Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "21" березня 2011 р.
Справа № 16/5007/15/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: 1) не з'явився
2) Невмержицький А.С. - дов. № 07/10/01-11 від 04.01.11р.
від відповідача: 1) Балан В.В. - дов. № 18-5/929 від 28.05.10р.
2) не з'явився
від третьої особи: Вознякевич Н.І.- арбітражний керуючий (ухвала від 02.12.10р. по справі №7/107 "Б").
прокурор: Бугайов С.В. - посв. № 115
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (м.Житомир) та Головного управління Держкомзему у Житомирській області (м.Житомир)
до 1) Житомирської районної державної адміністрації (м.Житомир),
2) Корпорації "Поліська інвестиційна корпорація" (м.Житомир)
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Геліос" (м.Житомир) в особі ліквідатора Вознякевич Н.І. (м.Львів)
про визнання протиправним, скасування розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації від 26.01.09р. № 86 та визнання недійсним договору оренди землі від 29.01.09р.
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про визнання протиправними та скасування розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №86 від 26.01.09р. "Про затведження проекту із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки корпорації "Поліська інвестиційна корпорація" для обслуговування незавершеного будівництва на території Оліївської сільської ради", а також просив визнати недійсним договір оренди землі від 29.01.09р., укладений між відповідачами, згідно якого корпорації "Поліська інвестиційна корпорація" передано в оренду на 5 років 0,5100 га земельну ділянку на території Оліївської сільської ради для обслуговування незавершеного будівництва.
Представник другого позивача - Головного управління Держкомзему у Житомирській області та прокурор в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі. Зокрема зазначили, що оспорюване розпорядження прийняте безпідставно, оскільки Корпорація "Поліська інвестиційна корпорація" не була власником нерухомості, а тому не мала прав на отримання землі в оренду для обслуговування незавершеного будівництва житлового будинку по вул.Народицькій 20 в м.Житомирі, який належить третій особі - Приватному підприємству Виробничо-комерційній фірмі "Геліос".
Перший позивач - Житомирська обласна державна адміністрація свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Перший відповідач - Житомирська районна державна адміністрація у запереченнях та доповненнях до них від 17.02.11р. та його представник в судовому засіданні проти заявленого позову заперечили. Зокрема зазначили, спір повинен розглядатись в адміністративному суді, та що прокурором не подано доказів, що об'єкт незавершеного будівництва належить ПП ВКФ "Геліос". Також вважають, що Корпорація "Поліська інвестиційна корпорація" мала право на отримання землі для обслуговування об'єкта незавершеного будівництва, оскільки була власником цього об'єкта на підставі договору від 28.01.05р., згідно якого отримала незавершене будівництво в якості погашення боргу від СВКП "Інтерінвест".
Другий відповідач - Корпорація "Поліська інвестиційна корпорація" свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала позицію прокурора та представника Головного управління Держкомзему у Житомирській області. Крім іншого, зазначила, що спірний об'єкт незавершеного будівництва переданий на баланс ПП ВКФ "Геліос" та включений до ліквідаційної маси боржника в ході розгляду справи № 7/107"Б" про визнання банкрутом ПП ВКФ "Геліос".
Заслухавши представників сторін, третьої особи та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
26.01.2009р. головою Житомирської районної державної адміністрації видано розпорядження № 86 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення в оренду земельної діялянки Корпорації "Поліська інвестиційна корпорація" для обслуговування незавершеного будівництва на територіії Оліївської сільської ради" (а.с.15).
Пунктами 1 та 2 цього розпорядження визначено затвердити проект із землеустрою щодо відведення Корпорації "Поліська інвестиційна корпорація" в оренду земельної ділянки площею 0,5100 га для обслуговування незавершеного будівництва на території Оліївської сільської ради та передати Корпорації "Поліська інвестиційна корпорація" в оренду терміном на п'ять років земельну ділянку площею 0,5100 га, в тому числі для обслуговування незавершеного будівництва на території Оліївської сільської ради та встановити орендну плату в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі з наступним її затвердженням на сесії районної ради.
Цим же розпорядженням зобов'язано юридичний сектор райдержадміністрації забезпечити укладання договору оренди землі з Корпорацією "Поліська інвестиційна корпорація".
На виконання вищезазначеного розпорядження від 26.01.09р. № 86 між Житомирською районною державною адміністрацією (оредодавець) та Корпорацією "Поліська інвестиційна корпорація" (орендар) 29.01.09р. укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області для обслуговування незавершеного будівництва (а.с.8-10).
Господарський суд вважає, що вищезазначене розпорядження та договір оренди підлягають визнанню, відповідно, протправним та недійсним, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.99р. № 586-ХІV, місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно до ч.2 ст.151 Господарського кодексу України, порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору), до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті оспорюваного розпорядження Житомирська райдержадміністрація керувалась договором від 28.01.05р., укладеним між Спільним виробничо - комерційним підприємством "Інтерінвест" та Корпорацією "Поліська інвестиційна корпорація" (а.с.13).
Згідно умов даного договору та Акту приймання - передачі від 31.01.05р. (а.с.96), СВКП "Інтерінвест" передав, а Корпорація "Поліська інвестиційна корпорація" прийняла в рахунок погашення боргу об'єкт нерухомого майна - приміщення незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться в м.Житомирі по вул.Народицькій 20.
Разом з тим, згідно листів "Житомирського обласного міжміського бюро технічної інвентаризації" від 02.03.11р. № 653 та від 17.03.11р. № 908, право власності на об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку по вул.Народицькій 20 в м.Житомирі не зареєстровано за жодним суб'єктом (а.с.42, 88).
З листа прокуратури Житомирського району від 18.03.11р. також видно, що на час укладення договору від 28.01.05р. між СВКП "Інтерінвест" та Корпорацією "Поліська інвестиційна корпорація" право власності на зазначений об'єкт також оформлено не було (а.с.83-85).
Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Крім того, відповідно до частин 2,3 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Порядок та умови реєстрації об'єктів нерухомого майна передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 07.02.02р. № 7/5.
Так, згідно ст.2 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Таке ж визначення міститься в п.1.4 Тимчасового положення, відповідно до якого державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулась до БТІ.
Отже, всупереч наведеним нормативним актам, державну реєстрацію незавершеного будівництва не було проведено, а тому у Житомирської райдержадміністрації не було правових підстав вважати Корпорацію "Поліська інвестиційна корпорація", як і СВКП "Інтерінвест", від якого Корпорація начеб-то отримала об'єкт незавершеного будівництва, власником цього об'єкту і, відповідно, приймати оспорюване розпорядження та укладати оспорюваний договір.
Відповідно до ч.6 ст.123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору), розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується, крім інших, також з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами.
Як вбачається з листа Державного управління охорони навклишнього природного середовища в Житомирській області від 08.04.10р., серед наявної в держуправлінні документації матеріали вибору та проекту відведення земельної ділянки площею 0,51 га Копорації "Поліська інвестиційна корпорація" для обслуговування незавершеного будівництва житлового будинку по вул.Народицькій 20 у м.Житомирі не виявлено (а.с.12).
Таким чином, при прийнятті оспорюваного розпорядження не були дотримані вимоги ст.123 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
В ході розгляду справи суду не було подано доказів, що Корпорація "Поліська інвестиційна корпорація" чи СВКП "Інтерінвест", від якого Корпорація начеб-то отримала об'єкт незавершеного будівництва, правомірно володіли цим об'єктом.
Тобто, наведене свідчить, що оспорюване розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації прийнято за відсутності передбачених законодавством документів.
Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.99р. № 586-XIV, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оспорюване розпорядження вимогам Конституції України та зазначеним нормативним актам не відповідає, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.ст.13,14 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Надання земельної ділянки в оренду з порушенням вимог чинного законодавства суперечить інтересам держави.
Відповідно до ч.1 ст.21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:
а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України, порушенням законодавства є, зокрема, укладення угод з порушенням земельного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Прийняте головою Житомирської районної державної адміністрації протиправне розпорядження від 26.01.09р. № 86 стало підставою для укладення оспорюваного договору оренди землі від 29.01.09р.
На цій підставі, зазначений договір оренди, укладений між Житомирською районною державною адміністрацією та Корпорацією "Поліська інвестиційна корпорація" визнається судом недійсним.
Враховуючи, що оспорюване розпорядження стало підставою для подання прокурором цього позову, господарський суд покладає судові витрати на Житомирську районну державну адміністрацію.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 26.01.09р. № 86 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення в оренду земельної діялянки Корпорації "Поліська інвестиційна корпорація" для обслуговування незавершеного будівництва на територіії Оліївської сільської ради".
3. Визнати недійсним договір оренди землі від 29.01.09р., укладений між Житомирською районною державною адміністрацією та Корпорацією "Поліська інвестиційна корпорація".
4. Стягнути з Житомирської районної державної адміністрації, 10003, м.Житомир, вул.Лесі Українки 1, ідентифікаційний код 04053476:
- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 85,00грн. державного мита;
- в доход Державного бюджету України (п/р 31217264700002 у ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319, отримувач УДК у м.Житомирі) - 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повнерішення складено та підписано 21.03.11р.
Суддя
Гансецький В.П.
Друк: 7 прим.
1 - у справу,
2-5 - сторонам (рек. з повідомл. про вруч.),
6 - третій особі (рек.),
7 - прокурору.