01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
17.02.11№ 05-5- 15 / 1905
Суддя , розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-фінансова компанія"
до Державного підприємства " Ресурспостач"
про визнання договору купівлі-продажу № 1-2002 від 16.01.2009 недійсним
Державне підприємство " Ресурспостач" звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-фінансова компанія" заборгованості у розмірі 35 710 733,58 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2010 р. порушено провадження у справі № 15/488, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.01.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2011 розгляд справи було відкладено на 15.02.2011 у зв'язку з нез"явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.
16.02.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-фінансова компанія" надійшла зустрічна позовна заява до Державного підприємства " Ресурспостач" про визнання договору купівлі-продажу № 1-2002 від 16.01.2009 недійсним.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Тобто положеннями чинного законодавства відповідачу надано право звернутись до господарського суду із зустрічним позовом для його спільного розгляду з первісним позовом у справі.
При цьому, нормами Господарського процесуального кодексу України встановлено, що реалізувати своє право на зустрічний позов відповідач може лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.
Початок розгляду справи по суті фактично співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз"яснення сторонам їх прав та обов"язків, з"ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв (про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо).
Як вбачається з протоколу судового засідання від 15.02.2011 р. та ухвали Господарського суду м. Києва від 15.02.2011 р. у справі № 15/488 суд заслухав представника позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги та представника відповідача, який надав поясненя по суті справи, тобто фактично почав розгляд справи по суті.
Тож, враховуючи, що зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-фінансова компанія" подано після початку розгляду справи № 15/488 по суті, суд вважає, що вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Крім того, суд повідомляє, що зустрічну позовну заяву складено неналежним чином.
Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.
Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.
Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.
Крім тогог, відповідно до п. 5 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява) оплачується державним митом.
У доданій до позовної заяви квитанції від 15.02.2011 р. у графі "призначення платежу" зазначено "оплата державного мита". Таким чином, вказане платіжне доручення не містить відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується державним митом.
Окріми цього в зазначеній квитанції не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз'яснень Головного управління державного казначейства України, так і листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, п.4 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський міста Києва, -
Зустрічні позовні матеріали повернути заявнику без розгляду.
Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Хоменко М.Г.