29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" березня 2011 р.Справа № 17/5025/91/11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест»м. Хмельницький
до Приватного підприємства «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру»м. Хмельницький
про визнання договору застави транспортного засобу від 10.09.2008р. недійсним
Суддя В.В. Димбовський
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним договору застави транспортного засобу від 10.09.2008р., який укладений з відповідачем, з посиланням на ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. В обгрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що в порушення вимог п. 2.1.3. договору застави транспортного засобу, укладеного 10.05.2008р. між відповідачем та Немерюком Андрієм Івановичем, відповідач уклав з позивачем договір застави транспортного засобу від 10.09.2008р.
Повноважний представник позивача в судові засідання не з'явився. Однак, представник позивача надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на неможливість з'явитися в судове засідання у зв'язку з відпусткою, а також з відрядженням директора товариства та іншого представника. На підтвердження вказаних обставин представником позивача надано наказ директора ТОВ «Хмельницькбудінвест»№45-вд від 04.03.2011р. про відрядження юрисконсульта Войналовича О.М. до м. Рівне та директора Немерюка Андрія Івановича до м. Києва та наказ №6 від 04.03.2011р. про вихід у відпустку адвоката ОСОБА_1
Клопотання представника позивача судом до уваги не приймається зважаючи на те, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.
Частиною 3 ст. 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Таким чином, зазначені у клопотанні представники є не єдиними особами, що мають право представляти інтереси товариства в суді. Крім того, судом звертається увага на те, що судові засідання по даній справі неодноразово відкладалися.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, про наявність поважних причин нез'явлення не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
10.05.2008р. між Приватним підприємством «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру»м. Хмельницький (заставодавець) та Немерюком Андрієм Івановичем (заставодержатель) укладено договір застави транспортного засобу.
Як вбачається з вказаного договору забезпечується заставою виконання заставодавцем зобов'язань за договором поставки будівельних матеріалів від 10.05.2008р., що укладений між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодавець, зокрема, зобов'язаний сплатити заставодержателю вартість поставлених згідно договору поставки будівельних матеріалів в розмірі встановленому таким договором та відповідно видаткових накладних, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Предметом застави за цим договором є рухоме майно заставодавця, а саме: екскаватор марки „Zeppelin” Z216R, заводський номер S2165355, 1984 р.в. Предмет застави належить заставодавцю на праві власності (п. п. 1, 1.2., 1.3.).
Пунктами 1.12., 2.1.3. договору сторони передбачили, що без письмової згоди заставодержателя наступні застави та передача в оренду предмету застави не допускаються. Угоди, що укладені з порушенням цього пункту, є недійсними з моменту їх укладення. Без письмової згоди заставодержателя не здійснювати дій, пов'язаних із зміною права власності на предмет застави, його обтяження будь-якими зобов'язаннями, в тому числі передачею в оренду (найом), спільну діяльність, тощо.
10.09.2008р. між Приватним підприємством «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру»м. Хмельницький (заставодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест»м. Хмельницький в особі директора Немерюка Андрія Івановича (заставодержатель) укладено договір застави транспортного засобу.
Відповідно до умов цього договору забезпечується заставою виконання заставодавцем зобов'язань за договором поставки будівельних матеріалів від 10.09.2008р., що укладений між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодавець, зокрема, зобов'язаний сплатити заставодержателю вартість поставлених згідно договору поставки будівельних матеріалів в розмірі встановленому таким договором та відповідно видаткових накладних, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Предметом застави за цим договором є рухоме майно заставодавця, а саме: екскаватор марки »Z216R, заводський номер S2165355, 1984 р.в. Предмет застави належить заставодавцю на праві власності (п. п. 1, 1.2., 1.3.).
На запит суду Інспекція Державного технічного нагляду в м. Хмельницькому повідомила (лист №39/17-248 від 10.02.2011р.), що екскаватор марки in»Z216R, заводський номер S2165355, 1984 р.в. зареєстрований за ТОВ «Хмельницькбудінвест».
Посилаючись на ті обставини, що сторони договору застави транспортного засобу від 10.05.2008р. установили правило -не укладати певні договори, яке є обов'язковим для виконання відповідачем, та встановили наслідок порушення такого правила -скасування укладених договорів та всіх дій вчинених по них шляхом подачі позову про визнання таких договорів недійсними, позивач звернувся з позовом до суду про визнання договору застави транспортного засобу від 10.09.2008р. недійсним.
Дослідженням наявних в матеріалах справи документів, доводів сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за слідуючих підстав:
Відповідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Застава - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 1 Закону України «Про заставу», ст. ст. 572, 574 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.
При цьому, для визначення обсягу прав та обов'язків сторін у відповідному зобов'язанні, встановлення факту виникнення такого зобов'язання, його умов, позивач зобов'язаний надати докази на підтвердження наявності основних зобов'язань, в забезпечення виконання яких були укладені договори застави від 10.05.2008р., від 10.09.2008р.
Ухвалами суду від 02.02.2011р., від 22.02.2011р. суд витребовував у позивача оригінал та належним чином завірену копію Статуту товариства, оригінали договорів застави транспортного засобу від 10.05.2008р. та від 10.09.2008р., оригінали та належним чином завірені копії договорів поставки будівельних матеріалів від 10.05.2008р. та від 10.09.2008р., в забезпечення виконання яких були укладені договори застави від 10.05.2008р. та від 10.09.2008р., а також первинні бухгалтерські документи, що стосуються виконання договорів поставки від 10.05.2008р. та від 10.09.2008р. Крім того, вказаними ухвалами в судове засідання викликався директор позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест» - Немерюк Андрій Іванович для дачі пояснень стосовно укладених з відповідачем договорів застави транспортного засобу від 10.05.2008р. та від 10.09.2008р., як фізичною особою та як директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест».
В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Таким чином, позивачем, в порушення вимог ст. 33, 34 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення його прав та/або охоронюваних законом інтересів, а відтак необгрунтовано та не підтверджено наявність обставин, які є правовими підставами для визнання договору недійсним.
Беручи до уваги вищевикладене, зокрема, враховуючи відсутність доказів, всупереч ст. 33 ГПК України, в позові належить відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест»м. Хмельницький до Приватного підприємства «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру»м. Хмельницький про визнання договору застави транспортного засобу від 10.09.2008р. недійсним відмовити.
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 3 примірника:
1 -до справи,
2 -позивачу,
3 -відповідачу.