Рішення від 24.02.2011 по справі 8/5025/119/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"24" лютого 2011 р.

Справа № 8/5025/119/11

за позовом фермерського господарства "Заміхівське-06", смт. Нова Ушиця

до управління агропромислового розвитку Новоушицької районної державної адміністрації, смт. Нова Ушиця

про визнання недійсним договору надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету від 24 грудня 2008 року

Суддя Смаровоз М.В.

Представники:

позивача: Бабій В.Ю. -керівник; Луценко О.П. -за довіреністю від 21.02.2011р.;

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 24.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 01.03.2011р.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним укладений між сторонами у справі договір надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету від 24 грудня 2008 року.

В обгрунтування своїх вимог представник позивача вказує, зокрема, на те, що при укладанні спірного договору мали місце бюджетні правовідносини. При цьому, управлінням агропромислового розвитку Новоушицької районної державної адміністрації (як бюджетною установою) було грубо порушено вимоги ч. 3 ст. 21 Бюджетного кодексу України відносно того, що бюджетна установа не має права надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України. А тому в силу цих положень між сторонами не могло виникнути договірних зобов'язань. Таким чином, продовжує позивач, при укладанні спірного договору не було дотримано вимог частини першої і третьої статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Виходячи з викладеного, посилаючись також на положення ст.215 Цивільного кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Незважаючи на те, що відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, відзив на позов не подав, позовні вимоги не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. № 1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях”, 12.08.2008 року головою Хмельницької обласної державної адміністрації підписано розпорядження № 428/2008-р “Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області”, яким зобов'язано спрямувати кошти, виділені з резервного фонду державного бюджету, райдержадміністраціям для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Хмельницької області. На голів відповідних райдержадміністрацій покладено обов'язок визначити розпорядника по використанню цих коштів.

На виконання розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 428/2008-р від 12.08.2008 року Новоушицькою районною державною адміністрацією Хмельницької області прийнято розпорядження № 649/08-р від 12.08.2008 року, яким, зокрема, управління агропромислового розвитку райдержадміністрації визначено розпорядником коштів, виділених з резервного фонду державного фонду на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у червні-липні 2008 року.

24 грудня 2008 року відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. № 1010-р між управлінням агропромислового розвитку Новоушицької райдержадміністрації (позикодавцем) та фермерським господарством „Заміхівське-06” (позичальником) укладено договір надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету (далі -договір).

Згідно з п. 1 договору позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти (позику), а позичальник зобов'язується використати за цільовим призначенням і повернути позику позичкодавцеві у визначений цим договором строк.

Відповідно до п. 2 договору, у зв'язку з тим, що позика надається відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. № 1010-р, позика надається на безпроцентній основі.

Як передбачено п.3 договору, цільове призначення позики: закупівля паливно-мастильних матеріалів, насіння, садивного матеріалу, мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів, протруйників.

Пунктом 6 договору передбачено, що позикою за цим договором є грошові кошти у розмірі 2100 грн.

Термін повернення позики позичальником є наступним: 01.12.2009 року (п. 7. договору).

Згідно з п. 9 договору після настання терміну, визначеного в п.7 цього договору, позичальник зобов'язується протягом 3-х банківських днів повернути позику позикодавцеві. Позика повертається у безготівковому порядку на підставі платіжного доручення шляхом переведення відповідних коштів на поточний рахунок позикодавця.

В матеріалах справи також наявні копії статуту фермерського господарства "Заміхівське-06", типового положення про управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації тощо.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 Цивільного кодексу України. Так, згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 3 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги про визнання недійсним договору, позивач посилається, зокрема, на те, що при укладанні спірного договору управлінням агропромислового розвитку Новоушицької районної державної адміністрації (як бюджетною установою) було грубо порушено вимоги ч. 3 ст. 21 Бюджетного кодексу України.

Судом відзначається, що відповідно до ч.3 ст.21 Бюджетного кодексу України (станом на час укладення спірного договору) бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Разом з тим, згідно з частинами 1, 5 ст.24 Бюджетного кодексу України (станом на час укладення спірного договору) резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. У Державному бюджеті України резервний фонд передбачається обов'язково.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 415 затверджено „Порядок використання коштів резервного фонду бюджету”.

У відповідності з вимогами бюджетного законодавства прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. № 1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях”, яким передбачено виділення коштів для проведення часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні - липні 2008 р., зокрема, Хмельницькій облдержадміністрації -20 млн. гривень.

Виходячи зі змісту наведених вище положень, а також зважаючи на наявність чинних розпоряджень Хмельницької обласної державної адміністрації № 428/2008-р від 12.08.2008 року, Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області № 649/08-р від 12.08.2008 року, відсутні підстави стверджувати про невідповідність змісту спірного правочину актам законодавства чи про наявність інших порушень закону, які могли би слугувати підставою для визнання недійсним договору надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету від 24 грудня 2008 року.

Крім того, судом зауважується, що, всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не доведено його твердження про те, що при укладанні спірного договору не було дотримано вимог частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином, беручи до уваги наведені вище положення законодавства, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету від 24 грудня 2008 року є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть бути підставою для задоволення позову. Тому у позові слід відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя М.В. Смаровоз

Повний текст рішення підготовлено та підписано 01.03.2011р.

Віддруковано 4 прим.: 1- до матеріалів справи; 2,3 -позивачу; 4 - відповідачу.

Попередній документ
14410037
Наступний документ
14410039
Інформація про рішення:
№ рішення: 14410038
№ справи: 8/5025/119/11
Дата рішення: 24.02.2011
Дата публікації: 31.03.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори: