головуючого
Редьки А.І.
суддів
Лавренюка М.Ю., Заголдного В.В.
за участю прокурора
Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 січня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Станично-Луганського районного суду Луганської області від 9 жовтня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
раніше судимого 28.03.2005р.
Станично-Луганським районним судом
Луганської області за ч. 1 ст. 164 КК України
на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 75 КК
України звільненого від відбування покарання
з іспитовим строком 1 рік, -
засуджено за ч. 2 ст. 164 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1. остаточно визначено 1 рік 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та на підставі ст. 76 КК України покладено на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися в зазначені органи для реєстрації.
В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1. не розглядалася.
ОСОБА_1. визнано винним у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 28 серпня 2001 року аліментів на користь ОСОБА_2. на утримання сина ОСОБА_3, 1998 року народження у розмірі ¼ частини всіх доходів щомісяця. Внаслідок зазначених неправомірних дій засудженого станом на 1 жовтня 2005 року виникла заборгованість по виплаті аліментів у сумі 2443 грн. 04 коп.
У зміненому касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1. та закриття справи на підставі ст. 7 КПК України у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні йому покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав касаційне подання та просив звільнити ОСОБА_1. від призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи, на час постановлення вироку ОСОБА_1. був інвалідом другої групи, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України, суд не міг застосовувати до нього покарання у виді обмеження волі.
Інше, передбачене санкцією ч. 2 ст. 164 КК України покарання - виправні роботи призначити ОСОБА_1. немає підстав, оскільки він не працює. Йому призначене покарання із застосуванням ст. 75 КК України, тому інше покарання із застосуванням ст. 69 КК України, з урахуванням положень ст. 397 КПК України теж не може бути застосоване.
У зв'язку з цим, виходячи із роз'яснень, які містяться у ч. 7 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання», ОСОБА_1. підлягає звільненню від призначеного покарання.
Підстав для скасування вироку та закриття провадження у справі в порядку, передбаченому ст. 7 КПК України, як це зазначено у касаційному поданні, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційне подання заступника прокурора Луганської області задовольнити частково.
Вирок Станично-Луганського районного суду Луганської області від 9 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити - звільнити його від призначеного судом покарання.
Редька А.І. Лавренюк М.Ю. Заголдний В.В.