ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/4623.02.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросс"
до Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія" "Київбудком"
про стягнення заборгованості в розмірі 91 569,25 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача Бубенок В.Г. - дов. № б/н від 02.07.2010 р.
від відповідача Вишепольська Є.О. -дов. № 375 від 16.07.2010 р.
В судовому засіданні 23.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гросс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія" "Київбудком" заборгованості в розмірі 91 569,25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання за укладеним договором № 31-07 від 18.01.2007 року щодо перерахування оплати за виконані позивачем роботи.
09.02.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/46, витребувано документи та докази, сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 23.02.2011 року.
23.02.2011 року в судове засідання з'явилися представники сторін, на виконання вимог суду надали додаткові документи по справі.
В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.
Відповідач проти позову заперечував та наполягав на відмові у його задоволенні.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
18.01.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гросс" (надалі -позивач, виконавець) та Закритим акціонерним товариством "Київська будівельна компанія" "Київбудком" (надалі -відповідач, замовник) був укладений договір № 31-07 від 18.01.2007 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання стадії «Робоча документація», відповідно до узгодженого сторонами технічного завдання, яке є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що загальна вартість робіт складає 444 774,00 грн. (в тому числі 20% ПДВ -74 129,00 грн.)
Згідно п. 2.2 Договору, замовник не пізніше 10-денного терміну після підписання Договору, перераховує виконавцю аванс в розмірі 50% вартості робіт у сумі 222 387,00 грн. (в тому числі 20% ПДВ -37 064,50 грн.).
Поетапні платежі замовник здійснює на підставі календарного плану та актів, які складаються сторонами по мірі виконання робіт.
Відповідно до п. 2.4 Договору, остаточний розрахунок здійснюється після підписання замовником акта здачі -приймання робіт та отримання повної оплати від Генерального замовника, при наявності податкової накладної виконавця за мінусом проплати, передбаченої п. 2.2 Договору.
03.12.2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої вартість робіт складає 408 054,00 грн. (в тому числі 20% ПДВ -68 009,00 грн.)
Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені Договором та Додатковою угодою до Договору вчасно та в повному обсязі, що підтверджується складеним та підписаним обома сторонами Актом здачі-приймання проектно-кошторисних робіт № 2 від 23.11.2009 року.
Проте, свої зобов'язання за Договором та Додатковою угодою щодо оплати виконаних позивачем робіт, відповідач виконав не в повному обсязі, зазначена в акті здачі-приймання проектно-кошторисних робіт сума для перерахування в розмірі 78 680,24 грн. сплачена не була, у зв'язку з чим у останнього виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 78 680,24 грн.
З метою досудового врегулювання спору мирним шляхом, позивач звернувся до відповідача з претензіями від 26.01.2010 року та 10.03.2010 року з вимогами сплатити заборгованість за Договором та Додатковою угодою. Проте зазначені вимоги залишені відповідачем без оплати та належного реагування.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частин 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення 78 680,24 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 167,15 грн.
Пунктом 5.2 Договору, сторони передбачили, що у разі несплати у зазначений в Договорі термін виконаних і прийнятих робіт, замовник платить виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої у період нарахування пені від неоплаченої суми за час прострочки за кожний день прострочки.
Згідно розрахунку суду, позовні вимоги щодо стягнення 3 167,15 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язань за Договором, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 2 483,28 грн. 3% річних та 7 238,58 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З розрахунком розміру 3% річних в сумі 2 483,28 грн. та інфляційних втрат в сумі 7 238,58 грн., наданим позивачем, суд погодився та вважає його обґрунтованим.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 78 680,24 грн. основного боргу, 3 167,15 грн. пені, 2 483,28 грн. 3% річних та 7 238,58 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія" "Київбудком" (01010, м. Київ, вул.. Іванова, 10 (юр.адр.), 03039, м. Київ, пр.-т Червонозоряний, 119 (пошт.адр.), код ЄДРПОУ 24934463) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросс" (07300, Київська обл.., м. Вишгород, вул.. Київська, 10 (юр.адр.), 04209, м. Київ, вул.. Героїв Дніпра, 7 (пошт.адр.), код ЄДРПОУ 30729660) 78 680 (сімдесят вісім шістсот вісімдесят),24 грн. основного боргу, 3 167 (три тисячі сто шістдесят сім),15 грн. пені, 2 483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три),28 грн. 3% річних, 7 238 (сім тисяч двісті тридцять вісім),58 грн. інфляційних втрат, 915 (дев'ятсот п'ятнадцять),69 витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 02.03.2011