ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
про припинення провадження у справі про банкрутство
22 лютого 2011 р. Справа № Б-25/63-10
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,
при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про банкрутство в порядку ст. ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",
представники сторін в судове засідання не з'явилися,
ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з заявою про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Заява мотивована тим, що станом на 04.11.2010 р. заборгованість боржника перед бюджетом становить 505 925,35 грн. та виконавчі листи Івано-Франківського окружного адміністративного суду про стягнення з боржника в доход держави податкового боргу та штрафних (фінансових) санкцій постановами ВДВС Надвірнянського районного управління юстиції від 28.09.2010 р. повернені без виконання.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2010 р. порушено провадження у справі про банкрутство та призначено справу до розгляду на 18.01.2011 р.
Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2011 р. та від 01.02.2011 р. відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 01.02.2011 р. та на 22.02.2011 р. відповідно за клопотанням ініціюючого кредитора у зв'язку з неможливістю подання витребуваних судом доказів.
У судове засідання 22.02.2011 р. представники ініціюючого кредитора та боржника на вимогу суду не з'явилися, вимоги суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши наявні матеріали справи та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню з таких підстав.
Виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство, заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 названого Закону, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 цього Закону.
Положеннями ч. 2 ст. 47 Закону про банкрутство визначено, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця може бути подана в господарський суд самим боржником або його кредиторами.
У силу ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
При цьому, згідно із абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до виконавчих листів від 16.09.2009 р. №2а-6584/08/0970 та від 04.02.2010 р. у справі №2а-160/10/0970 (а.с. №№11, 12), виданих на виконання постанов Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.09 у справі №2а-6584/08/0970 та від 04.02.10 у справі №2а-160/10/0970, з боржника в доход держави стягнено 463 435,00 грн. податкового боргу та 44 371,62 грн. податкового боргу відповідно.
Однак, згідно із довідкою ініціюючого кредитора - ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, за підписом її начальника, (а.с. №19) загальна заборгованість боржника перед бюджетом становить 505 925,35 грн., яка складається з 27 109,39 грн. податку на додану вартість, 14 985,77 грн. податку з доходів фізичних осіб, 463 435,00 грн. штрафних санкцій та 395,19 грн. пені.
Отже, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника становлять 42 095,16 грн. відповідних податків та 463 830,19 грн. штрафних санкцій (пені).
Втім, згідно із абз. 3 ст. 1 Закону про банкрутство боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже, за приписами Закону про банкрутство боржником може бути суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможний виконати свої зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Частиною першою статті 2 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на час подання заяви про порушення справи про банкрутство), в редакції Закону України від 18.02.97 N 77/97-ВР, визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Цей Закон, як зазначено в його преамбулі, визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону, а всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі. Згідно зі ст. 13 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. У силу ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
Положення Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначають, що пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.
Виходячи з аналізу наведених норм, чинне законодавство не відносить суми пені та штрафу (штрафні санкції), що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вказане також узгоджується із приписами ст. 1 Закону про банкрутство, згідно з якими до складу грошових зобов'язань боржника, тобто цивільно-правових зобов'язань боржника, не зараховується, зокрема, недоїмка (пеня та штраф).
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство) сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Отже, вказаною нормою визначено порядок сплати (стягнення) штрафних санкцій, а не склад податків і зборів (обов'язкових платежів). Тобто, цим положенням Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та штрафні санкції не прирівнюються до податку і збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до п. 4.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.04 №04-5/1193 у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо. Проте кредитори з такими вимогами, які є публічно-правовими санкціями, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, згідно з ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство (у даному випадку ч. 6 ст. 48 Закону про банкрутство) вправі подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.
Таким чином, суми заборгованості зі сплати пені та штрафу (штрафних санкцій), в т.ч. застосовані за порушення податкового законодавства, не можуть входити до складу грошових вимог ініціюючого кредитора та відповідно впливати на порушення справи про банкрутство боржника.
Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у своїх постановах від 13.08.2008 р. у справі № 04-05/42-3-8б, від 18.11.2008 р. у справі № 04-05/27-42-8б, від 07.10.2009 р. у справі №04-05/27-25-8б.
Враховуючи те, що з грошових вимог ініціюючого кредитора на загальну суму 505 925,35 грн., 463 830,19 грн. становлять штрафні санкції (пеню), грошові вимоги, які є безспірними та можуть бути підставою для порушення провадження становлять лише 42 095,16 грн. суми податків.
Таким чином, грошові вимоги, що є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, становлять менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Відтак, відсутні всі в сукупності ознаки неплатоспроможності боржника, передбачені Законом про банкрутство.
Крім того, стаття 7 Закону про банкрутство встановлює загальні вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство.
Згідно із приписами ч. 10 цієї статті до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
У зв'язку з чим, при порушенні провадження у справі про банкрутство як за загальною, так і за спеціальною процедурою органи державної податкової служби повинні подати суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому чинним законодавством, тобто відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 N 2181-III (чинного на час подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство), як того вимагає ч. 10 ст. 7 Закону про банкрутство.
Зокрема, згідно із підп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи та вказано в заяві про порушення провадження у справі, за боржником зареєстровано причіп П3.5-01 ДНЗ АТ3061ХХ, про що свідчить довідка Надвірнянського ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області від 05.10.2010 р. №521 (а.с. №16).
Втім, ініціюючим кредитором не надано суду доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах за рахунок вказаного майна та/або доказів неможливості задоволення вимог за рахунок цього майна.
Зокрема, згідно із листом ВДВС Надвірнянського районного управління юстиції від 06.08.2010 р. №02-17/8508 (а.с. №8) у боржника залишилося майно (побутова техніка, меблі тощо), яке не було реалізовано органом державної виконавчої служби на аукціоні через відсутність купівельного попиту.
Наявність майна боржника свідчить про те, що ініціюючим кредитором - органом державної податкової служби чи іншими державними органами, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не вжито всіх заходів щодо погашення заборгованості, що в свою чергу не дає підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство.
Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у своїх постановах від 25.03.2008 р. у справі № 11/126, від 16.03.2005 р. у справі № Б-39/408-03, від 23.04.2008 р. у справі № 05-5-23/15340.
Вищевказане в сукупності не дає підстави суду вважати про наявність підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство, в т.ч. за ст. ст. 47, 48 Закону про банкрутство.
Відповідно до приписів ст. 5 Закону про банкрутство і ст. 41 ГПК України суд у справі про банкрутство застосовує норми ГПК України, які мають універсальний характер.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 1, 6, 7, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 41, 33, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Припинити провадження у справі №Б-25/63-10 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1).
2. Зняти арешт з майна боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. У зв'язку з чим, дану ухвалу для виконання направити ВДВС Надвірнянського районного управління юстиції (вул. Грушевського, 18, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400).
Суддя Т.Е. Валєєва
Дану ухвалу також направити:
- ініціюючому кредитору (вул. Визволення, 2, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400);
- боржнику (АДРЕСА_1, 78400);
- Івано-Франківському обласному відділу з питань банкрутства (вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76000);
- державному реєстратору за місцезнаходженням боржника (майдан Шевченка, 33 м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400).
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"