Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого
Селівона О.Ф.
суддів
Кузьменко О.Т., Шевченко Т.В.
Кузьменко О.Т.,
за участю прокурора
Саленка І.В.
захисників
ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 січня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_3, захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_3
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2006 року
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, судимого вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2006 року за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
засуджено за ч. 1 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України ОСОБА_3 остаточно призначено 7 років позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2007 року вирок залишено без змін.
ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 16 липня 2006 року у м. Дніпропетровську, знаходячись у кафе “Москва», таємно викрав барсетку ОСОБА_4, у якій були гроші та майно на суму 9 489 грн.
За змістом касаційних скарг захисники ОСОБА_1. і ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність засудження ОСОБА_3 за ч.1 ст.185 КК України, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність, неповноту досудового та судового слідства й порушення органами слідства та судом вимог кримінально-процесуального закону, просять судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування. Засуджений ОСОБА_3. із цих же підстав просить судові рішення скасувати, а справу закрити.
Заслухавши доповідача, захисників, які підтримали свої касаційні скарги, пояснення прокурора, який вважає судові рішення щодо ОСОБА_3 законними й обґрунтованими, а касаційні скарги захисників і засудженого безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що необхідно відмовити у задоволенні касаційних скарг засудженого і захисників.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у таємному викраденні майна ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованими.
Так, потерпілий ОСОБА_4. показав, що 16 липня 2006 року він грав на ігрових автоматах у кафе “Москва», яке розташоване в м. Дніпропетровську. Поруч із ним на ігровому автоматі грав раніше незнайомий йому хлопець. У процесі гри він відійшов до барної стійки, при цьому залишив свою барсетку на ігровому автоматі. Повертаючись, звернув увагу, що хлопець, який грав поруч із ним, виходив з кафе, тримаючи при собі барсетку, схожу на його. Підійшовши до свого ігрового автомату, він виявив, що його барсетка зникла і після цього відразу вибіг на вулицю, щоб наздогнати крадія, однак той уже втік. У подальшому при пред'явленні йому для впізнання ОСОБА_3 він впізнав у ньому особу, яка 16 липня 2006 року викрала в нього барсетку, при зазначених вище обставинах.
Ці показання потерпілого підтвердив свідок ОСОБА_5. - бармен кафе “Москва», який зазначив, що 16 липня 2006 року до нього до барної стійки підходив ОСОБА_4. і після повернення до ігрового автомата, за яким грав, виявив зникнення своєї барсетки, у зв'язку з чим вибігав із кафе в пошуках крадія. Спростував він також і доводи засудженого про те, що крадіжку майна міг учинити невідомий хлопець, одягнений в одежу світлого кольору, який перебував у кафе, пояснивши, що зазначена особа у момент учинення крадіжки з приміщення кафе не виходила.
Підтверджується винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованої крадіжки також і показаннями свідків ОСОБА_6. і ОСОБА_7., які пояснили, що 16 липня 2006 року до них додому прийшов їх знайомий ОСОБА_3. і приніс із собою барсетку, яку вони у подальшому, коли він пішов, виявили в своєму холодильнику і видали працівникам міліції.
Оцінивши зазначені вище та інші докази, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а тому доводи засудженого і його захисників про незаконність засудження є безпідставними.
Призначене засудженому ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.
Досудове і судове слідство по справі проведено повно та всебічно, порушень вимог кримінально-процесуального закону, у тому числі й права на захист ОСОБА_3, під час перевірки справи не виявлено.
Отже, передбачені законом підстави для скасування судових рішень по справі відсутні.
Керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів, -
вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2007 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_3, захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - без задоволення.
Судді: