02.03.2011 Справа № 5008/50/2011
За позовом заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - 18 окремого мостового загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військової частини Т0300), м. Чоп Ужгородського гарнізону
до відповідача малого приватного підприємства "Ірина Плюс", м. Ужгород
про стягнення 13 321,92 грн. боргу
Суддя Г.Й.Бобрик
Представники:
від військової прокуратури Ужгородського гарнізону -не з”явився
від позивача - Лукащук О.М. - представник по дов. від 01.02.2011 р. № 82
від відповідача - Бількін О.С. - представник по дов. від 02.08.2010 р. № 2010-0801
СУТЬ СПОРУ: заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - 18 окремого мостового загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військової частини Т0300), м. Чоп Ужгородського гарнізону заявив позов до малого приватного підприємства "Ірина Плюс", м. Ужгород про стягнення 13 321,92 грн. боргу за надані послуги згідно договору № 6-0300-2010/в від 26.03.2010 р.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, вказує на те, що не може бути відповідачем по справі, оскільки замовником послуг виступає Спільна діяльність "Мале приватне підприємство "Ірина Плюс" - Агрофірма "Еліта".
Ухвалою господарського суду від 09.02.2011 р. у справі № 5008/50/2011 заявнику запропоновано надати суду докази надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, уточнити особу відповідача та його реквізити.
В засіданні суду по розгляду справи 28 лютого 2011 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, за згодою сторін, оголошувалась перерва до 02.03.2011 р. до 10.15 год.
Після оголошення перерви військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону та позивачем подано суду спільну заяву про залишення позову без розгляду. Заяву мотивовано тим, що при зверненні з позовом до суду Військовій прокуратурі Ужгородського гарнізону не були відомі відомості про державну реєстрацію відповідача, внаслідок чого допущено недоліки стосовно визначення особи відповідача. Окрім того, виникла необхідність провести додаткову перевірку по даному спору та з”ясування особи відповідача.
Приймаючи до уваги вищенаведене, заява позивача, подана в порядку ст. 22 ГПК України, підлягає задоволенню. Позовну заяву суд залишає без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 22, 28, 77, п. 5 ст. 81 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов залишити без розгляду.
Суддя Г.Й. Бобрик