ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 9/49224.02.11
За позовом Відкритого акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Філії централізованого продажу послуг «Укртелеком»
До
Треті особи які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачаНаціональної телекомпанії України
1. Державний комітет телебачення та радіомовлення
2. Кабінет Міністрів України
3. Міністерство фінансів України
4. Державне казначейство України
простягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги
за участю представників сторін:
від позивача- Ковтун О.П. (дов. № 461)
від відповідача
від третіх осіб- Костогризова Г.С. (дов. № 8-0/16/674 від 08.04.2010 р.)
1) Юсипенко Ю.М. (дов. № 528/25/12 від 31.01.2011 р. )
2) Заінчковський Д.А. (дов. № 29-22/521 від 31.12.2010 р.
3) Наталич А.А.
4) Сизова Д.В. (дов. № 5-22/608-1730 від 01.02.2011 р.)
В судовому засіданні 24.02.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Філії централізованого продажу послуг (надалі -ВАТ «Укртелеком») звернулось в Господарський суд міста Києва з позовом до Національної телекомпанії України про стягнення 447742,26 грн. в тому числі: 40181194 грн. основного боргу; 1959715 грн. пені, 1781809 грн. інфляційних нарахувань; 851508 грн. % річних відповідно до Державного контракту №129-8/535-40 від 10.03.2009 року на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2009 рік, за договором доручення №168-40 від 19.02.2009 року.
Ухвалою суду від 10.12.2010 р. було порушено провадження у справі № 9/492, розгляд справи призначено на 13.01.2011р. Також цією ухвалою було залучено до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний комітет телебачення та радіомовлення України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України відповідно до ст. 27 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2011 р. суд відклав розгляд справи на 02.02.2011 р.
Разом з тим, ухвалою суду від 02.02.2011 р. суд відклав розгляд справи на 24.02.2011 р. відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судове засідання 24.02.2011 р. представник позивача з'явився, пред'явлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представники третіх осіб надали суду пояснення по суті спору.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва -
Встановив:
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 266 «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб та контролю за їх виконанням», «Положенням про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. № 918 та наказу Державного комітету телебачення та радіомовлення України від 29.12.2008 р. № 364 між Державним комітетом телебачення та радіомовлення України, визначеним як довіритель, та відповідачем, визначеним як повірений, було укладено договір доручення № 168 - 40 від 19.02.2009 р. (далі за текстом -договір доручення). Для виконання договору доручення довіритель, як генеральний державний замовник з виробництва та розповсюдження телепрограм делегував повіреному свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм в межах компетенції, визначеної договором доручення.
Відповідно до п. 3.1 Договору доручення повірений зобов'язувався укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться: найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм; обсяг послуг: телемовлення обсягом -4 038, 6 години; строки надання послуг: з 01 січня 2009 року по 23 вересня 2009 року (включно); вартість послуг складається з асигнувань загального фонду Державного бюджету України в межах обсягів державного замовлення і становить: 31 500 000, 00 грн.; порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя. Згідно пункту 7.1 договору доручення останній набуває чинності з моменту його підписання і розповсюджує свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2009 р. та діє по 23.09.2009 року, а у разі належного бюджетного фінансування, визначеного п. 3.2.3 договору доручення, договір діє по 31 грудня 2009 року.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1040 «Про використання у 2009 році коштів стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб»між Державним комітетом телебачення та радіомовлення України та відповідачем була укладена Додаткова угода № 1 до договору доручення від 19.02.2009 р., відповідно до якої сторони домовились збільшити ціну контракту на 11 520, 0 тис. грн.. за рахунок бюджетної програми КПКВ та викласти п. 3.1. у наступній редакції: найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм; обсяг послуг: телемовлення обсягом -5 535, 5 годин; строки надання послуг: з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року; загальна вартість послуг на трансляцію телепрограм складається з асигнувань загального фонду Державного бюджету України в межах обсягів державного замовлення за КПКВ 1701150 та КПКВ і на моменту укладання додаткової угоди № 1 до договору доручення від 19.02.2009 р. становить: 43,02 млн. грн.; порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя.
Згідно п. 2 Додаткової угоди № 1 до договору доручення від 19.02.2009 р. повірений зобов'язався укласти додаткові угоди з підприємствами ВАТ «Укртелеком» до Державних контрактів на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2009 рів (далі -Контракти) про збільшення ціни Контрактів.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1040 «Про використання у 2009 році коштів стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб»Кабінет Міністрів України постановив здійснити перерозподіл коштів Стабілізаційного фонду у сумі 29 230 тис. гривень за рахунок зменшення обсягу видатків за напрямом, передбаченим п. 12 ч. 1 ст.76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», і збільшення обсягу коштів за напрямом, передбаченим п. 22 ч. 1 ст. 76 зазначеного закону, із спрямуванням їх на безповоротній основі на оплату послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб. Забезпечити без попереднього погодження з Комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету: Міністерству фінансів -внесення відповідних змін до розпису державного бюджету; Державному казначейству -здійснення перерахування коштів Стабілізаційного фонду.
З метою недопущення порушення вимог Закону України від 26.12.2008 р. № 835 «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в частині обов'язкового погодження з комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету здійснення перерозподілу напрямів використання коштів Стабілізаційного фонду Міністерство фінансів України не здійснювало заходи щодо внесення змін до розпису державного бюджету стосовно спрямування додаткових коштів на оплату послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.
У 2009 році Державне казначейство України не отримувало від Міністерства фінансів України, затвердженого в установленому порядку паспорту бюджетної програми та довідок про зміни до річного та помісячного розписів асигнувань спеціального фонду Державного бюджету України із питання спрямування на оплату послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб 29 230, 0 тис. грн. і тому, відповідно Державне казначейство України не відкривало асигнування Державному комітету телебачення та радіомовлення України для оплати послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1040.
Отже, фактично діюча постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1040 «Про використання у 2009 році коштів стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб» виконана не була, і відповідно кошти перерозподілені також не були.
Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Укртелеком»(виконавець) і Національною телекомпанією України (замовник) 100.03.2009 р. укладено Державний контракт № 129-8/535-40 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2009 рік (надалі -Державний контракт) з протоколом розбіжностей до Державного контракту.
Зі сторони ВАТ «Укртелеком»договір укладено в особі заступника директора з питань економіки та фінансів філії «Дирекція первинної мережі»ВАТ «Укртелеком»Пригоди В.М., який діє на підставі довіреності № 812 від 26.12.2008 р., зі сторони Національної телекомпанії України в особі президента Ілащука В.С., який діє на підставі Статуту, Договору доручення № 168-40 від 19.02.2009 р. та довіреності Держкомтелерадіо № 7249/29/3 від 31.12.2008 р.
У відповідності до п. 1.1 Державного контракту даний контракт укладений відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 226 «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням», «Положенням про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. № 918.
Згідно п. 1.2 Контракту виконавець за допомогою технічних засобів, що зазначені у Додатку № 1 до цього Контракту (далі -Технічні засоби), надає замовнику телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік за програмою 1701150 «Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб».
Відповідно до п. 3.1 Контракту ціна державного контракту становить 1086261,84 грн., а строк дії з 01.01.2009 р. по 23.09.2009 р. (п. 7.1 Контакту).
Оплата та порядок розрахунків за державним контрактом встановлені у п. п. 4.1 - 4.7 Державного контракту, зокрема:
Розгляд підсумків надання послуг проводиться щомісячно. Оплаті підлягають фактично надані послуги (п. 4.1 Державного контракту).
Виконавець (позивач) щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником (відповідачем) розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає Акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи Технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1 цього Контракту, після чого направляє рахунок, Акти і зведення замовнику (в копіях по факсу та в оригіналі поштою) (п. 4.2 Державного контракту).
Замовник (відповідач) протягом 4 робочих днів після отримання Актів, розглядає зведення і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує Акти, скріплює печаткою і повертає один екземпляр виконавцю (позивачу) (п. 4.3 Державного контракту).
За наявністю зауважень або заперечень по Актах, замовник (відповідач) протягом 4 робочих днів після отримання Актів складає протокол зауважень або заперечень, направляє його виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли. В разі непогодження сторін на оперативній нараді, спірні питання вирішуються у судовому порядку (п. 4.4 Державного контракту).
Щомісячна оплата здійснюється замовником (відповідачем) протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця послуг (позивача) в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування (п. 4.7 Державного контракту).
Як стверджував позивач в процесі розгляду справи, до 20.09.2009 р. включно позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 1086261,84 грн., а відповідач належним чином оплатив їх вартість.
Відповідно до статті 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Кабінетом Міністрів України 30 вересня 2009 р. прийнято постанову № 1040 «Про використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляцій телерадіопрограм, вироблених для державних потреб».
Згідно з цією постановою здійснено перерозподіл коштів Стабілізаційного фонду і збільшено обсяг коштів спрямованих на оплату послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України та пунктів 3.2, 7.2 Державного контракту позивач та відповідач уклали Додаткову угоду № 1 від 19.10.2009 р., якою внесли зміни до Державного контракту № 129-8/535-40 від 10.03.2009 р., згідно з якими було збільшено ціну Державного контракту до 1488882,16 грн. та кількість годин мовлення до 5535,5. Джерелом фінансування Державного контракту крім Державного бюджету стали також кошти Стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб.
Таким чином, позивач та відповідач досягли згоди щодо внесення змін до Державного контракту, а саме зміни обсягу замовлених послуг, зміни ціни контракту та зміни строку державного контракту.
Додатковою угодою № 1 строк дії Державного контракту пролонговано з вересня 2009 до 31.12.2009 р. і за цей період часу відповідачу було надано телекомунікаційних послуг на суму 401181,94 грн., в тому числі: 31758,66 грн. - вересень 2009 (з 21 по 30); 130071,54 грн. - жовтень 2009; 120447,42 грн. - листопад 2009; 112534,32 грн. - грудень 2009 року.
Відповідно до розділу 4 «Порядок і умови оплати Послуг»Державного контракту виконавцем складалися та надавалися відповідачу Акти прийому-передачі наданих телекомунікаційних послуг, переліки за підсумками роботи технічних засобів, а також направлялися рахунки на оплату наданих послуг (супровідні листи та поштові документи додаються). Однак, Акти прийому-передачі телекомунікаційних послуг за період за вересень (з 21 по 30) - грудень 2009 року відповідачем не підписано, а рахунки за цей же період залишені без оплати на суму наданих послуг, тобто на 401811,94 грн.
Відповідно до п. 4.4 Державного контракту за наявністю зауважень або заперечень по Актах, замовник протягом 4 (чотирьох) робочих днів після отримання Актів м складає протокол зауважень або заперечень, направляє його виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли. В разі непогодження сторін на оперативній нараді, спірні питання вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи, що відповідач відповідно до п. 4.4 Державного контракту не склав протокол зауважень або заперечень, не скликав оперативну нараду для врегулювання розбіжностей та не вирішував спірні питання в судовому порядку, тому є підстави вважати, що відповідач визнав факти надання позивачем телекомунікаційних послуг в повному обсязі, проте не сплатив їх вартість.
Причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність підстав для стягнення на користь позивача вартості послуг з розповсюдження (трансляції) вироблених для державних потреб за вересень-грудень 2009 року.
Державний комітет телебачення та радіомовлення зазначає у своїх поясненнях, що невиконання державного замовлення у 2009 році не є залежною від нього обставиною, адже Комітет з питань бюджету не погодив перерозподіл коштів на оплату послуг з трансляції телерадіопрограм. Таким чином, ціна договору доручення могла бути збільшена лише у випадку виділення додаткового фінансування із Стабілізаційного фонду на оплату послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.
Суд не погоджується з таким твердженням, адже додаткова угода до договору доручення укладалася саме на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1040 «Про використання у 2009 році коштів стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб». Отже, на законодавчому рівні було підтверджено факт збільшення фінансування державного замовлення з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивачем не доведено факт надання послуг в період з 21.09.2009 р. по 31.12.2009 р., адже матеріали справи не містять узгоджених/підписаних сторонами актів.
Суд не погоджується з таким твердженням оскільки, відповідачем не надано протягом строку встановленого державним контрактом жодних зауважень та заперечень до направлених йому позивачем актів, тому суд вважає акти фактично узгодженими.
Причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність підстав для стягнення на користь позивача вартості телекомунікаційних послуг за вересень-грудень 2009 року.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У пункті 6 Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918 (надалі -Положення), зазначено, що вартість розповсюдження теле- та радіопрограм визначається відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів і замовленого обсягу мовлення у межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік.
Згідно пункту 11 Положення встановлено, що фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету.
Пунктом 4 Положення Держкомтелерадіо України визначено як генерального державного замовника виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм, який через державне замовлення забезпечує утримання, функціонування та розвиток державних телерадіоорганізацій, що належать до сфери його управління, а також координує діяльність державних замовників у сфері виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм.
У пункті 8 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 266 зазначено, що державні замовники у разі делегування частини своїх функцій щодо розміщення державного замовлення та укладення державних контрактів: визначають підприємства, установи, організації, яким делегується право здійснювати ці функції; укладають з визначеними підприємствами, установами, організаціями договори, в яких чітко визначено компетенцію, зобов'язання та відповідальність сторін .
Відповідно до частини першої статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Зазначена норма кореспондується з приписом статті 239 ЦК України в якій зазначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Загальне визначення представництва міститься у ч. 1 ст. 237 ЦК України, а саме представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються, зокрема, не одержані управненою стороною доходи, які б вона одержала б у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживач зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Відповідно до п. 2 ст. 205 ГК України у разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.
Частиною 2 статті 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України.
Бюджетне асигнування -повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету (п.7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
На підставі викладених норм чинного законодавства та матеріалів справи суд дійшов таких висновків. Питання затвердження чи коригування кошторису знаходиться у віданні відповідача та третьої особи 1, а не у віданні позивача та жодних управлінських функцій щодо коригування кошторису відповідача позивач не має, оскільки відповідно до п. 15 «Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918, контроль за виконанням державного замовлення здійснюється генеральним державним та державними замовниками.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про неможливості виконання зобов'язання за державним контрактом. Беручи до уваги, що відповідач не повідомив позивача про відсутність бюджетного фінансування, а позивач не наділений повноваженнями здійснювати контроль за управлінською та внутрішньогосподарською діяльністю відповідача, суд дійшов висновку, що позивач не знав і не міг знати, що на час підписання додаткової угоди № 1 до державного контракту, не були внесені відповідні зміни до кошторису відповідача на 2009.
Оскільки позивач на виконання умов державного контракту належним чином надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, вартість яких у розмірі 401181,94 грн. відповідач не оплатив, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за державним контрактом за надані телекомунікаційні послуги за період вересень-грудень 2009 року в розмірі 401181,94 грн. є законними та обґрунтованими.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна позиція викладена в п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08р. № 01-8/211, де зазначено, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
Пунктом 6.5 Державного контракту від 10.03.2009 № 129-8/535-40 встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком пені наданим Позивачем у розмірі 19597,15 грн. пені, який розрахований у відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та на підставі передбаченої Державним контрактом відповідальності у вигляді сплати пені відповідно до п. 6.5 Державного контракту.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем пені в розмірі 19597,15 грн. пені, за порушення умов Державного контракту в частині сплати за надані телекомунікаційні послуги за вересень-грудень 2009 року, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені за порушення умов Державного контракту в частині сплати за надані телекомунікаційні послуги в сумі 19597,15 грн. пені.
Крім того, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 17818,09 грн. інфляційних нарахувань, 8515,08 грн. 3% річних розрахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, код 23152907) на користь Відкритого акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Філії централізованого продажу послуг «Укртелеком»(01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18, код 21560766), з будь-якого рахунку виявленого держаним виконавцем під час виконання судового рішення, 401811 (чотириста одна тисяча вісімсот одинадцять) грн. 94 коп. основного боргу, 19597 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 15 коп. пені, 17818 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 09 коп. інфляційних нарахувань, 8515 (вісім тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 08 коп. 3% річних, 4477 (чотири тисячі чотириста сімдесят сім) 42 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Г.П. Бондаренко
Дата підписання рішення: 01.03.2011 р.