ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/424.02.11
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
До Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового
фонду «Житло-сервіс»
Про стягнення 167 440,96 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Цурка Н.О. -представник за довіреністю № Д07/2010/06/25-8 від 25.06.10.
Від відповідача Титаренко О.Є. -представник за довіреністю № 110/905-2654 від 07.12.10.
Рішення прийнято 24.02.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 10.02.11. по 24.02.11.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію за Договором № 520667 від 31.10.05. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води в розмірі 167 440,96 грн. (136 993,99 грн. -основний борг, 24 409,96 грн. -збитки від інфляції, 6 037,01 грн. -3% річних).
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог Договору № 520667 від 31.10.05. позивач поставив відповідачу теплову енергію, але відповідач зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.11. порушено провадження у справі № 30/4; розгляд справи призначено на 25.01.11. о 15-00.
В судовому засіданні 25.01.11. представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в позові повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.11. розгляд справи № 30/4 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 10.02.11. о 10-40.
В судовому засіданні 10.02.11. позивачем подано суду письмові заперечення на відзив відповідача.
Також позивачем в судовому засіданні 10.02.11. подано суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких позивач вказує на те, що згідно п. 1 Додатку 2 до Договору № 520667 від 31.10.05., розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії Договору, згідно п. 12 цього ж Додатку. Відповідно до Додатку 7 до Договору № 520667 від 31.10.05. про теплові навантаження об'єктів теплопостачання у відповідача знаходиться одна категорія споживачів.
Позивач зазначає, що нарахування проводились згідно розпоряджень КМДА: для житлово-експлуатаційних організацій у період з серпня 2008 по травень 2009 за розпорядженням № 643, у період з червня 2009 по липень 2009 за розпорядженням № 520, у період з серпня 2009 по вересень 2009 за розпорядженням № 981, у період з жовтня 2009 по грудень 2009 за розпорядженням № 1192, у період з січня 2010 по червень 2010 за розпорядженням № 1333, у період з липня 2010 по даний час за розпорядженням № 392.
В судовому засіданні 10.02.11. позивачем подано розрахунок суми боргу.
В судовому засіданні 10.02.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 24.02.11. о 12-10.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/4.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
31.10.05. між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (Постачальник) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло-сервіс” (Споживач) було укладено Договір № 520667 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір).
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України вбачається, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5 Договору, позивач зобов'язувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із “Споживачем” (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими “Споживачем” величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.
Щомісячно оформляти для споживача:
- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком “Споживача”за розрахунковий період (місяць);
- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;
- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;
- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого “Споживачем” акта за підписом повноваженого представника “Постачальника”).
Сповіщати “Споживача” в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.
Відповідач в свою чергу, згідно п. 2.3.1, п. 2.3.4, 2.3.5 Договору зобов'язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок “Постачальника” за теплову енергію, спожиту орендарями.
Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, в п.п., 4, 8, 9, 10 цього додатку передбачено, що дата зняття “Споживачем” показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.
У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається:
- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія:
- на гаряче водопостачання -як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.
Згідно п. 9 Додатку 2 до Договору передбачено, що Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 2 оформлену “Постачальником” платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник “Постачальнику” протягом двох днів з моменту їх одержання.
У відповідності до п. 10 Додатку 2 до Договору, Споживач щомісячно:
- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;
- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок “Постачальника” згідно з його розрахунком.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.08.08. по 01.12.10. позивачем поставлено, а відповідачем було спожито теплову енергіюї, але відповідач за поставлену енергію розрахувався частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 136 993,99 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками за спірний період та відомостями обліку споживання теплової енергії, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, стверджував, що позивач неналежним чином виконував умови Договору стосовно обсягів поставленої теплової енергії, які не відповідають дійсним умовам Договору.
Також на думку відповідача, тарифи які застосовані позивачем за спірний період є нечинними та не підлягають застосуванню.
Разом з тим, зазначені доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, так як кількість спожитих Гкал та їх вартість, які зазначені у облікових картках та платіжних вимогах-дорученнях визначено позивачем на підставі відомостей споживання теплової енергії наданих відповідачем.
Належних доказів, щодо неякісності спожитої теплової енергії відповідачем надано не було.
Доводи відповідача про незаконність застосування позивачем тарифів згідно розпоряджень Київської міської державної адміністрації, які скасовані рішеннями судів є безпідставним, так як постанови Шевченківського районного суду м. Києва про їх скасування з дати прийняття не набрали законної сили, а ті що набрали законної сили (змінені Київським апеляційним адміністративним судом) не встановлюють дату їх скасування, тобто скасовують їх з дати набрання чинності постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Таким чином, спірні розпорядження були чинними протягом періоду за який позивач використовує тарифи встановлені вказаними розпорядженнями.
Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 136 993,99 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки від інфляції в розмірі 24 409,96 грн. та 3 % річних в розмірі 6 037,01 грн.
Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6 037,01 грн. -3 % річних, що відповідає розрахунку позивача.
Здійснивши перерахунок суми збитків від інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд дійшов висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 19 059, 71 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»(01004, м. Київ, Узвіз Крутий, 3, код ЄДРПОУ 31025659) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 136 993 (сто тридцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 99 коп. -основного боргу, 6 037 (шість тисяч тридцять сім) грн. 01 коп. -3 % річних, 19 059 (дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 71 коп. -збитків від інфляції, 1 620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 90 коп. -державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 45 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. В частині стягнення 5 350 (п'ять тисяч триста п'ятдесят) грн. 25 коп. збитків від інфляції -в позові відмовити.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.М. Ващенко
Повне рішення
складено 03.03.11.