24.02.2011 Справа № 6/113
За позовом - Відкритого акціонерного товариства “Хустська пересувна механізована колона”, м.Хуст
до відповідача -Відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика “Виноградівська”, с.Петрово, Виноградівський район
третя особа без самостійних вимог на боці відповідача - Відділ Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області (м.Виноградів, вул.Миру, 16).
про стягнення заборгованості в сумі 8020,76 грн.
Суддя Й.Й. Кадар
Представники:
Від позивача -не з”явилися,
Від відповідача -Шерега В.В., довіреність №115 від 01.09.2010р.,
Від третьої особи -не з”явилися,
СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством “Хустська пересувна механізована колона”, м.Хуст заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика “Виноградівська”, с.Петрово про стягнення заборгованості в сумі 8020,76 грн, в т.ч суми 5 850,75 грн. інфляційної різниці (збитків від інфляції) та 2 170,01 грн. трьох відсотків річних.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.01.2011р. залученно до участі у справі Відділ Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області як третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача чим задоволено письмове клопотання відповідача (вх. 05/1-16-384/2011 від 14.01.2011р.).
Представник позивача в судове засідання не з"явився. Позов мотивує тим, що рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 01.06.01 по справі №8/172 стягнуто з відповідача 60621,70 грн., в т.ч. 49166,00 грн. основного боргу, 9980,70 грн. інфляційних, 1 475 грн. 3% річних. Відповідачем вказане судове рішення не виконано, заборгованість в розмірі 49166,00 грн. не погашено, внаслідок чого на підставі ст. 625 ч.2 Цивільного кодексу України позивач на вказану заборгованість провів нарахування інфляційних в розмірі 5 850,75 грн. та 3% річних в розмірі 2 170,01грн. згідно з наведеними у позовній заяві розрахунками (а.с 11), за період з 10.07.2009р. по 28.12.2010р.
Відповідач проти позову заперечує, при цьому стверджує, що заявлена вимога позивача про стягнення інфляційних збитків та річних, грунтується на зобов"язаннях які виникли на підставі рішення господарського суду Закарпатської області по справі № 8/172 від 01.06.2001р. Вважає, що відповідно до положень ст. 613 Цивільного кодексу України, частина зобов"язань відповідача на суму 21 725 грн. (вартості запропонованих позивачу автотранспортних засобів органом ДВС в рахунок погашення заборгованості в межах виконавчого провадження) вважається погашеною, у зв"язку з відмовою позивача прийняти належне виконання. Вважає також, що діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати 3 % річних та інфляційних витрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання відповідного судового рішення.
Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, витребуваних письмових пояснень по суті спору не надала.
Заслухавши представників сторін, суд
Рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 01.06.2001року у справі №8/172 задоволено позовні вимоги ВАТ «Хустська ПМК»м.Хуст до ВАТ «Птахофабрика»Виноградівська»с.Петрово, Виноградівського району про стягнення заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи на загальну суму60621,70грн., в т.ч. сума основного боргу 49166,00грн., індекс інфляції-9980,70грн., 3% річних-1475,00грн., які стягнуто з відповідача на підставі ст.214 ЦК УРСР, діючого на день ухвалення рішення.
На виконання рішення арбітражного суду від 01.06.2001р. у справі №8/172 видано наказ на суму 61228,00грн., який передано для виконання в примусовому порядку в Державну виконавчу службу у Виноградівському районі, яка постановою від 01.08.2001р. відкрила виконавче провадження за даним наказом.
Постановою Виноградівського РВ ДВС наказ арбітражного суду Закарпатської області від 01.06.2001р. №8/172 повернуто позивачу в зв»язку з відсутністю коштів на рахунку відповідача.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 28.03.2002року у справі №8/172 на підставі ст.121 ГПК України задоволено заяву ВАТ «Хустська ПМК»від 12.09.2001р. №478 про зміну способу виконання рішення арбітражного суду від 01.06.2001р. у справі №8/172 шляхом стягнення суми 61228,00грн. заборгованості за рахунок майна ВАТ «Птахофабрика «Виноградівська»с.Петрово Виноградівського району та видано наказ.
Постановою від 13.04.2002р. Державною виконавчою службою у Виноградівському районі відрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного наказу.
В зв»язку з тривалим невиконанням відповідачем грошового зобов»язання по сплаті вартості за виконані будівельно-монтажні роботи, позивач, скориставшись своїм правом та відповідними приписами чинного цивільного законодавства заявив позов до відповідача від 13.09.2007р. про стягнення з ВАТ «Птахофабрика «Виноградівська»інфляційних втрат та 3% річних у межах строку позовної давності, тобто за три останні роки,що передували даті пред»явлення позову (за період 10.09.2004р. по 10.09.2007р.). Суму позову від 13.09.2007р. в розмірі 26855,93грн.складали інфляційна різниця (збитки від інфляції) в сумі 22431,00грн. та 3% річних в сумі 4424,93грн. за вищевказаний період (з 10.09.2004р. по 10.09.2007р ).
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 13.11.2008р. справі №8/159 при новому розгляді справи позовні вимоги ВАТ «Хустська ПМК»задоволено в повному обсязі.
Вищевказане рішення залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2009р. у справі №8/159.
В подальшому ВАТ «Хустська ПМК»заявлено позов до ВАТ «Птахофабрика «Виноградівська»про стягнення 22493,44грн. збитків від інфляції та 2614,55грн. 3% річних за наступний період, тобто з 10.09.2007року по 10.07.2009р. Рішенням господарського суду Закарпатської області від 01.12.2009р. у справі №10/78 позов ВАТ «Хустська ПМЮГ задоволено в повному обсязі.
Проте, незважаючи на тривалий час з моменту виникнення зобов»язання у відповідача стосовно сплати грошових коштів за виконанні будівельно-монтажні роботи та незважаючи на рішення господарського суду Закарпатської області про стягнення суми боргу з відповідача, яке до цього часу знаходиться на примусовому виконанні в Державній виконавчій службі Виноградівського району, заборгованість на суму 61228,00грн., в т.ч. 49166,00грн. основного боргу за виконані роботи, відповідачем до цього часу в повному обсязі не погашена.
19.09.2008р. Державною виконавчою службою Виноградівського РУЮ Закарпатської області перераховано стягувачу-ВАТ «Хустська ПМК» суму в розмірі 777,55грн. в погашення боргу за даним виконавчим провадженням.
Вищевказана сума зарахована позивачем в погашення боргу по судовим витра там, які мали місце у справі №8/172 та інфляційним збиткам за попередній період у справі 8/172, тобто сума основного боргу за виконані будівельно-монтажні роботи в розмірі 49166,00грн. залишилась несплаченою відповідачем до цього часу.
Невиконання до цього часу наказу господарського суду Закарпатської області від 28.03.2002р. №8/172 Державною виконавчою службою в примусовому порядку та знаходження в провадженні РВ ДВС судового наказу стверджується постановою від 12.11.2010р. за №25 відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов»язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов»язки, в тому числі передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.
Чинне законодавство України не пов»язує припинення зобов»язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню. Приписи ст.625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання,суми,на яку заборгованість за грошовим зобов»язаням підвищена в порядку індексації,а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов»язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення. Вищевказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України в аналогічних справах(див.постанови судової палати у господарських справах ВСУ від 28.03.2006р. №2-4/1319-2004 та від 30.09.2008р. №1/384-07).
Крім основного боргу, згідно п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищенаведене та в зв»язку з тим, що відповідачем сума основного боргу за виконані будівельно-монтажні роботи в розмірі 49166,00грн. до цього часу не сплачена, відповідач зобов»язаний додатково сплатити збитки від інфляції та 3% річних за період з 10 липня 2009року до 28 грудня 201 Ороку, тобто за період до дня пред»явлення даного позову(інфляційні збитки і 3% річних за попередній період, а саме, з 10.09.04р. до 10.09.2007р.,з 10.09.2007р. по 10.07.2009р.стягнуто з відповідача згідно рішень господарського суду Закарпатської області у справі №8/159 від 13.11.08р. та від 01.12.2009р. у справі №10/78,які позивачем долучені до матеріалів справи (а.с 12, 21-30).
Відповідно до розрахунку, наявного в матеріалах справи, сума трьох процентів річних за період з 10 липня 2009 року по 28 грудня 2010 року становить 2170,01грн.,а збитки від інфляції(інфляційна різниця) за період з 10.07.2009р. по 28.12.2010р. становлять 5850,75грн.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про часткове погашення ним боргу шляхом передачі позивачу автомашин на загальну вартість 21725,00грн. не може заслуговувати на увагу, так як вони спростовані рішеннями господарського суду Закарпатської області від 13.11.2008р.,постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.09р. у справі №8/159, правильність яких підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2009р. №8/159, копія якого долучена позивачем до матеріалів справи.
Так, вищевказані судові інстанції при розгляді справи №/159 між тими самими сторонами установили, що вказані відповідачем транспортні засоби на суму 21725,00грн. передані відділом ДВС Виноградівського РУЮ гр. ОСОБА_1 згідно акту прийому- передачі від 22.05.2005р. на стоянку для зберігання метою реалізації. Арештоване майно, а саме:ГАЗ-53,ГАЗ-52,КАМАЗ-5320 реалізовано не було, ВАТ «Хустська пересувна механізована колона»було запропоновано залишити за собою непродане майно, але позивач відмовився залишити з собою вказані автомобілі, тому відповідно передача транспортних засобів не здійснювалась.
Вищевказані факти є преюдиційними й відповідно до ч.2ст.35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.
Окрім цього, згідно постанови №25 від 12.11.2010р. про перевірку виконавчого провадження, за підписом начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області зобов»язано начальника відділу ДВС Виноградівського РУЮ скасувати акт прийому-передачі спірних транспортних засобів від 22.04.2005р.,яким вказані транспортні засоби ДВС передано на зберігання ОСОБА_1 та передати вказані транспортні засоби на зберігання голові правління ВАТ «Птахофабрика «Виноградівська»Беляковій Н.А.(витяг з даної постанови міститься в матеріалах справи).
Відтак, твердження відповідача про погашення ВАТ «Птахофабрика «Виноградівська»частини зобов»язань перед ВАТ «Хустська ПМК»на суму 21725,00грн. являються безпідставними.
Твердження відповідача у відзиві на позовну заяву про те,що сплата суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення ,а також трьох проценти річних від простроченої суми згідно ч.2ст.625 Цивільного кодексу України повинна здійснюватись за окремою вимогою кредитора, тобто така вимога повинна надаватись до подання позовної заяви, також є безпідставними, та належним чином обгрунтовані.
Не обгрунтованими є посилання відповідача на те, що позивач не мав права вимагати сплати збитків від інфляції та трьох процентів річних ,так як вказані вимоги не є самостійними й підлягають відшкодуванню на вимогу кредитора виключно разом з сумою боргу з огляду на вищеприведене.
Нормами ст.14 Цивільного кодексу України врегульовано загальні засади виконання цивільних обов'язків та встановлено, зокрема, що цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Передбачено, що особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Положення щодо обов'язковості виконання зобов'язань конкретизовано у нормах ст.526 Цивільного кодексу України, аналогічної до неї ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Нормами ч.2 вказаної статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, за обставин наявності за відповідачем простроченої та неоплаченої на даний час заборгованості за зобов"язаннями відповідача стосовно сплати грошових коштів саме за виконані позивачем будівельно-монтажні роботи в розмірі 49166,00 грн., позивач правомірно заявив вимогу про стягнення нарахованих із такої заборгованості сум інфляційних в розмірі 5 850,75грн. та 3% річних в розмірі 2 170,01 грн.
Виходячи з наведених вище обґрунтувань, суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю. Стягується сума 8020,76 грн., в т.ч. 5 850,75 грн. збитків від інфляції та 2 170,01 грн. 3% річних за період з 10.07.2009р. по 28.12.2010р. оскільки позивачем вказані вимоги належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. -по оплаті інформаційно-технічних послуг, всього 563,57 грн.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Виноградівська” ( Виноградівський район, с.Петрово, вул. Паладська, 5, код 05521181) на користь відкритого акціонерного товариства „Хустська пересувна механізована колона” ( м. Хуст, вул. І.Франка,203, р/р 26002033000259 в Хустському відділенні Комінвест банк, МФО 312248, код 00910392) суму 8 020,76 грн. (вісі тисяч двадцять грн., 76 коп.), в т.ч. 5 850,75грн. (п"ять тисяч вісімсот п"ятдесят грн., 75 коп) збитків від інфляції та 2 170,01 грн. (дві тисячі сто сімдесят грн., 01 коп.) 3% річних, суму 102,00грн. (сто дві грн. ,00 коп.) відшкодування судових витрат та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ на вимогу позивача.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.
Суддя Й.Й. Кадар