декларація з ПДВ за жовтень 2010 року, що подавалась позивачем до податкового органу та була невизнана ним як податкова звітність за жовтень 2010 року, міститься у матеріалах справи у належним чином засвідченій копії. У декларації заповнені всі обов'язкові реквізити (зазначено звітний період декларації, назва підприємства, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, ідентифікаційний код, місцезнаходження підприємства ...), декларація підписана головним бухгалтером підприємства Герасіною Н.П. та керівником Лобань І.В., які є повноважними представляти підприємство, скріплена печаткою платника податку, вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Суд під час вирішення питання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА від 30.05.97 р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (який був чинним на час спірних правовідносин), передбачає (п. 7):
7.1. Податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників.
7.2. Зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.
7.3. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку.
7.4. Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.
Відповідно до п.4.3 наказу ДПА від 30.05.97 р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Судом встановлено, що декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року та додатки до неї заповнені з дотриманням вимог розділу 5 наказу ДПА від 30.05.97 р. № 166. Як вбачається з матеріалів справи до декларації були надані додатки № 1 (розрахунок коригування сум ПДВ) та № 5 (розшифровка податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), а також реєстр податкових накладних за жовтень 2010 року на компактному диску, про що свідчить опис вкладення до поштового відправлення. При отриманні поштового відправлення з наявними у ньому згідно опису декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, додатків №№ 1, 5, реєстрів податкових накладних за жовтень 2010 року на компактному диску, відповідачем будь-яких актів про відсутність реєстру накладних за жовтень 2010 року в електронному вигляді не складалося, що свідчить про повноту та достовірність зазначених в описі вкладення до поштового відправлення документів.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем допустимими та належними доказами не спростовано обгрунтування позовних вимог, не надано доказів правомірності свого рішення.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність обставин, з якими закон пов'язує підстави невизнання податкової декларації як податкової декларації у відповідності до пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд вважає неправомірним невизнання поданої позивачем 20.11.2010 р. податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, документом податкової звітності.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Херсоні щодо невизнання податкової декларації Приватного підприємства "Армавір" з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкової звітності.
Зобов"язати Державну податкову інспекцію у м.Херсоні внести показники податкової декларації Приватного підприємства "Армавір" з податку на додану вартість за жовтень 2010 року до електронної бази даних податкової звітності Державної податкової інспекції у м.Херсоні та до картки особового рахунку Приватного підприємства "Армавір".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 березня 2011 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.2.1