29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"03" березня 2011 р.Справа № 14/5025/66/11
За позовом закритого акціонерне товаритство "Сінай" м. Хмельницький
до публічного акціонерного товариства „Комерційний банк "Надра" м. Київ
про визнання кредитного договору недійсним
Суддя Гладюк Ю.В.
Представники сторін:
Позивача: не з'явився
Відповідач: Кравченко С.С. - за довіреністю
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд визнати кредитний договір № 25/05/2007/840-К/624 від 25.05.07р. недійсним. Обґрунтовуючи свій позов позивач посилається на те, що 6 травня 2006 року між позивачем та громадянкою ОСОБА_2 укладено договір безпроцентної позики, згідно п. 2.3. якого позичальник протягом дії даного договору немає права укладати договори позики, кредиту та договори поруки без письмової згоди на укладення таких договорів від позикодавця. Угоди, що укладені з порушенням цього пункту, є недійсними з моменту їх укладення. Таким чином, сторони за даним договором встановили правило -не укладати певні договори, яке є обов'язковим для виконання сторонами, а також встановили, що наслідком порушення цього зобов'язання є скасування укладених договорів та всіх дій вчинених по них, шляхом подачі позову про визнання таких договорів або договору недійсними. Отже, укладений спірний договір (№ 25/05/2007/840 -К /624 від 25.05.07р.) в період дії договору від 06.05.06р. має бути визнано недійсним. При цьому позивач посилається на ч. 1 ст. 203, ч. 1 ч. 3 ст. 215 ЦК України.
Свій статус як позивача ЗАТ „Сінай” обгрунтовує, посилаючись на п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 066.11.09 р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” де вказано, що вимога про визнання оспорюваного право чину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Позивач свого представника в судові засідання не направив, двічі надсилав клопотання про відкладення розгляду справи. В засідання суду 03.03.11р. представник позивача також не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Представник відповідача в судових засіданнях позов не визнавав, повилався на те, що позивач не є стороною оспорюваного договору, а тому спірний договір жодним чином не порушує права позивача. Крім того, представник позивача вважав наявними підстави для припинення провадження у справі.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
25 травня 2007 року між ВАТ КБ „Надра” та громадянкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 25/05/2007/840 -К/624, згідно якого банк надає позичальнику (ОСОБА_2) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення,
строковості, платності та цілового характеру використання грошові кошти (кредит) у сумі 143 000 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим договором.
Надані кредитні кошти мають цільовий характер використання. Так, згідно п. 1.2. договору кредит надається для інвестування у будівництво житла за договорами про дольову участь в будівництві житла від 10.01.06р., що укладені між позичальником та ТзОВ „Хмельницькбудінвест”. За користування кредитом встановлені проценти, які розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 11,99 % річних (п. 1.3.1). Згідно п. 1.4. договору кредит надається строком на 295 місяців. Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань.
В позовній заяві позивач посилається на те, що на забезпечення вказаного вище договору кредиту, між позивачем та відповідачем 25.05.07 р. укладено договір поруки, згідно якого позивач зобов'язався відповідати перед відповідачем за зобов'язаннями ОСОБА_2 (за спірним договором). Однак цей договір позивачем суду не наданий.
6 травня 2006 року між ЗАТ „Сінай” (позивачем) та гр.. ОСОБА_2 укладено договір безвідсоткової позики, згідно якого позикодавець (позивач) передає позичальникові (ОСОБА_2) безпроцентну позику на суму 1000 грн., а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму в обумовлений строк. Казаний договір містить умову (п. 2.3.) за якою позичальник протягом дії даного договору не має права укладати договори позики, кредиту та договори поруки без письмової згоди на укладення таких договорів від позикодавця.
Наявність зазначеної умови договору є тією обставиною, якою позивач обгрунтовує свій позов, оскільки вона позбавляє позичальника за договором від 06.05.06р. права укладати кредитні договори, зокрема і спірний договір.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані матеріали та надавши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір, згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір за своєю правовою природою є правочином, який відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підстави недійсності правочинів передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Заявляючи позов про визнання недійсним кредитного договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Позивач просить визнати недійсним кредитний договір через порушення умов іншого договору. Виходячи зі змісту вищенаведених норм ст.. 203 ЦК України, вказана позивачем обставина, якою обґрунтовується позов не відноситься до законодавчо визначених підстав визнання договору недійсним. Інших обґрунтувань позову, які б свідчили про недотримання сторонами спірного договору вимог ст. ст. 215, 203 ЦК України позивачем не наведено.
Посилання позивача на норму ч. 3 ст. 215 ЦК України є також необґрунтованим (невірним), виходячи з наступного.
Норма ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Дана норма передбачає можливість заперечувати дійсність правочину як його сторонам так і іншій заінтересованій особі. Проте таке заперечення має висуватися на встановлених законом підставах, які, як зазначалося раніше позивачем не наведено.
Крім того, судом відмічається, що позивач не є стороною оспорюваного договору, а отже він (позивач) не набуває за ним будь -яких прав та обов'язків, що в свою чергу свідчить про відсутність порушень прав позивача за цим договором. Наведені позивачем обставини порушення його прав є надуманими.
Таким чином, підстав для визнання кредитного договору № 25/05/2007/840 -К/624 від 25.05.07р. недійсним суд не знаходить, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 4-5, 12, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 2 прим. : 1 - до справи, 2 -позивачу
Повний текст виготовлений 9 березня 2011 року.