23.03.11УКРАЇНА
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, тел. (462) 672-847
проспект Миру, 20
Іменем України
“ 22 ” березня 2011 року справа № 18/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лін -Текс”
07400, м. Бровари Київської області, бульв. Незалежності, 16
До Товариства з обмеженою відповідальністю „Остерський промкомбінат”
17044, м. Остер Козелецького району Чернігівської області, вул. Першого травня, 41
про стягнення 33 000 грн. 00 коп.
Суддя А.С. Сидоренко
Представники сторін:
від позивача: Чулов Г.В. -адвокат, дов. від 29.03.2010р. № 6 (в судовому засіданні 17.03.2011р.)
від відповідача: Біляєва М.О. -представ., дов. від 17.01.2011р. № 30, Кальченко І.М. -представ., дов. від 17.01.2011р. № 31 (в судовому засіданні 17.03.2011р.), Панасенко Р.О. -представ., дов. від 14.05.2010р. № 17-ЮР (в судовому засіданні 17.03.2011р.)
Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 17.03.2011р. по 22.03.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 22.03.2011р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Лін -Текс” (надалі - Позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Остерський промкомбінат” (надалі -Відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 33000,00 грн., перерахованих платіжними дорученнями від 22.02.2007р. № 43 та від 30.05.2007р. № 91 відкритому акціонерному товариству «Надія» (правонаступником якого є Відповідач) на підставі договору комісії від 21.02.2007р.
В обґрунтування заявленого позову Позивач вказує, що Відповідач не виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором внаслідок чого Позивач відмінив дане Відповідачеві доручення та відмовився від договору комісії. Оскільки Відповідач після направлення йому повідомлення про відміну доручення та вимоги про повернення грошових коштів жодних дій не вчинив, Позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідач позовні вимоги не визнає, мотивуючи свої заперечення тим, що грошові кошти в сумі 33000,00 грн. були зараховані ВАТ «Надія»в рахунок виконання зобов'язань Позивача по сплаті грошових коштів за об'єкти нерухомого майна згідно договору купівлі -продажу від 11.07.2007р., укладеного між ВАТ «Надія»та Позивачем. В подальшому, рішенням господарського суду Київської області від 19.09.2008р. по справі № 3/118-08 за позовом ВАТ «Надія»до ТОВ „Лін -Текс” договір купівлі -продажу від 11.07.2007р. був визнаний недійсним.
ТОВ „Лін -Текс” зверталося до суду з позовом до ТОВ „Остерський промкомбінат” про застосування правових наслідків недійсності правочину і під час розгляду господарським судом Чернігівської області справи № 7/64 визнавало факт зарахування грошових коштів в сумі 33000,00 грн. в рахунок оплати за нерухоме майно. Досягнення між сторонами згоди щодо проведення відповідного зарахування підтверджується також листом ТОВ „Лін -Текс” від 11.07.2007р. № 15-2007 та листом ВАТ «Надія»від 12.07.2007р. № 12/07-07.
Крім того, Відповідач звертає увагу суду на те, що на момент виникнення спірних правовідносин головою правління ВАТ «Надія»був ОСОБА_1, а його син -ОСОБА_2 в той же час був одним із учасників ТОВ „Лін -Текс”. З 01 серпня 2009 року ОСОБА_2 являється директором Позивача.
За даними Відповідача, фактично грошові кошти в сумі 33 000,00 грн. були використані ОСОБА_1 наступним чином: 23 000,00 грн. (платіжне доручення від 22.02.2007р. № 43) були направлені на сплату щомісячної абонентської плати за касове обслуговування, оплату праці та заборгованості по оплаті акцій, що були продані колишніми акціонерами ВАТ «Надія»; грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. (платіжне доручення від 30.05.2007р. № 91) були витрачені на сплату податків та зборів, оплату праці, оплату рахунків за використану електроенергію та інші відрахування, пов'язані з веденням господарської діяльності ВАТ «Надія», що підтверджується відповідними банківськими виписками.
Враховуючи наведене вище, Відповідач вважає, що в діях колишніх посадових осіб ВАТ «Надія»містяться ознаки порушення законності, а тому просить надати їм оцінку і у випадку виявлення ознак дій переслідуваних у кримінальному порядку надіслати матеріали до слідчих органів.
В судовому засіданні 17.03.2011р. Відповідачем надано відзив на позовну заяву із змісту якого вбачається, що, на думку Відповідача, листом від 03.08.2010р. № 03/08-10 Позивач лише відмінив доручення дане ВАТ «Надія»згідно договору комісії від 21.02.2007р., а не відмовився від самого договору як то передбачено ст. 1025 Цивільного кодексу України.
Крім того, Відповідач вказує, що невиконання ним своїх зобов'язань за договором комісії є наслідком невиконання Позивачем своїх зобов'язань щодо надання необхідної інформації про характер та умови укладання угод з купівлі виробничого обладнання та його ціни.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Лін -Текс” зареєстроване рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради від 07.06.2006р. за адресою: м. Бровари, бульв. Назалежності, 16, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесені відомості за № 1 355 102 0000 001680.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Остерський промкомбінат” зареєстроване розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації від 11.02.2009р. за адресою: м. Остер Козелецького району, вул. Першого Травня, 41, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесені відомості за № 1 046 145 0000 000603.
Згідно п. 1.1 Статуту ТОВ „Остерський промкомбінат”, затвердженого рішенням зборів учасників від 14.01.2009р. (протокол № 1), товариство створено шляхом реорганізації відкритого акціонерного товариства «Надія»і є повним правонаступником його прав та обов'язків, стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
21 лютого 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Лін -Текс” в особі директора Тютюнника В.В. (Комісіонером) та відкритим акціонерним товариством „Надія” в особі директора ОСОБА_1 (Комітентом) був підписаний договір комісії (надалі -Договір).
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 2.1 Договору, Комітент зобов'язався за дорученням Комісіонера за плату вчинити від свого імені, але за рахунок Комісіонера правочини з купівлі виробничого обладнання згідно прейскуранта (додаток № 1). Конкретні умови укладення угод, мінімальні (максимальні) ціни, а також інші вказівки Комісіонера відносно угод, згаданих в п. 1.1 даного Договору, можуть бути обумовлені сторонами додатково у формі доповнення до даного Договору. Прийняте доручення Комітент зобов'язаний виконати у відповідності до вказівок Комісіонера на найбільш вигідних для нього умовах.
Пунктами 3.1 та 4.1 Договору передбачено, що Комісіонер зобов'язаний не пізніше трьох днів з дня укладення даного договору внести на рахунок Комітента необхідну для його виконання грошову суму, при цьому повідомивши Комітенту про характер і умови укладення угод, згаданих в п. 1.1.
Комісійна винагорода, яка повинна бути виплачена Комітенту, складає 2000,00 грн. Комітенту за його бажанням може бути виплачений аванс в розмірі 23000,00 грн., що зараховується при кінцевих розрахунках між сторонами.
Комісіонер вправі в будь який час відмінити дане ним Комітентові доручення вцілому чи в частині з дотриманням умов, передбачених в 4.2 даного договору.
У відповідності з п. п. 6.1, 6.2 та 6.4 Договору, майно, що надійшло до Комітента від Комісіонера або набуте Комітентом за рахунок Комісіонера, являється власністю останнього.
Комітент відповідає перед Комісіонером за втрату, недостачу чи пошкодження майна Комісіонера, що знаходиться у нього, якщо не доведе, що втрата, недостача чи пошкодження сталася не з його вини.
Комісіонер, повідомлений про відмову Комітента виконати доручення, зобов'язаний на протязі місяця з дня отримання відмови розпорядитись майном, що знаходиться у Комітента. Такий же обов'язок покладається на Комісіонера і у випадку скасування ним даного Комітенту доручення.
Згідно ст.1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Здійснивши аналіз умов договору комісії від 21.02.2007р., підписаного між ТОВ «Лін - Текс»та ВАТ «Надія», порівнявши його умови з положеннями глави 69 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що у даному договорі допущено термінологічну помилку, оскільки права і обов'язки, визначені законом для комісіонера, встановлені в договорі для комітента і навпаки.
Таким чином, за умовами договору комісії ТОВ «Лін -Текс»являється комітентом, а ВАТ «Надія»- комісіонером.
Додатком № 1 до Договору сторони визначили перелік виробничого обладнання, яке повинен був придбати Відповідач, а саме:
- машина швейна одіяльна -1 шт.;
- машина швейна окантувальна -1 шт.;
- ніж розкрийний стаціонарний -1 шт.;
- ніж розкрийний ручний -4 шт.;
- стіл настил очний - 4 шт.
22 лютого 2007 року Позивач платіжним дорученням № 43 перерахував ВАТ «Надія»грошові кошти в сумі 23000,00 грн. з призначенням платежу «передплата на закупку обладнання по договору комісії від 21.02.2007р.».
30 травня 2007 року Позивач платіжним дорученням № 91 перерахував ВАТ «Надія»грошові кошти в сумі 10000,00 грн. з призначенням платежу «передплата на закупку обладнання по договору комісії від 21.02.2007р.».
04 серпня 2010 року Позивач направив на адресу Відповідача заяву від 03.08.2010р. № 03/08-10 про відміну (скасування) доручення за договором комісії від 21.02.2007р.
Як вбачається зі змісту даної заяви, Позивач, на підставі п. 5.4 Договору, повністю відміняє (скасовує) доручення, дане Відповідачеві, та у зв'язку з невиконанням доручення просить повернути грошові кошти в сумі 33000,00 грн. протягом десяти днів з дня направлення заяви.
Приймаючи рішення по даній справі, суд виходить з наступного:
згідно ч. ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Частиною 3 ст. 1012 Цивільного кодексу України визначено, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Як вбачається із змісту підписаного між сторонами Договору, в ньому відсутні умови щодо ціни виробничого обладнання, яке зобов'язався купити Відповідач за дорученням Позивача.
Із пояснень представників сторін, наданих в судовому засіданні, було встановлено, що сторонами не були обумовлені конкретні умови укладення угод, мінімальні (максимальні) ціни, а також інші вказівки комітента відносно угод, згаданих в п. 1.1 Договору. Позивач не повідомляв Відповідача про характер і умови укладення угод, як то передбачено п. 3.1 Договору.
Отже, наслідком невизначеності умов договору -відсутності в договорі ціни виробничого обладнання, яке зобов'язався купити комісіонер, є неможливість виконання Відповідачем покладеного на нього обов'язку з укладення угод купівлі -продажу обладнання.
Враховуючи те, що між сторонами не було досягнуто згоди з такої істотної умови договору комісії як ціна виробничого обладнання, яке зобов'язався купити комісіонер, суд приходить до висновку, що договір комісії від 21.02.2007р. є неукладеним (таким, що не відбувся).
Позивач звернувся з позовом до Відповідача як сторона договору комісії і його позовні вимоги мотивовані положеннями законодавства, які визначають наслідки відмови комітента від договору комісії. Однак оскільки фактично договір комісії не було вчинено, позовні вимоги, з підстав викладених в позовній заяві, задоволенню не підлягають.
Заперечення Відповідача щодо зарахування ВАТ «Надія»33000,00 грн. в рахунок виконання зобов'язань Позивача по сплаті грошових коштів за об'єкти нерухомого майна згідно договору купівлі -продажу від 11.07.2007р., укладеного між ВАТ «Надія»та Позивачем, судом відхиляється.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2010р. змінено рішення господарського суду Чернігівської області від 19.05.2010р. по справі № 7/64 за позовом ТОВ „Лін -Текс” до ТОВ „Остерський промкомбінат” про стягнення 99459,53 грн.
Змінюючи рішення місцевого суду, апеляційний суд зазначив, що «платіжні доручення № 43 від 22.02.2007р. на суму 23000 грн. з призначенням платежу „передплата за закупку обладнання”, № 91 від 30.05.2007р на суму 10000 грн. з призначенням платежу „передплата за закупку обладнання” не мають відношення до спірних правовідносин.
Хоча листом № 15-2007 від 11.07.2007р. позивач і просив ВАТ „Надія” раніше перераховані кошти платіжними дорученнями зарахувати в рахунок договору купівлі -продажу від 11.07.2007р., але лист ВАТ „Надія” № 12/07-07 від 12.07.2007р. про згоду на це не може вважатися належним доказом, оскільки не містить печатки відповідача.
Належного доказу того, що відповідач погодився перерахувати гроші в рахунок оплати за нерухомість згідно договору купівлі -продажу від 11.07.2007р. місцевому суду надано не було і в матеріалах справи такі докази відсутні».
За правилами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Не можуть бути взяті судом до уваги заперечення Відповідача проти позову щодо цілей на які були використані колишнім головою правління ВАТ «Надія»ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 33000,00 грн., отримані від Позивача, оскільки вони (заперечення) не стосуються предмета спору по даній справі і тому суд не досліджує відповідні обставини.
Якщо Відповідач вважає, що в діях колишніх посадових осіб ВАТ «Надія»містяться ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку, він має право звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 180 Господарського кодексу України, ст. ст. 1011, 1012 Цивільного кодексу України, ст. ст. 35, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити повністю.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко
Рішення підписано 23 березня 2011 року.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко