Рішення від 24.03.2011 по справі 14/5007/11/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" березня 2011 р.Справа № 14/5007/11/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: Філіпчук С.В. дов. від 22.03.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область)

до Дочірнього підприємства "Агрофірма Ян" Приватного підприємства "Ян" (с.Немиринці, Ружинський район, Житомирська область)

про стягнення 30430,25 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 30430,25 грн., з яких: 26093,15 грн. основного боргу, 411,84 грн. 3% річних, 2155,83 грн. пені, 1769,43 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні 15.03.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 24.03.2011р. та зобов'язано, зокрема, позивача детальніше обгрунтувати позовні вимоги з посиланням на нормативні акти, надати довідку про заборгованість відповідача на день судового розгляду справи, надати довідку (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про наявну в ньому інформацію щодо позивача, станом на день судового розгляду справи, провести звірку взаєморозрахунків між сторонами, станом на день судового розгляду справи, надати локальний кошторис та проектну документацію (оригінали для огляду, копії до справи).

На виконання даної ухвали, 21.03.2011р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акта звірки взаєморозрахунків, підписаного представниками сторін, станом на 15.03.2011р. та довідки з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців про наявну в ньому інформацію щодо позивача.

В судове засідання 24.03.2011р. позивач свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому проти вимог позивача не заперечує, крім того, просить суд зменшити розмір неустойки на 50%, у зв'язку з тим, що по причині неврегульованості законодавчої бази підприємство декілька місяців не працювало.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

23.04.2010р. між Дочірнім підприємством "Агрофірма Ян" Приватного підприємства "Ян" (відповідач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позивач у справі) був укладений договір підряду за №2/10 (а.с.7,8), згідно умов якого, позивач (підрядник за договором) за дорученням відповідача (замовник за договором) взяв на себе зобов'язання на виконання ремонтних робіт на об'єкті - ремонт даху приміщення клубу, розташованому за адресою: с. Немиринці Ружинського району Житомирської області, вул. Леніна (п.1.1. договору).

Згідно п. 1.2 договору обсяг і вартість робіт на об'єкті визначаються затверджуваними замовником договірною ціною і кошторисом на ремонтно-будівельні роботи.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони погодили, що ціна за даним договором містить у собі вартість робіт і інших витрат (інструменту та витратних матеріалів до нього, транспортування робітників підрядника та матеріалів) підрядника по ремонту об'єкта і зазначена в прикладеному кошторисі на ремонтні роботи та становить 55000,00 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Частина перша статті 854 ЦК України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно п.99 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" від 01.08.2005р. №668 розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, і підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Відповідно до п.п. 3.3.8 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174 (з наступними змінами та доповненнями), взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт провадяться згідно з порядком, встановленим у контракті.

У відповідності до п. 2.3. договору №2/10 від 23.04.2010р. після завершення робіт підрядник надає замовникові для підписання акт про приймання виконаних робіт. Замовник підписує акт за умови, що роботи виконані якісно і претензій до підрядника немає.

У випадку мотивованої відмови замовника від підписання акту про приймання виконаних робіт складається двосторонній акт розбіжностей (п. 2.4. договору).

Відповідно до п.3.2.1. договору сторони погодили, що замовник виплачує підрядникові передоплату в розмірі 30% від суми, зазначеної в п. 3.1, після підписання даного договору.

Пунктом 3.5. вищезазначеного договору сторони передбачили, що кінцевий розрахунки проводяться у триденний строк після підписання акту приймання виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем були виконані обумовлені роботи, які були погоджені сторонами (підписані без зауважень та скріплені печатками 14.07.2010р.), згідно акту виконаних робіт (а.с. 10) на загальну суму 59365,00 грн.

Незважаючи на відсутність будь-яких зауважень щодо виконаних підрядних робіт, відповідач, як зазначалось вище, лише частково оплатив їх вартість в сумі 33271,85грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 25-27).

Таким чином, станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 26093,15 грн., що підтверджується довідкою позивача та актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами та скріпленим печатками (а.с. 33).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 13), розмір 3% річних складає - 411,84 грн., а інфляційних нарахувань - 1769,43 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 3.7. договору сторони погодили за неперерахування грошових коштів більше ніж 7 банківських днів з моменту підписання актів прийняття виконаних робіт, підрядник зобов'язується нарахувати на суму боргу, що залишилась, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 2155,83 грн. (а.с.12).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2155,83 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.03.2010р. позов визнав (а.с. 37), крім того, в своєму відзиві на позов просить суд зменшити розмір неустойки на 50%, у зв'язку з тим, що по причині неврегульованості законодавчої бази підприємство декілька місяців не працювало.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Стаття 233 Господарського кодексу України визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Дослідивши всі обставини по справі, а також враховуючи те, що позивачем не надано доказів в підтвердження тяжкого фінансового стану підприємства, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для зменшення нарахованої позивачем неустойки.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 30430,25 грн., з яких: 26093,15 грн. основного боргу, 411,84 грн. 3% річних, 2155,83 грн. пені, 1769,43 грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофірма Ян" Приватного підприємства "Ян", 13643, Житомирська область, Ружинський район, с.Немиринці, вул. Дзержинського, 58, ідентифікаційний код 30847917 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 26093,15 грн. основного боргу, 411,84 грн. 3% річних, 2155,83 грн. пені, 1769,43 грн. інфляційних нарахувань, 304,30 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКостриця О.О.

Попередній документ
14416700
Наступний документ
14416702
Інформація про рішення:
№ рішення: 14416701
№ справи: 14/5007/11/11
Дата рішення: 24.03.2011
Дата публікації: 31.03.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори