73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
29 березня 2011 р. Справа № 2-а-1257/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.
за участю: секретаря - Склонна Ю.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Куценка В.В.
представника відповідача - Павленко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області про визнання протиправними дій,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася із адміністративним позовом до Прокуратури Херсонської області про визнання протиправними дій.
Ухвалою від 01.03.11 провадження у справі відкрито.
В судовому засіданні від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі обгрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 зверталася до прокуратури області 11.06.10 р. з заявою про вчинений злочин працівниками ізолятора тимчасового тримання Цюрупинського РВ УМВС України в області та Херсонського слідчого ізолятора. Аналогічна заява надійшла до прокуратури області з Генеральної прокуратури України 29.07.10р.
За заявами були проведені перевірки, за результатами розгляду яких викладені факти свого підтвердження не знайшли про що заявниці надано 29.06.10р. за № 16/6011-10 та 25.08.10р. за № 16/6011-10 письмові мотивовані відповіді. Тобто прокуратурою області прийнято рішення про відсутність у діях зазначених осіб порушень вимог чинного законодавства.
Отже на заяви ОСОБА_1 своєчасно надано відповіді, які за своїм змістом свідчать про фактичне прийняття рішення щодо відмови у порушенні кримінальної справи, але без додержання вимог ст. 97 КПК України, тобто неоформлена як процесуальний документ - постанова. Однак, прийняття рішення не за формою, встановленню КПК України не змінює його сутності, тому позивач не позбавлений права оскаржити відмову у порушені кримінальної справи в порядку встановленому КПК України.
Крім того, за результатами дослідчої перевірки за фактом смерті ув'язненого ОСОБА_4 Суворовським ВМ ХМВ УМВСУ в області 13.03.10р. в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі ст. 6 ч. 1 п. 1 КПК України, за відсутністю події злочину.
Таким чином, звертаючись до прокуратури області з заявами на неправомірні дії посадових осіб ІТТ та СІЗО ОСОБА_1 фактично оскаржує постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.
Вважає, що заявлений позов не є публічно-правовим спором, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували з тих підстав, що позивач звернулась до відповідача із заявою про вчинений злочин, кримінальна справа по якій порушена не була, у зв"язку з чим досудове слідство не проводилось, жодної слідчої дії проведено не було. а предметом оскарження є саме бездіяльність органів прокуратури, яка не стосується проведення ними досудового слідства.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до ст. 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
У зв'язку з цим, захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 157 КАС України, суд -
ухвалив:
Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області про визнання протиправними дій.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суду, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 11.2