Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "21" березня 2011 р. Справа № 2/5007/21/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого - судді Тимошенка О.М.
при секретарі Кудряшовій М.І.
за участю представників сторін
від позивача Астряб С.О. (довіреність від 17.03.11), Іванців Р.Б. (довіреність від 17.03.11)
від відповідача не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмежною відповдальністю "Добробуд" (м.Тернопіль)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна" (м.Житомир)
про стягнення 255867,72 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 255867,72грн., з яких: 235518,88грн. боргу за виконані позивачем підрядні роботи, 15779,77 грн. інфляційних, 4569,07грн. 3% річних.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Надали для огляду оригінали документів на яких грунтуються позовні вимоги.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
12 березня 2010 року між Товариством з обмежною відповдальністю "Добробуд" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна" (замовник) був укладений договір підряду на монтаж каркасу будівлі торгового центру "NOVUS" №85-03/01.
За умовами даного договору, підрядник (позивач) зобов'язався своїми силами і засобами, зі свого матеріалу або із матеріалу замовника виконати будівельно-монтажні роботи, а саме комплекс робіт з монтажу каркасу будівлі торгового центру "NOVUS" із збірного залізобетону та металоконструкцій покриття на земельній ділянці загальною площею 12571кв.м. за адресою: м.Тернопіль, вул.Й.Перля, З (п.1.2., п.2.1. договору). Загальна вартість даних робіт згідно умов Договору становила 756914,29грн. (п.8.1. та додаток №1 до Договору від 12.03.2010р.).
1 квітня 2010 року сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору підряду №85-03/01 від 12.03.2010р., згідно якої домовились збільшити вартість будівельно-монтажних робіт та послуг з шефмонтажу та встановити його в розмірі 886076,64грн. (а.с.14).
На виконання умов договору від 12.03.2010р. позивачем у період з березня по травень 2010 року були виконані будівельно-монтажні роботи на загальну суму 550518,88грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2010 року на суму 242006,75грн., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2010 року, Актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 року на суму 111769,73 грн., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року, актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 року на суму 196742,40грн., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2010 року (а.с.16-21), які підписані сторонами та скріплені печатками.
Згідно п.8.5. договору, розрахунок з позивачем мав бути здійснений протягом двадцяти банківських днів після завершення етапу будівельно-монтажних робіт та підписання відповідного Акту приймання виконаних будівельних робіт.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Але відповідач, всупереч умовам договору, здійснив оплату виконаних позивачем будівельних робіт частково в сумі 315000,00грн., тому борг відповідача перед позивачем на день звернення з позовом до суду становив 235518,88грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.10р. по 24.06.2010р. (а.с.22).
1 червня 2010 року сторони уклали Угоду про розірвання Договору підряду на монтаж залізобетонного каркасу №85-03/01 від 12 березня 2010 року. Пунктом 2 цієї Угоди визначено зобов'язання відповідача сплатити на користь позивача заборгованість по виконаних роботах в розмірі 235518,88грн. (а.с.15).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 235518,88грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 15779,77 грн. інфляційних та 4569,07 грн. 3% річних . Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна" (м.Житомир, вул.Баранова,89; код 36072242) на користь Товариства з обмежною відповдальністю "Добробуд" (46027, м.Тернопіль, вул.Тролейбусна, 11Д; код 25345757) - 235518,88грн. боргу , 15779,77 грн. інфляційних, 4569,07грн. 3% річних, 2558,68 грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тимошенко О.М.
Віддрукувати:
1- в справу
2, 3 - стооронам (рек. з повідом.)