Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Гриціва М.І., Кліменко М.Р.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві “ 22 “ січня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2007 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
громадянин України, учень 11 класу ЗОШ №1 м.Узин,
судимий 17 серпня 2006 року за ст.185 ч.3 КК України
на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,
засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст.104, 76 КК України, звільнено ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і покладено на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і навчання.
В апеляційному порядку вирок не розглядався.
У справі засуджений також ОСОБА_2., вирок щодо якого в касаційному порядку не оскаржений.
ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що він повторно, за попередньою змовою групою осіб із засудженим у справі неповнолітнім ОСОБА_2, 14 жовтня 2006 року заволодівши ключами від підвалу ОСОБА_3, у ніч на 15 жовтня 2006 року проник до підвалу ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 у м.Біла Церква, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_3. на загальну суму 1 686 грн..
У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і направити справу на новий судовий розгляд, оскільки засуджений скоїв подібний злочин у період іспитового строку, а в таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням не рекомендовано.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційного подання прокурора немає.
Як вірно зазначено у вироку, чинний кримінальний закон не містить заборони повторного застосування положень ст.75 КК України чи ст.104 КК України до осіб, які протягом іспитового строку, встановленого попереднім вироком, вчинили новий злочин.
Крім того, при призначенні покарання та вирішенні питання про звільнення від його відбування з випробуванням суд врахував усі обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1. скоїв злочин у неповнолітньому віці, щиро покаявся, позитивно характеризується за місцем навчання, є сиротою. Також суд звернув увагу на думку представника служби у справах неповнолітніх та потерпілої ОСОБА_3., яка прийняла вибачення засудженого та узгодила з його представником порядок та умови відшкодування решти заподіяної злочином шкоди.
За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку з мотивів, наведених у касаційному поданні, немає.
Керуючись ст.394 КПК України,
відмовити в задоволенні касаційного подання заступника Генерального прокурора України.
судді:
Синявський О.Г. Гриців М.І. Кліменко М.Р.