ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
за результатами підготовчого засідання
11 лютого 2011 р. Справа № 5010/39/2011-Б-25/1
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,
при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою ДПІ в м. Івано-Франківську
до приватного підприємства "ТРАНС-СЕРВІС" (м. Івано-Франківськ)
про банкрутство,
за участю представників сторін:
від ініціюючого кредитора: Ковтун Н.О. - завідувач сектору інформаційно-аналітичного забезпечення та звітності юридичного відділу, (довіреність № 15821/10/10-039/1128 від 14.06.2010 р.);
інші учасники справи в судове засідання не з'явилися.
ДПІ в м. Івано-Франківську звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з заявою про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "Транс-сервіс" (м. Івано-Франківськ; ідентифікаційний код 19389101) за загальною процедурою.
На обґрунтування своїх вимог ініціюючий кредитор посилався на те, що боржник має заборгованість по сплаті податків і платежів до бюджету, а безспірні вимоги ініціюючого кредитора становлять більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не задоволені боржником більше трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство та призначено справу до розгляд у підготовчому засіданні на 01.02.2011 р.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2011 р. розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 11.02.2011 р.
У підготовчому засіданні суду представник ініціюючого кредитора заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві про порушення справи про банкрутство.
Представники боржника в судове засідання на вимогу суду не з'явилися, вимоги суду не виконали, відзив на заяву і докази, які його підтверджують, суду не подали.
Боржник про час та місце розгляду справи повідомлявся судом за адресою: вул. Надвірнянська, 34/33, м. Івано-Франківськ, 76000, а також за адресою: вул. акад. Сахарова, 23Б, м. Івано-Франківськ, 76018, яка у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.11.2010 р. №7507111 (а.с.№№8-9) станом на 05.11.2010 р. є місцезнаходженням боржника.
Згідно зі ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
При цьому, у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
У силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, дослідивши наявні матеріали справи та з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.
Виходячи зі змісту ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.
Частина 3 статті 6 Закону про банкрутство визначає ознаки неплатоспроможності боржника, а саме справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно із абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Отже, за Законом про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема, виконавчими.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.06 у справі №3/157.
Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка.
За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).
Також, положення п. 5.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, із змінами та доповненнями (далі -Інструкція), вимоги якої поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними (п. 1.3 Інструкції), передбачають, що відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду.
Згідно із п. 5.3 Інструкції примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами.
Відповідно до письмових пояснень ініціюючого кредитора від 11.02.2011 р. щодо складу грошових вимог (а.с. №123) грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника становлять 3 278 774,17 грн., з яких безспірними є 1 924 287,00 грн. податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, безспірність грошових вимог кредитора до боржника підтверджується постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 р. у справі №2а-647/10/0970, відповідно до якої з боржника в доход державного бюджету стягнуто 2 929 421,41 грн. заборгованості, з яких 1 924 287,00 грн. податку на додану вартість, 962 993,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за заниження податку на додану вартість та неподання декларації з податку на додану вартість та 41 888,43 грн. нарахованої пені, 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларації з податку на прибуток та 82,90 грн. нарахованої пені (а.с. №№93-94).
Отже, безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора, які не становлять штрафні (фінансові) санкції, в т.ч. пеню, а відтак є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, становлять 1 924 287,00 грн.
На виконання вказаної постанови Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 01.09.2010 р. №2а-647/10/0970 (а.с. №95).
Постановою ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 21.09.2010 р. серії ВП №21478445 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 01.09.2010 р. №2а-647/10/0970 (а.с. №96).
Як зазначено вище, відповідно до приписів ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство безспірні вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після здійснення виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби.
Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.2006 р. у справі № 3/157.
Отже, враховуючи те, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 01.09.2010 р. №2а-647/10/0970 відкрито 21.09.2010 р., а заява про порушення справи про банкрутство подана 13.01.2011 р. та провадження у справі про банкрутство порушено 14.01.2011 р., виконавчий лист не виконувався боржником у встановленому порядку понад три місяці.
При цьому, суд враховує те, що характер виконання виконавчих документів не впливає на строк несплати грошових зобов'язань, передбачений ст. 6 Закону про банкрутство.
Також, при розгляді справи про банкрутство суд має виходити з факту наявності виконавчого провадження, тобто презумпції примусової реалізації безспірних грошових вимог у встановленому порядку, та позбавлений права спростовувати факт вчинення виконавчих дій під час виконавчого провадження та визнавати дії/бездіяльність державної виконавчої служби неправомірними в процедурі банкрутства. Вказані обставини можуть бути оскаржені лише в порядку позовного провадження.
Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема в своїх постановах від 02.03.05 у справі №12/68-Б, від 21.02.07 у справі № 23/333-б.
За приписами Закону про банкрутство у підготовчому засіданні суду ініціюючий кредитор повинен довести факт неплатоспроможності боржника, тобто зупинення здійснення боржником платежів.
Відтак, у разі, якщо боржник не сплатив борг за виконавчими документами протягом трьох місяців з моменту відкриття виконавчого провадження (пред'явлення виконавчих документів до виконання), то на зміну виконавчому провадженню приходить процедура відновлення платоспроможності боржника або його банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду справи в підготовчому засіданні суду боржником не надано суду будь-яких доказів погашення вищевказаної заборгованості.
Таким чином, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, які є безспірними і не становлять штрафні (фінансові) санкції, перевищують триста мінімальних розмірів заробітної плати, не були задоволені боржником понад три місяця в установленому діючим законодавством порядку.
Враховуючи наведене, наявні всі ознаки неплатоспроможності боржника, з якими Закон про банкрутство пов'язує можливість подальшого провадження у справі про банкрутство.
На виконання вимог ч. 10 ст. 7 Закону про банкрутство ініціюючим кредитором надано суду докази, що свідчать про відсутність майна боржника, а саме:
- копію запиту до комунального підприємства "Івано-Франківське ОБТІ" від 27.02.2010 р. №5118/10/24-150/1426 та відповіді на нього від 11.03.2010 р. №489/01-21 (а.с. №№85-86), відповідно до якої за боржником право власності на нерухоме майно не зареєстровано;
- копію запиту до УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області від 26.02.2010 р. №4995/10/24-150/1362 та відповіді на нього від 15.04.2010 р. №16/962 (а.с. №№87-88), відповідно до якої за боржником транспортні засоби не реєструвалися;
- копію запиту до Інспекції державного технічного нагляду Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 27.02.2010 р. №5122/10/24-150/1427 та відповіді на нього від 09.03.2010 р. №100/03-02 (а.с. №№89-90), відповідно до якої за боржником техніка не зареєстрована;
- копія запиту до Управління держкомзему в м. Івано-Франківську від 27.02.2010 р. №5124/10/24-150/1428 та відповіді на нього від 24.03.2010 р. №134/010-10/072 (а.с. №№91-92), відповідно до якої відсутня інформація про землекористування боржника.
За таких обставин згідно із ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які бажають взяти участь у санації боржника, суд вважає за необхідне зобов'язати ініціюючого кредитора подати за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство до офіційних друкованих органів.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону про банкрутство з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів суд вважає за необхідне ввести процедуру розпорядження майном боржника та призначити розпорядника майна.
За приписами ч. 2 вказаної статті кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим Законом про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ініціюючим кредитором не запропоновано суду власної кандидатури розпорядника майна.
На час розгляду справи до суду надійшла заява арбітражного керуючого Хлібейчука І.М. (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1 від 23.01.07) на участь його у справі в якості розпорядника майна, в якій в порядку ч. 3 ст. 31 Закону про банкрутство заявником також підтверджено, що він не належить до жодної з категорії осіб, вказаних в цій нормі (а.с. №№121-122). Проти зазначеної кандидатури розпорядника майна не заперечує представник ініціюючого кредитора.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Хлібейчука І.М.
Крім того, у відповідності до ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство за результатами підготовчого засідання суд вважає за необхідне встановити строки подальших процесуальних дій у процедурі розпорядження майном боржника.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 31, 5, 6, ч.ч. 5, 11 ст. 11, ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 1071 Цивільного кодексу України, ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати грошові вимоги ДПІ в м. Івано-Франківськ до боржника у розмірі 1 924 287,00 грн.
2. Зобов'язати ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - приватного підприємства "Транс-сервіс" (м. Івано-Франківськ; ідентифікаційний код 19389101). Газетне оголошення має містити дату порушення провадження у справі, повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.
3. Ввести процедуру розпорядження майном боржника строком на шість місяців, до 11.08.11.
4. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Хлібейчука І.М. (АДРЕСА_1 Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77454; ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1 від 23.01.07). Розпоряднику майна боржника Хлібейчуку І.М. в своїй діяльності керуватися положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
5. Зобов'язати ініціюючого кредитора подати суду докази публікації оголошення до 21.03.11.
6. Зобов'язати розпорядника майна боржника Хлібейчука І.М. скласти та подати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника до 21.04.11.
7. Провести попереднє засідання суду до 11.05.11.
8. Скликати перші загальні збори кредиторів до 21.05.11.
9. Провести підсумкове засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство, до 22.06.11.
Суддя Т.Е. Валєєва
Дану ухвалу направити:
- ініціюючому кредитору (АДРЕСА_2);
- боржнику (вул. Надвірнянська, 34/33, м. Івано-Франківськ, 76000;
вул. акад. Сахарова, 23Б, м. Івано-Франківськ, 76018);
- розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Хлібейчуку І.М. (АДРЕСА_1 Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77454);
- Івано-Франківському обласному відділу з питань банкрутства (вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76000);
- органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника (вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000).
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"