ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/60714.02.11
За позовом Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
до Фонду державного майна України
третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та
м. Севастополі
про зобов»язання вчинити дії
Суддя Літвінова М.Є.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 -предст. за довір.;
від відповідача: Васильківська В.С. - предст. за довір.;
від третьої особи: не з»явились.
Рішення прийняте 14.02.2011, у зв»язку з оголошеними в судовому засіданні перервами, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, з 31.01.2011 по 09.02.2011, з 09.02.2011 по 14.02.2011.
У судовому засіданні 14.02.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі про:
визнання за позивачем права на приватизацію шляхом викупу державного майна -окремо розташованої споруди гідровузла ставка-накопичувача, розташованого в АДРЕСА_1, який складається із земляної дамби, площею 581 кв.м., водоскидна споруда, довжиною 60 м та котлована ставка;
зобов»язання відповідача розглянути заяву позивача про включення в перелік об»єктів державної власності групи А, які підлягають приватизації шляхом викупу, окремо розташованої споруди гідровузла ставка-накопичувача, розташованого в АДРЕСА_1, який складається із земляної дамби площею 581 кв.м, водоскидної споруди довжиною 60 м та котлована ставка, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2010 порушено провадження у справі №35/607, розгляд справи призначений на 20.12.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 №35/607, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 10.01.2011.
В судовому засіданні 10.01.2011 представник позивача подав суду довідку на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/607 від 07.12.2010.
В судовому засіданні 10.01.2011, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 17.01.2011.
11 січня 2011 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог.
14 січня 2011 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та просить суд відмовити в позові).
17 січня 2011 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 №35/607 розгляд справи відкладений на 31.01.2011.
28 січня 2011 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог відповідно до якої позивач просить визнати за ним право на приватизацію шляхом викупу державного майна -окремо розташовану споруду гідровузла ставка-накопичувача, який розташований в АДРЕСА_1, який складається із земляної дамби площею 581 кв. м., водоскидної споруди довжиною 60 м та котлован ставка; зобов»язати відповідача розглянути заяву позивача про включення в перелік об»єктів державної власності групи А, які підлягають приватизації шляхом викупу, окремо розташованої споруди гідровузла ставка-накопичувача, який розташований в АДРЕСА_1, яке складається із земляної дамби площею 581 кв.м., водоскидної споруди довжиною 60 м і котловану ставка.
В судовому засіданні 31.01.2011 представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, на підставі ст.69 ГПК України.
В судовому засіданні 31.01.2011, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 09.02.2011.
В судовому засіданні 09.02.2011 представник позивача подав суду додаткові документи.
В судовому засіданні 09.02.2011 представник позивача подав суду письмові пояснення.
В судовому засіданні 09.02.2011, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 14.02.2011.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-
29.04.2002 року між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Севастополю (Орендодавцем) був укладений договір оренди державного нерухомого майна №112 (надалі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) окремо розташовану споруду ставка-накопичувача, в тому числі земляну дамбу площею 581 кв.м., та котлован ставка, розташовані в АДРЕСА_1, яке не увійшло до статутного фонду КСП «Красный Октябрь» при приватизації, вартість якого відповідно до експертної оцінки від 31.03.2002 року складає 8270 гривень.
Згідно з пунктом 10.1 Договору строк оренди зазначеного майна складав 3 роки, та в подальшому був продовжений на той же строк та на тих самих умовах до 30.04.2008 року.
25.04.2008 року Орендодавцем та Орендарем було оформлено та підписано додаткову угоду, відповідно до пункту 2 якої Договір було доповнено пунктом 6.8 наступного змісту: «Орендар має право на приватизацію та викуп майна відповідно до діючого законодавства України», а згідно з пунктом 3 вказаної додаткової угоди строк дії Договору продовжено до 30.03.2011 року.
Відповідно до пункту 5.1.2 Договору Орендар має право за дозволом Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переоснащення, що зумовлює підвищення його вартості.
Листом №2214/01.1-6 від 08.09.2008 року Орендодавець погодив проведення Орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна у вигляді будівництва водоскидної споруди відповідно до наданої кошторисної документації в межах загальної суми в розмірі 338688 гривень.
Відповідно до договору підряду №07/08 від 27.10.2008 року, акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року підрядною організацією -Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримводстрой Плюс»- було здійснено будівництво водоскидної споруди ставка-накопичувача вартістю 161022 гривень.
За заявою Орендаря листом №01-04-02512 від 15.07.2009 року Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі надіслало до Фонду державного майна України клопотання про включення орендованого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 нерухомого майна до переліку об'єктів державної власності групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу.
Листом №20-2-136 від 14.05.2010 року Фонд державного майна України відмовив у включенні зазначеного об'єкту до переліку об'єктів групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу, посилаючись на те, що ставок-накопичувач, орендований фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, має ознаки земельної ділянки водного фонду та відноситься до об'єктів загальнодержавного значення, які не підлягають приватизації відповідно до пункту «г»ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»- водогосподарські канали комплексного значення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди.
Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін та надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) до об'єктів малої приватизації віднесено, зокрема, окреме індивідуально визначене майно.
Згідно з пунктом 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки (Закон України «Про Державну програму приватизації») окреме індивідуально визначене майно (зокрема -споруди) відноситься до об'єктів приватизації групи «А».
Відповідно до ч.1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Як встановлено пунктом 1.1 Договору, об'єктом оренди є окремо розташована споруда ставка-накопичувача, до складу якої входить земляна дамба загальною площею 581 кв.м. та котлован ставка, яке відноситься до другорядних гідротехнічних споруд.
Згідно з ДБН В.2.4-3-2010 «Гідротехнічні споруди. Загальні положення»(СНиП 2.06.01-86) гідротехнічною спорудою місцевого значення є штучна споруда, створена (встановлена) на штучному або природному водному об'єкті, або у безпосередній близькості до нього, або яка сама є штучним водним об'єктом, призначена для нормального використання водних ресурсів місцевого значення.
До основних (захисних) гідротехнічних споруд відносяться споруди, знищення або пошкодження яких призводить до порушення нормальної роботи електростанцій, припиненню або зменшенню подачі води для водопостачання та зрошення, підтопленню осушуваної та затопленню території, що захищається, припиненню або скороченню судноплавства, діяльності річного та морського портів, суднобудівельного та судноремонтного підприємств, або може призвести до викиду нафти та газу з морських свердловин, сховищ, трубопроводів, заподіяння шкоди рибним запасам.
До другорядних відносяться гідротехнічні споруди, знищення або пошкодження яких не створює зазначених наслідків.
Як зазначається в наявних у матеріалах справи листі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Севастополі №4998/04-06 від 30.06.2009 року та повідомленні Кримського басейнового управління водних ресурсів №621-07 від 30.04.2010 року, споруда гідровузлу ставка-накопичувача, яка складається з земляної дамби, котловану ставка та збудованої в процесі оренди водоскидної споруди, є другорядною гідротехнічною спорудою місцевого значення, та не відноситься до категорії захисних гідротехнічних споруд.
Відповідно до паспорту ставка «Слюк-Лю»гідровузол ставка-накопичувача в цілому та, зокрема, його складові частини, мають ознаки та характеристики споруд -об'єктів нерухомості, оскільки збудовані на відповідній земельній ділянці та пов'язані з нею можливістю цільового використання, а їх вільне переміщення у просторі без її знецінення та зміни їх призначення не вбачається за можливе.
Таким чином, об'єкт оренди -споруда гідровузла ставка - накопичувача - є окремим індивідуально визначеним державним нерухомим майном, яке відповідно до класифікації, викладеної у пункті 5 Державної програми приватизації на 2000 -2002 роки, відноситься до об'єктів приватизації групи «А».
Твердження Фонду державного майна України про наявність в об'єкту оренди ознак земельної ділянки водного фонду та віднесення даного об'єкту до переліку об'єктів загальнодержавного значення не можуть бути прийняті судом до уваги як обґрунтовані, оскільки зазначений об'єкт оренди -гідровузол ставка-накопичувача -є нерухомістю, яка хоча й пов'язана з земельною ділянкою цільовим призначенням та можливістю використання, але є самостійно існуючим об'єктом цивільних прав.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на помилковість віднесення ставка «Слюк-Лю»до водних об'єктів загальнодержавного значення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 5 Водного кодексу України даний ставок, що розташований і використовується в межах адміністративно -територіальної одиниці міста Севастополя, є водним об'єктом місцевого значення, та як зазначалось вище, не має ознак захисної гідротехнічної споруди.
З визначених підстав помилковими також є висновки про належність об'єкту оренди до категорії об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до пункту «г»ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», оскільки дані висновки Фонду державного майна України також ґрунтуються на невірному ототожненні об'єкту нерухомості - гідровузлу ставка-накопичувача «Слюк-Лю», який складається зі земляної дамби, водоскидної споруди та котловану -та водних ресурсів, до яких згідно зі ст. 1 Водного кодексу України відносяться обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території.
Відповідно до п.3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.
Пунктом 4 зазначеної статті встановлено право покупця подати до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації, зокрема - шляхом викупу -з визначенням переліку документів, які додаються до даної заяви.
Згідно з пунктом 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.
Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли:
- особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом;
- є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства;
- не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.
Аналогічні підстави містяться також в пункті 3 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна».
Надаючи офіційне тлумачення положенням статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Конституційний Суд України рішенням від 13.12.2000 року у справі №1-16/2000 (справа про визначення способу малої приватизації) зазначив, що положення частини п'ятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації.
Включення підприємства до іншого, ніж пропонує покупець, переліку об'єктів приватизації не може розглядатися як відмова у приватизації.
З матеріалів справи вбачається, що позивач супровідним листом №12 від 09.06.2009 року направив до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі заяву про включення орендованого ним об'єкту до переліку об'єктів групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу, а також визначені пунктом 4 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»документи.
Зі змісту листа Фонду державного майна України №20-2-136 від 14.05.2010 року вбачається, що відмова у приватизації була надана Відповідачем за відсутністю підстав, визначених у п. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
При цьому, необґрунтовано відмовляючи у приватизації вказаного об'єкту нерухомості з об'єктивно неіснуючих підстав, відповідач фактично ухилився від об'єктивного та належного виконання повноважень органу приватизації, чим фактично нівелював можливість реалізації права покупця -позивача у справі -на ініціювання приватизаційного процесу.
Вищий господарський суд України в пункті 7 листа «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»№01-8/500 від 25.04.2001 року (зі змінами та доповненнями) зазначає, що у разі ухилення державного органу приватизації від розгляду заяви про приватизацію особа, заяву якої не розглянуто у встановлений законом строк, не позбавлена права звернутись до арбітражного суду з заявою про спонукання державного органу приватизації прийняти належне рішення.
Таким чином, враховуючи вичерпне коло підстав для відмови в приватизації, визначене п.5 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», а також визначений законом та підтверджений Конституційним Судом України обов'язок органу приватизації включити об'єкт до відповідного переліку за відсутністю встановлених законом підстав для відмови у приватизації, вимоги про зобов'язання Фонду державного майна України розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про включення зазначеного об'єкту нерухомості до переліку об'єктів державної власності групи «А», які підлягають приватизації шляхом викупу, а також вимоги про зобов'язання Фонду державного майна України прийняти відповідне рішення протягом місячного строку відповідають вимогам закону, доведені належними та допустимими доказами у справі та підлягають задоволенню.
Щодо вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання за ним права на приватизацію окремо розташованої споруди гідровузлу ставка-накопичувача, розташованого в АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.1 Договору, акту приймання-передачі комунального майна від 29.04.2002 року, залишкова вартість орендованого позивачем нерухомого майна склала 8270 гривень, а відповідно до незалежної експертної оцінки, проведеної станом на 30.04.2008 року, залишкова вартість вказаного майна складає 142960 гривень.
Згідно з розрахунком, визначеним актом приймання виконаних підрядних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (стандартизовані форми КБ №2 та КБ №3), вартість поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від зазначеного об'єкта без завдання йому шкоди (невідокремлювані поліпшення - будівництво водоскидної споруди та донноукріплювальні роботи), складає 161022 гривень.
Таким чином, за згодою орендодавця -Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі -за рахунок власних коштів орендаря -позивача у справі -були здійснені невідокремлювані поліпшення об'єкту оренди, вартість яких (161022 гривень) значно перевищує обсяг 25 процентів від залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості вказаного майна.
Проте, пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000 -2002 роки передбачено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
Отже, виникнення права на викуп орендованого майна з підстав, передбачених пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000 -2002 роки, безпосереднім чином пов'язане з наявністю прийнятого уповноваженим органом рішення про приватизацію даного майна будь-яким з передбачених законом способів.
Жодною стороною у справі не заперечується той факт, що на момент розгляду справи рішення про приватизацію об'єкта оренди за Договором органом приватизації не приймалось, що безумовно підтверджується наявністю заявлених у даній справі вимог позивача про зобов'язання Фонду державного майна України прийняти дане рішення у встановленому законом порядку.
Таким чином, за відсутністю прийнятого відповідачем рішення про приватизацію орендованого майна, право на приватизацію даного майна позивачем на момент розгляду справи по суті не виникло та об'єктивно не існує.
Виходячи з того, що відсутність права тягне за собою неможливість його оспорювання або порушення, та свідчить про відсутність між сторонами відповідного спору або спірного матеріального правовідношення, провадження у справі в даній частині підлягає припиненню з підстав, передбачених п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині вимог щодо зобов»язання відповідача розглянути заяву позивача про включення в перелік об»єктів державної власності групи А, які підлягають приватизації шляхом викупу, окремо розташованої споруди гідровузла ставка-накопичувача, який розташований в АДРЕСА_1, яке складається із земляної дамби площею 581 кв.м., водоскидної споруди довжиною 60 м і котловану ставка та прийняття на протязі 30 днів рішення про включення в перелік об»єктів державної власності групи А, які підлягають приватизації шляхом викупу, окремо розташованої споруди гідровузла ставка-накопичувача, який розташований в АДРЕСА_1, яке складається із земляної дамби площею 581 кв.м., водоскидної споруди довжиною 60 м і котловану ставка. В іншій частині позовних провадження у справі припиняється на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Господарські витрати у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Відповідно до ст.47 ГПК України, повернути позивачу з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в розмірі 85,00 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. В частині позовних вимог про визнання за Суб»єктом підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 права на приватизацію шляхом викупу державного майна -окремо розташованої споруди гідровузла ставка-накопичувача, який розташований в АДРЕСА_1, яке складається із земляної дамби площею 581 кв.м., водоскидної споруди довжиною 60 м і котловану ставка припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв»язку з відсутністю предмету спору.
Зобов»язати Фонд державного майна України розглянути заяву позивача про включення в перелік об»єктів державної власності групи А, які підлягають приватизації шляхом викупу, окремо розташованої споруди гідровузла ставка-накопичувача, який розташований в АДРЕСА_1, яке складається із земляної дамби площею 581 кв.м., водоскидної споруди довжиною 60 м і котловану ставка
Зобов»язати Фонд державного майна України прийняття на протязі 30 днів рішення про включення в перелік об»єктів державної власності групи А, які підлягають приватизації шляхом викупу, окремо розташованої споруди гідровузла ставка-накопичувача, який розташований в АДРЕСА_1, яке складається із земляної дамби площею 581 кв.м., водоскидної споруди довжиною 60 м і котловану ставка.
3. Стягнути з Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, вул.. Кутузова, 18/9, м. Київ, 01133) на користь Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) - державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Повернути Суб»єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) з Державного бюджету України 85,00 грн. -державного мита.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 04.03.2011