від "22" березня 2011 р. по справі № 5004/45/11
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
до Підприємець ОСОБА_2
про стягнення 19 355,60 грн.
Суддя: Філатова С. Т.
від позивача: ОСОБА_3, дов. №1177 від 20.05.2009р.
від відповідача 1: ОСОБА_4, дов. №24 від 24.01.2011р.
від відповідача 2: ОСОБА_4, дов. №24 від 24.01.2011р.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням позивача від 15.02.2011р. здійснюється технічна фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.
Підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення 19 355,60грн. збитків, в т.ч. 15 279,94грн. витрат понесених на утримання та обслуговування торгового місця №5 на ринку "Книжковий пасаж" за період з 01.03.2009р. по 31.12.2010р. та 4 045,66грн. неодержаного доходу від платного користування торгівельним місцем за період з 01.03.2009р. по 31.12.2010р., по 9 677,80грн. з кожного.
11.02.2011р. та 18.03.2011р. позивач звернувся до суду з заявами про збільшення розміру позовних вимог, які обгрунтовує наступним:
Згідно позовної заяви від 10 січня 2011 р. вимоги про стягнення збитків ґрунтувались на витратах та неодержаних доходах, понесених ним за період з 01 березня 2009 року по 31 грудня 2010 року.
Оскільки на даний час відповідачі і надалі продовжують використовувати торговельне місце № 5 площею 16,6 кв.м. на ринку Книжковий пасаж, не сплачуючи за це місце орендної плати, то він, як директор-адміністратор, і надалі продовжує нести витрати по утриманню даного торговельного місця, також не отримуючи при цьому ніяких доходів.
За січень 2011 року розмір витрат на утримання всього ринку становив - 6 627,80 гри., з них: оплата праці директора - 2 600,00 грн.; сплата єдиного податку - 200,00 грн.; банківські витрати (комісійні) - 133,53 грн.; оренда земельної ділянки - 2 352,30 грн.; прибирання території, вивіз сміття та благоустрій - 447,19 грн.; витрати на утримання адмінприміщення, т.ч. санвузла, включаючи плату за воду, забезпечення енергонагляду, пожежної безпеки та господарські витрати - 894,78 грн.
загальна площа торговельних місць на ринку станом на січень 2011 р. становила -148,00кв.м.;
витрати на утримання та обслуговування 1 кв.м. торговельних місць складали :
6 627,80 грн.: 148,00кв.м. - 44,78грн.;
площа торговельного місця № 5, що займає приміщення відповідачів - 16,6 кв.м.;
Отже, розмір понесених ним витрат на утримання та обслуговування торговельного місця № 5 за січень 2011 р. становив :
44,78 грн. х 16,6 кв.м. = 743,35 грн.
За січень 2011 року доходи (рентабельність) мала складати на ринку - 1 216,20 грн.
доходи від користування 1 кв.м. торговельного місця мали становити :
1216,20 грн. : 148,0 кв.м. = 8,22 грн.
Розмір неодержаних доходів від користування торговельним місцем №5 за січень 2011 року мали становити:
8,22 грн. х 16,6 кв.м. = 136,45 грн.
Загальний розмір збитків, які зазнав за січень 2011 р. становить :
743,35 грн. + 136,45 грн. = 879,80 грн.
З врахуванням витрат на утримання та обслуговування торговельного місця №5, визначених в позовній заяві, загальний їх розмір в період з 01 березня 2009 року по 31 січня 2011 року становить :
15 279,94 грн. + 743,35 грн. = 16 023,29 грн.
Розмір неодержаних доходів від платного користування відповідачами торговельним місцем № 5, з урахуванням неодержаних доходів, зазначених в позовній заяві, в період з 01 березня 2009 року по 31 січня 2011 року становить ; 4 075,66 грн. + 136,45 грн. = 4 212,11 грн.
Загальний розмір збитків в період з 01 березня 2009 року по 31 січня 2011 року становить:
16 023,29 грн. + 4 212,11грн. = 20 235,40 грн.
Однак, оскільки на даний час відповідачі і надалі продовжують використовувати торговельне місце № 5 площею 16,6 кв.м. на ринку Книжковий пасаж, не сплачуючи за це місце орендної плати, то він, як директор-адміністратор, і надалі продовжує нести витрати по утриманню даного торговельного місця, також не отримуючи при цьому ніяких доходів.
Розмір витрат на утримання всього ринку в 2011році, в середньому за місяць становив - 6 411,69грн., з них: оплата праці директора - 2 600,00 грн.; сплата єдиного податку - 200,00 грн.; банківські витрати (комісійні) -115,37 грн.; оренда земельної ділянки - 2 352,30 грн.; прибирання території, вивіз сміття та благоустрій - 545,69 грн.; витрати на утримання адмінприміщення, т.ч. санвузла, включаючи плату за воду, забезпечення енергонагляду, пожежного і санітарно-технічного нагляду та господарські витрати - 598,69 грн.
- загальна площа торговельних місць на ринку станом на 2011 рік становить : 148,00кв.м.;
- витрати на утримання та обслуговування 1 кв.м. торговельних місць складають:
6 411,69 грн.: 148,00кв.м. = 43,32 грн.;
- площа торговельного місця № 5, що займає приміщення відповідачів - 16,6 кв.м.;
- витрати на утримання та обслуговування торговельного місця № 5 в місяць в 2011 році становили :
43,32 грн. х 16,6 кв.м. = 719,11грн.
Отже розмір понесених витрат на утримання та обслуговування торговельного місця № 5 за січень-березень 2011 р. становив:
719,11 грн. х 3 міс. = 2 157,33 грн.
За кожен місяць 2011 року доходи (рентабельність) мала складати на ринку - 1 432,31грн.
- доходи від користування 1 кв.м. торговельного місця мали становити :
1432,31грн. : 148,0 кв.м. = 9,68 грн.
- розмір неодержаних доходів від користування торговельним місцем № 5 за кожен місяць 2011 р. мав становити :
9,68 грн. х 16,6 кв.м. = 160,69 грн.
Розмір неодержаних доходів від користування торговельним місцем №5 за січень-березень 2011 року мав становити:
160,69 грн. х 3 міс. = 482,07 грн.
Загальний розмір збитків, які зазнав за січень-березень 2011р. становить:
2 157,33 грн. + 482,07 грн. = 2 639,40 грн.
З врахуванням витрат на утримання та обслуговування торговельного місця №5, визначених в позовній заяві, загальний їх розмір в період з 01 березня 2009 року по березень 2011 року включно становить :
15 279,94 грн. + 2 157,33 грн. = 17 437,27 грн.
Розмір неодержаних доходів від платного користування відповідачами торговельним місцем № 5, з урахуванням неодержаних доходів зазначених в позовній заяві, в період з 01 березня 2009 року по березень 2011 року включно становить:
4 075,66 грн. + 482,07 грн. = 4 557,73 грн.
Загальний розмір збитків в період з 01 березня 2009 року по березень 2011 року, включно становить :
17 437,27 грн. + 4 557,73 грн. = 21 995,00 грн.
Просить стягнути з підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на його користь збитки в сумі 21 995грн., з них 17 509,99грн. - витрат, понесених на утримання та обслуговування торговельного місця №5 на ринку Книжковий пасаж та 4 485,01грн. - неодержаних доходів від платного користування відповідачами торговельним місцем - по 10 977,50грн. з кожного та всі судові витрати по справі покласти на відповідачів.
У додатковому обгрунтуванні позовної заяви від 21.03.2011р. вказує, що виділення земельної ділянки на правах оренди було запропоновано підприємцю ОСОБА_1 Луцькою міською радою на умовах створення книжкового ринку. З інших причин земельна ділянка взагалі не була б виділена. Тим більше, що дане будівництво було ініційовано саме Луцькою міською радою, а не інвесторами.
Зазначає, що згідно договору оренди земельної ділянки, проекту будівництва та технічного паспорта об'єкту Книжковий пасаж (копія технічного паспорта додається), площа самих приміщень становить лише 144 кв.м., тоді, як площа забудови ринку - 400,9 кв.м. і є відгородженою територією на орендованій ПП ОСОБА_1 ділянці площею 525 кв.м.
Координацію діяльності ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів незалежно від форм власності здійснює, як правило, управління, яке знаходиться у структурі органів місцевого самоврядування. Зазначене управління, в даному випадку, Департамент підприємництва Луцької міської ради, встановлює, або регулює граничні розміри орендної плати за користування торговельним місцем на ринках.
Отже розмір орендної плати за 1кв.м. торговельного місця на ринку Книжковий пасаж у сумі 53грн. затверджений директором вищезазначеного Департамента відповідно до розпорядження міського голови №504 від 23.09.2009 р. і є фіксованою одиницею, незалежною від господарської діяльності керівника ринку.
Крім того, згідно п.31 Правил торгівлі на ринку, адміністрація ринку повинна забезпечити постійне вивезення відходів і сміття, а також після закінчення роботи ринку належне очищення торгових місць на ринку, з вологим прибиранням та дезінфекцією всіх приміщень загального користування та проводити поточне прибирання.
Вкладаючи свої кошти в будівництво Книжкового пасажу, інвестори знали, що згідно проекту, вони будують саме капітальну споруду ринку, яка знаходиться на території, одноосібним розпорядником якої є саме ПП ОСОБА_1, а не магазини з окремим просторовим місцем, незалежним від орендодавця.
Отже, оскільки приміщення № 5 Книжкового пасажу, власником якого є підприємці ОСОБА_2 та ОСОБА_5, є часткою капітальної будівлі ринку Книжковий пасаж, то звільнення торговельного місця, що займає це приміщення не є можливим.
Зазначає, що отримавши згідно актів прийому-передачі приміщення у власність, відповідачі з 2004 року укладали договори на ринку Книжковий пасаж. Свідченням цього є примірник договору №5 від 31.01.2005 р. «Про користування торговельною площею...» та банківські виписки від 27.05.2005 р. і 30.05.2006 р. про оплату торговельної площі.
Договір № 5 від 31.01.2005 р., за змовою відповідачів, був укладений лише на ім'я ОСОБА_2, з ціллю не сплачення додаткових податків до державного бюджету за патент, ринковий збір та найманих працівників, які на них працювали. Зазначений договір на даний момент офіційно розірваним не визнавався, отже згідно п. 8.3. Договору він є дійсним.
Зазначає, що вільного доступу до даного приміщення, як приватної власності, керівник ринку не має.
Щодо розміру призначеної заробітної плати директора-адміністратора пояснює, що як вже було зазначено вище, суб'єкт підприємницької діяльності вправі сам визначати свої витрати і прибутки, в розумних межах, виходячи з фіксованої норми вартості торговельного місця, затвердженого відповідними службами.
Оплата єдиного податку, банківські витрати, оренда земельної ділянки та інщі витрати виникають в процесі підприємницької (господарської) діяльності позивача, і є невід'ємною складовою від цієї діяльності, яка спрямована саме на надання послуг, пов'язаних з орендою торговельних місць на ринку.
Щодо претензій відповідачів, чому ПП ОСОБА_1 сам собі видає гроші на оплату праці по різним видам діяльності, які він виконує особисто, то не вважає, що орендарям буде від того легше, якщо керівник ринку буде утримувати найману робочу силу (бухгалтера, касира, прибиральницю та ін.), сплачуючи при цьому заробітну плату найманим особам, податок за патент на кожну найману особу та обов'язкові платежі до пенсійного фонду, які як відомо, з 2010 р. становлять біля 300 грн. за кожну особу.
Долучає до матеріалів справи копії технічного паспорта Книжкового пасажу, паспорту ринку Книжковий пасаж №6 від 05.10.2009 р., договору №5 від 31.01.2005 р., банківських виписок від 27.05.2005р. та 30.05.2006 р., договорів інвестування будівництва "Книжкового пасажу" №5 від 20.06.2003р., №5а від 20.06.2003р. з підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Відповідачі у запереченнях від 01.02.2011р. та поясненні від 22.03.2011р. позов заперечують, вказують, що їм виділено в натурі у спільну часткову власність, по 1/2 кожному, об'єкт нерухомого майна, а саме приміщення №6 площею 16,6 м2, що знаходиться в АДРЕСА_1. Дані обставини підтверджуються рішенням господарського суду Волинської області від 04.08.2010 року у справі №2/31-91, постановою апеляційного господарського суду від 14.10.2010 року у справі №2/31-91.
Таким чином, відповідачі були визнані власниками об'єкта нерухомого майна, а саме приміщення №6 площею 16,6 м2, що знаходиться в АДРЕСА_1, з 14.10.2010 року.
Позивач просить стягнути з відповідачів збитки. При цьому в збитки і неодержані доходи були включені: оплата плати директора; сплата єдиного податку; банківські витрати; оренда земельної ділянки; прибирання території, вивіз сміття та благоустрій; витрати на утримання адмінприміщення, в т.ч.санвузла, включаючи плату за воду, забезпечення енергонагляду, господарські витрати; доходи від користування торговельним місцем.
По-перше, позивач не зазначив правову підставу стягнення з відповідачів начеб-то заподіяних ними йому збитків.
По-друге, відшкодування збитків відповідно до чинного законодавства України є універсальною формою майнової відповідальності, яка застосовується за наявності підстав, передбачених ч.І ст.218 ГК України.
Позивач не пояснив суду і не надав жодного доказу щодо того, які були порушені його права та інтереси, тобто в даному випадку відсутній і другий елемент складу правопорушення - шкідливий результат.
Відповідно відсутній причинний зв'язок між неукладенням договорів оренди торгівельного місця та понесеними витратами позивача по сплаті єдиного податку, банківських та господарських витрат тощо. При цьому вказує, що відповідачі у вказаний позивачем період не користувалися спірним торговельним місцем, не здійснювали на ньому підприємницьку (господарську) діяльність.
Зауважує, що позивач не вказав в чому ж полягає вина відповідачів.
З огляду на вищенаведене у сукупності, стверджує, що у цьому випадку немає підстав для висновку про те, що витрати, зроблені позивачем у вигляді плати сплати єдиного податку, оплати праці директора, банківських витрат, сплати оренди за земельну ділянку, прибирання території, вивіз сміття та благоустрій, витрати на утримання адмінприміщення, в т.ч. санвузла, включаючи плату за воду, забезпечення енергонагляду, господарські витрати, доходи від користування торговельним місцем, є збитками та перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із поведінкою відповідачів щодо небажання укладати договір оренди торгівельного місця, яким вони не користуються і не здійснюють на ньому жодної господарської (підприємницької) діяльності, оскільки ці витрати є платою у зв'язку із здійсненням позивачем підприємницької діяльності, яка є вільним волевиявленням позивача та не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із поведінкою відповідачів щодо володіння, користування та розпорядження частиною приміщення книжкового пасажу.
В судовому засіданні 22.03.2011р. було оголошено перерву згідно ст. 77 ГПК України до 23.03.2011р. до 14:10год.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши долучені до справи докази, господарський суд, -
встановив:
22.04.2002р. між Луцькою міською радою та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки №1618, згідно з яким Луцька міська рада на підставі рішення №20/8 від 29.03.2002р. "Про надання земельної ділянки на умовах оренди підприємцю ОСОБА_1 для влаштування та обслуговування книжкового пасажу на вул.Лесі Українки" надала, а підприємець ОСОБА_1 прийняв на умовах оренди земельну ділянку площею 525кв.м. згідно з планом землекористування строком на 25 років для влаштування та обслуговування книжкового пасажу на АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №143 від 29.04.2004р. "Про надання статусу ринку Книжковому пасажу" надано з 01.05.2004р. статус ринку "Книжковому пасажу", що на АДРЕСА_1, та зобов'язано підприємця ОСОБА_1 забезпечити своєчасне справляння ринкового збору на території Книжкового пасажу відповідно до рішень Луцької міської ради від 22.11.02 № 3/9 „Про порядок справляння ринкового збору у м.Луцьку" та від 27.02.04 № 15/6 „Про внесення змін до рішення міської ради від 22.11.02 № 3/9 „Про порядок справляння і ставки ринкового збору у м.Луцьку"; постійне утримання території ринку в належному санітарному стані; суворе дотримання вимог Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України; Державної податкової адміністрації, України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України 26.02.02р. №57/188/84/105.
Відділом розвитку підприємництва департаменту підприємництва Луцької міської ради наданий ОСОБА_1 дозвіл №568 від 17.05.2007р. на розміщення об'єкта торгівлі ринку "Книжковий пасаж" 525кв.м. по АДРЕСА_1 терміном до 22.04.2027р.
Для будівництва "Книжкового пасажу" забудовником - позивачем підприємцем ОСОБА_1 20.06.2003р. були укладені договори інвестування, в тому числі №8, 15 з відповідачами - підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Відповідно до п.1.2 договорів інвестування, по завершенню будівельних робіт, з моменту прийняття Книжкового пасажу в експлуатацію, інвестори набувають право спільної часткової власності на будівлю в розмірі 2/15 її дійсної вартості (по 1/15 відповідно).
Рішенням господарського суду Волинської області від 04.08.2010р. у справі №2/31-91 визнано за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 право власності на 1/15 частину спільної часткової власності приміщення "Книжкового пасажу", що знаходиться в АДРЕСА_1; за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 право власності на 1/15 частину спільної часткової власності приміщення "Книжкового пасажу", що знаходиться в АДРЕСА_1;
Виділено в натурі суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у спільну часткову власність, по 1/2 кожному, об'єкт нерухомого майна, а саме приміщення № 6 площею 16,6 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_1.
Рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р.
Позивач просить стягнути 21 995грн. збитків за період з 01 березня 2009 року по березень 2011 року включно, з них 17 509,99грн. - витрат, понесених на утримання та обслуговування торговельного місця №5 на ринку Книжковий пасаж та 4 485,01грн. - неодержаних доходів від платного користування відповідачами торговельним місцем - по 10 977,50грн. з кожного відповідача та судові витрати.
У роз'ясненні Президії Вищого господарського суду України від 01.04.1994р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зауважено на необхідності з'ясування та розмежування правових підстав відповідальності (договірної, позадоговірної).
Позивач, звертаючись до суду з позовом про відшкодування збитків, в письмовому вигляді не зазначає, внаслідок чого виникли збитки, їх правову природу - договірні, позадоговірні.
В судовому засіданні представник позивача стверджує виникнення одночасно і договірної і позадоговірної відповідальності.
Згідно зі ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Договорами інвестування будівництва "Книжкового пасажу" (п.10.6) визначено, що після прийняття Книжкового пасажу в експлуатацію і передачу забудовником інвестору його частини у власність, сторони в окремому договорі визначать умови і порядок спільної експлуатації Книжкового пасажу.
На даний час такий договір між сторонами відсутній, відсутній і спір про його укладення.
Тобто, в даному випадку договірні відносини між сторонами не існують, договір про порядок спільної експлуатації книжкового пасажу між сторонами не укладений.
Долучений позивачем до додаткового обгрунтування позовної заяви від 21.03.2011р. всупереч вимогам ст.22 ГПК України щодо права зміни підстави позову до початку розгляду господарським судом справи по суті, договір №5 про користування торгівельною площею та оплату ринкового збору на Книжковому пасажі по АДРЕСА_1 від 31.01.2005р. між підприємцем ОСОБА_1 та підприємцем ОСОБА_2, судом не прийнято і зважаючи на те, що до матеріалів справи долучений договір №5 про користування торгівельною площею та оплату ринкового збору на ринку "Книжковий пасаж" в м.Луцьку на АДРЕСА_1 від 25.08.2008р. між підприємцем ОСОБА_1 та підприємцем ОСОБА_6 на ту саму торгівельну площу, що свідчить про припинення дії попереднього договору з підприємцем ОСОБА_2 від 31.01.2005р.
При відсутності договірних відносин вимога позивача про стягнення заподіяної матеріальної шкоди стосується деліктної відповідальності, визначеної статтею 1166 ЦК України.
В силу ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У статті 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди;в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.
Лише у випадках, передбачених законом, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану шкоду й за відсутності вини її заподіювача.
Тому, позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами про відшкодування збитків, завданих діями відповідачів, зобов'язаний довести протиправність дій відповідачів, те, що шкода заподіяна саме діями відповідачів, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування (п.6 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 01.04.1994р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди") належними доказами, тобто такими, які мають значення для справи. Лише у випадках, передбачених ст.35 ГПК України, сторона може бути звільнена від доказування. Зібрання доказів і доведення обставин позову покладається на позивача.
Згідно зі ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
В даному випадку позивач не довів обов'язок відповідачів здійснювати оплату праці директора, банківських витрат (комісійних) тощо позивачу - підприємцю ОСОБА_1, правові підстави виникнення вказаних зобов'язань між суб'єктами підприємницької діяльності, оскільки, як було зазначено, відсутній факт встановлення зобов'язань між сторонами.
Посилка позивача в обгрунтування позовних вимог на договір оренди земельної ділянки №1618 від 22.04.2002р., укладений між Луцькою міською радою та підприємцем ОСОБА_1, рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №143 від 29.04.2004р. "Про надання статусу ринку Книжковому пасажу", дозвіл відділу розвитку підприємництва департаменту підприємництва Луцької міської ради №568 від 17.05.2007р. на розміщення об'єкта торгівлі, паспорт ринку Книжковий пасаж №6 від 05.10.2009р., ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ч.1 ст.356 , ст.360 ЦК України, п.п. 2-3, 13, 19-20 Правил торгівлі на ринках не спростовують, а передбачають необхідність дотримання вимог щодо встановлення зобов'язань між сторонами по оплаті орендної плати, праці директора ринку, банківських витрат, єдиного податку, ринкового збору тощо саме підприємцю ОСОБА_1, оскільки всупереч вимогам ст.358 ЦК України співвласниками порядок володіння та користування спільним майном не визначений, договірні відносини між сторонами відсутні, господарські зобов'язання не виникли.
Суд не приймає твердження позивача про набуття ним статусу директора-адміністратора ринку "Книжковий пасаж" на підставі вказаного договору оренди земельної ділянки №1618 від 22.04.2002р., укладеного між Луцькою міською радою та підприємцем ОСОБА_1, рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №143 від 29.04.2004р. "Про надання статусу ринку Книжковому пасажу", дозволу відділу розвитку підприємництва департаменту підприємництва Луцької міської ради №568 від 17.05.2007р. на розміщення об'єкта торгівлі та свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності В01 №258751 від 26.09.1996р. ОСОБА_1, виходячи із наступного:
Визначення терміну "ринок" наведено у п.2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 р. №57/188/84/105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002р. за №288/6576, згідно з якими ринок є суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
Порядок реєстрації суб'єктів господарювання відповідно до ст.58 ГК України визначений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Згідно з визначеннями, наведеними у п.І Інформаційного листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.03.2002 р. №2-222/1575 муніципальний ринок - це ринок, що знаходиться у комунальній власності органів місцевого самоврядування. Приватний ринок - це ринок, що знаходиться у приватній чи колективній власності юридичної чи фізичної особи, яка стала переможцем конкурсу на право створення ринку на відведеній для цієї мети землі.
Суду не надано доказів та із пояснень представника позивача вбачається, що ринок, як суб'єкт господарювання в установленому законом порядку не зареєстровано.
Суд не приймає доводи представника позивача, що фактом реєстрації ринку є свідоцтво суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та паспорт ринку "Книжковий пасаж", затверджений директором департаменту підприємництва Луцької міської ради, оскільки, паспортизацію ринку здійснено згідно з розпорядженням Луцького міського голови №504 від 29.09.2009р. "Про паспортизацію ринків міста Луцька" на виконання ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", рішення міської ради від 26.03.2008р. №25/10 "Про затвердження Концепції розвитку ринків на території м.Луцька на 2008-2012 роки" та інвентаризація ринків не замінює порядок реєстрації, визначений законодавчо.
Твердження позивача, що ринок є приватним та належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 спростовано змістом договорів інвестування від 20.06.2003р., укладеними між підприємцем ОСОБА_1 (забудовник) та підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_5 (інвесторами), предметом яких була реалізація суб'єктами інвестиційної діяльності прав і і обов'язків, що випливають із ЗУ "Про інвестиційну діяльність" і мали на меті вкладення інвесторами коштів для будівництва забудовником "Книжковий пасаж" для набуття прав спільної часткової власності на об'єкт будівництва.
Вказані обставини досліджені господарським судом Волинської області у справі №2/31-91 та мають для суду преюдиціальне значення в силу ст.35 ГПК України.
Згідно з ч.1 ст.218, ст.224 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Як зазначено у ст.ст.58, 92 Конституції України та рішенні Конституційного Суду України від 30.05.2001р., виключно законами України визначається склад правопорушення, як підстава притягнення особи до юридичної відповідальності та заходи державно-примусового впливу за його вчинення.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
При цьому саме на позивача покладається обов'язок доведення факту порушення зобов'язань або вчинення правопорушення, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням й понесеними збитками.
Понесення позивачем реальних збитків в сумі 21 995 грн. за період з 01 березня 2009 року по березень 2011 року включно позивач обгрунтовує витратами, понесеними на утримання та обслуговування торговельного місця №5 на ринку Книжковий пасаж в сумі 17 509,99грн. та неодержаними доходами від платного користування відповідачами торговельним місцем в сумі 4 485,01грн., при тому, що право власності інвесторів на частку у спільній частковій власності набуто за рішенням суду, що набрало чинності 14.10.2010р., порядок управління та користування спільним майном не визначено, спонукання до укладення та укладення такого договору не відбулось.
Не приймає суд і обгрунтування позивача в частині неодержаних доходів від платного користування торгівельним місцем, оскільки за договорами інвестування підприємець ОСОБА_1 є забудовником ринку, а не власником. Відповідачі, відповідно до вимог ст.358 ЦК України та п.10.6 договорів інвестування повноважень підприємцю ОСОБА_1 щодо експлуатації та управління спільним майном не надали.
За таких обставин наявність теоретичного обгрунтування можливості отримання прибутку не є підставою для його стягнення. Оскільки, як зазначалось, стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу у цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Водночас, суд зауважує, що частиною 4 ст.623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Зазначена норма покладає на позивача обов'язок довести, що ним вжито заходів, спрямованих на уникнення збитків (укладення відповідних договорів тощо).
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 2 постанови від 27.03.92 N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Отже, саме позивач мав довести наявність викладених обставин у спірних правовідносинах і не довів.
Позивач не обгрунтував та не довів правомірність власних односторонніх дій по управлінню спільним майном і, відповідно, протиправність дій відповідачів, розмір збитків та причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями та збитками, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 58, 92 Конституції України, ст.ст. 358, 360, 1166 ЦК України, ст.ст. 58, 218, 224 ГК України, ст.ст. 9, 18 ЗУ "Про інвестиційну діяльність", ст. 33, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
У позові підприємця ОСОБА_1 до підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення 21 995 грн. збитків відмовити.
Суддя Філатова С. Т.
Повнийтекст рішення виготовлено
28.03.2011р.