29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"10" березня 2011 р.Справа № 22/21/285-10
за позовом: міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення 5657,12 грн.
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
позивач: Ялівчук А.А. - за довіреністю №15/09 від 11.01.2010р.
відповідач: ОСОБА_1 - фізична особа - підприємець;
ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 15.03.2010 р.
Повний текст рішення підписано та складено 10.03.2011 р.
Суть спору: позивач звернувся із позовом до господарського суду, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.01.2009 р. по 01.02.2010 р. в сумі 5668,49 грн., з яких 5274,66 грн. -основний борг, 168,61 грн. - нарахувань за встановленим індексом інфляції, 60,97 грн. - 3% річних, 164,25 грн. - пені. Як на підставу позовних вимог посилається на укладений між сторонами договір на постачання теплової енергії від 05.11.07 р. за № 1478/377 та неналежне його виконання, виставлені до оплати рахунки № 377 від 11.01.2010 р., № 377 від 02.12.2009 р., № 377 від 10.11.2009 р., № 377 від 08.10.2009 р., № 377 від 08.09.2009 р., № 377 від 07.08.2009 р., № 377 від 07.07.2009 р., № 377 від 04.06.2009 р., № 377 від 13.05.2009 р., № 377 від 09.04.2009 р., № 377 від 10.03.2009 р., № 377 від 13.02.2009 р., № 377 від 12.01.2009 р.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на вимоги п.п. 6.1.- 6.3. Договору, відповідно до яких відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі одержаних від Постачальника рахунків, однак відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за період з 01.01.2009 р. по 01.02.2010 р. в розмірі 5274,66 грн., що стало підставою для позивача нарахувати до сплати відповідачу індекс інфляції в сумі 168,61 грн. за весь час прострочення, три процента річних з простроченої суми в розмірі 60,97 грн. та пеню в сумі 164,25 грн.
Стосовно тверджень відповідача у відзиві на позов щодо ігнорування позивачем заміру температури приміщення та складення відповідного акту, на думку позивача, є необґрунтованими жодними доказами, оскільки п.п. 33-39 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, передбачено порядок перевірки кількісних та/або якісних показників наданих послуг. При цьому приймання дзвінків та ведення обліку звернень споживачів щодо відхилення кількісних та якісних показників надання послуг з теплопостачання здійснює Аварійна служба МКП „Хмельницьктеплокомуненерго”. Так, в журналах реєстрації заявок від споживачів зареєстровано три скарги, а саме: 27.01.2009 р., 07.12.2009 р., 25.01.2010 р. Таким чином, позивачем відповідно до звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 27.01.2009 р. було здійснено замірювання температури повітря в приміщенні відповідача та складено відповідний акт. Згідно обстеження температура повітря в приміщенні складала від 15,1 до 16,5 градусів Цельсія, а не 10-12, як вказує відповідач. Позивачем згідно проведеного обстеження та відповідно до наказу підприємства № 28 від 02.03.2009 р. та додатку № 1 до наказу зроблено перерахунок розміру плати за спожиту теплову енергію за 5 днів, а саме з 26.01.2009 р. по 30.01.2009 р. в сумі 20,08 грн. Оскільки відповідач користується круглорічним тарифом, а саме нарахування проводяться круглий рік, відповідачу зроблено перерахунок за спожиту теплову енергію за 5 днів на суму 20,08 грн. та здійснено відповідне зняття цих сум з нарахувань в лютому 2009 р. та липні 2009 р., що підтверджується розрахунком заборгованості в графі "Перерахунки".
Крім того, відповідачу було зроблено перерахунок в травні 2009 р. на суму 134,38 грн. відповідно до наказу № 51 від 30.04.2009 р. за фактично надані послуги по теплопостачанню за опалювальні періоди 2008-2009 року в зв'язку з тривалістю опалювального періоду по запланованому 191 день -до 23 квітня 2009 р., а фактично опалювальний період закінчився раніше 15 квітня (182), в зв'язку з чим недодано послуг в квітні місяці -9 днів.
З приводу повідомлення про зміну тарифів позивач зазначає, що п. 4.2.2. договору передбачено обов'язок Постачальника письмово або в засобах масової інформації повідомити про зміну тарифів. Так, про зміну тарифів у 2008 р. було оголошено в газеті "Проскурів” № 101-102 від 18.12.2008 р. у лютому 2009 р., у зв'язку з коригуванням тарифів 2008 році через збільшення ціни на природний газ про коригування тарифів було повідомлено відповідача письмово листом-повідомленням разом з врученням рахунку за спожиту теплову енергію за лютий 2009 р.
Також, з приводу відключення відповідача від системи центрального опалення позивач пояснює наступне. Відповідно до п.п. 24-28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630, та „Порядку відключення окремих житлових будинків від меж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”, затверджених Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 р. № 4 (надалі Порядок), якими передбачено неможливість відключення окремого приміщення, яке займає відповідач, від централізованого опалення. Можливість відключення є лише будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників приміщень у житловому будинку. Крім того, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України „Про теплопостачання” схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Згідно з вимогами будівельних норм при проектуванні будинку всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення гідравлічно ув'язані між собою для забезпечення стабільної роботи внутрішньобудинкової системи загалом. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців, що є недопустимим.
З вказаних мотивів відповідачу були надані відповіді про неможливість здійснити таке відключення, про що свідчить лист № 293 від 03.06.2009 р., № 2596/01 від 10.09.2009 р., № 2579/09 від 19.10.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні, обґрунтовуючи наявними в матеріалах доказами.
В судовому засіданні 10.03.2011 р. позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 5657,12 грн., з яких 5274,66 грн. - основний борг, 158,11 грн. - інфляційні нарахування, 60,10 грн. - три процента річних, 164,25 грн. - пеня.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог, викладених в заяві від 10.03.2011р., не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.
Відповідач у відзиві на позов від 23.02.2010 р., від 23.04.2010 р. позовні вимоги позивача не визнає, вважає їх необґрунтованими та зазначає, що з січня 2009 р. постачання теплової енергії значно погіршилося. Так, тепло до кв. № № 2, 3 з 25 по 30 січня 2009 р. взагалі не подавалося, у зв'язку з чим температура в приміщені склала 10-12 градусів Цельсія, а всі звернення до теплопостачальної організації з цього приводу були проігноровані. Також відповідач вказує на те, що 08 квітня 2009 р. звернулася з письмовою заявою до позивача з проханням припинити подачу теплової енергії і попередила про припинення оплати послуг, проте позивач відповів про відсутність технічної можливості провести відключення даного приміщення від центрального опалення.
Також, на думку відповідача, дії позивача щодо відмови у наданні дозволу на відключення від мереж центрального опалення є неправомірними, посилання на відсутність технічної можливості необґрунтованими, що, в свою чергу, порушує права та охоронювані законом інтереси відповідача. Крім цього, відповідач вважає, що заява від 08.04.2009р. про припинення теплопостачання є пропозицією дострокового розірвання договору.
Таким чином, відповідач відмічає, що дії позивача в даному випадку суперечать ст. 41 Конституції України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про захист прав споживачів”, де вказано, що споживач має право на вільний вибір продукції чи послуг і забороняється примушувати споживача отримувати непотрібні продукти чи послуги, п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів”, тощо.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.06.2010 р. задоволено клопотання відповідача від 26.04.2010 р. про зупинення провадження у справі з підстав розгляду господарським судом Хмельницької області справи № 12/670-10 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” про розірвання договору надання послуг № 1478/377 від 05.11.2007 р.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.06.2010 р. по справі № 12/670-10, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.10.2010 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 р., у позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький про розірвання договору надання послуг № 1478/377 від 05 листопада 2007 року з 08 квітня 2009 року відмовлено.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 09.02.2011 р. провадження у справі № 22/21/285-10 було поновлено.
Відповідач в судовому засіданні 10.03.2011 р. проти позовних вимог заперечував, подав заяву про витребування доказів про фактично надані послуги з теплопостачання за період з січня 2009 р. по 01.02.2010 р., їх кількість та якість.
Клопотання відповідача про витребування у позивача додаткових доказів судом задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем порушено вимоги ст. 38 ГПК України, а саме: не конкретизовано доказів, які необхідно витребувати, не наведено належного обгрунтування обставин, що перешкоджають отриманню цих доказів, зокрема, звернення до позивача з проханням подати вказані докази, а також не вказано обставин, які можуть підтвердити ці докази.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.
05.11.2007 р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений Договір на постачання теплової енергії № 1478/377. Відповідно до п. 1.1. Договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача тощо (п. 2.1. Договору).
Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (розділ 3 Договору).
Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з Договором, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (розділ 4 Договору).
Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (розділ 6 Договору).
За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (розділ 7 Договорів).
Договір набуває чинності з 05.11.2007 р. та діє до 05.11.2008 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 Договору).
Договір підписано представниками сторін.
Заяв про припинення дії Договору від 05.11.2007 р. або зміни його умов у 2008-2010 р.р. не надходило.
Додатком № 1 до Договору № 1478/377 від 05.11.2007 р. сторони погодили загальну площу опалення, а саме АДРЕСА_1 кв. 3 -32,9 м2, АДРЕСА_1 кв.2 (63/100) -31,7 м2 за тарифом 4,43 грн.
Сторонами також було підписано додаток № 3 до Договору № 1478/377 від 05.11.2007 р., яким сторони погодили умови припинення подачі теплової енергії.
Рішеннями виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1417 від 11.12.2008 р. встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та підігріву води міському комунальному підприємству „Хмельницьктеплокомуненерго”, зокрема, опалення 1 кв.м. загальної площі в місяць при річній нормі 0,189 Гкал для інших споживачів становить 6,78 грн. (без лічильника).
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 144 від 11.02.2009 р. відкориговано тариф на послуги з централізованого опалення та підігріву води для бюджетних установ та інших споживачів та внесено зміни в рішення виконавчого комітету міської ради від 11.12.2008 р. № 1417 „Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та підігріву води в м. Хмельницькому”, зокрема, вартість 1 Гкал опалення 1 кв.м. загальної площі в місяць при річній нормі 0,189 Гкал для інших споживачів складає 8,18 грн., про що було письмово повідомлено відповідача в лютому місяці з одночасним надсиланням йому рахунку № 377 від 13.02.2009 р.
Згідно наявних в матеріалах справи заяв від 08.04.02009 р., від 24.06.2009 р., від 17.09.2009 р. відповідач звертався до позивача з проханням про відключення від централізованого опалення.
Однак, листами від № 293 від 03.06.2009 р., № 2596/01 від 10.09.2009 р., № 2579/09 від 19.10.2009 р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 були надані відповіді про неможливість здійснити відключення від системи центрального опалення, оскільки займане приміщення (в минулому - квартира) входить до загальної внутрішньобудинкової системи центрального опалення житлового будинку.
З Акту № 3 від 30.01.2009 р. вбачається, що представниками позивача було здійснено контрольний замір температури в квартирах № № 2, 3 по АДРЕСА_1 (перукарня „ІНФОРМАЦІЯ_1”) та встановлено, що температура в квартирі під час виміру становить 15,1 -16,5 0С, зазначено про необхідність здійснення перерахунку за недодані послуги з 26.01.2009 р. по 30.01.2009 р.
Подалі, 17.03.2010 р. представниками МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” було здійснено обстеження системи централізованого опалення у приміщені перукарні „ІНФОРМАЦІЯ_1” (кв. 2, 3) по АДРЕСА_1 та виявлено, що внаслідок самовільного втручання у систему централізованого опалення при проведені ремонтно-оздоблювальних робіт у приміщеннях були грубо порушені норми ДБН-360-92 і СНіП, а саме: стояки системи централізованого опалення і прилади опалення зашиті гіпсокартоними перегородками з отворами під декоративні решітки, 6 приладів опалення підключені до стояків системи централізованого опалення Ду=15 мм металопластиковими трубами Ду=12/7 мм з встановленими шаровими кранами, внаслідок чого у 2 рази завужений прохідний внутрішній діаметр трубопроводів системи централізованого опалення, доступ до стояків неможливий. Значно порушений процес теплообміну повітря у приміщеннях перукарні. На стояки системи централізованого опалення у приміщеннях теплоносій подається згідно температурного графіку роботи котельні.
Відповідно до виявлених порушень позивачем складено припис на виконання робіт № 31 від 17.03.2010 р., в якому вимагається від відповідача в термін до 01.06.2010 р. привести систему централізованого опалення у приміщення перукарні до проектного стану даного житлового будинку.
На виконання умов договору № 1478/377 від 05.11.2007 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в передбачених умовами договору обсягах, у зв'язку з чим виставив до оплати останньому рахунки № 377 від 11.01.2010 р. на суму 528,43 грн., № 377 від 02.12.2009 р. на суму 528,43 грн., № 377 від 10.11.2009 р. на суму 528,43 грн., № 377 від 08.10.2009 р. на суму 528,43 грн., № 377 від 08.09.2009 р. на суму 528,43 грн., № 377 від 07.08.2009 р. на суму 528,43 грн., № 377 від 07.07.2009 р. на суму 518,39 грн., № 377 від 04.06.2009 р. на суму 528,43 грн., № 377 від 13.05.2009 р. на суму 394,05 грн., № 377 від 09.04.2009 р. на суму 528,43 грн., № 377 від 10.03.2009 р. на суму 528,43 грн., № 377 від 13.02.2009 р. на суму 518,39 грн., № 377 від 12.01.2009 р. на суму 437,99 грн., загалом на суму 6624,69 грн.
Однак відповідач лише частково оплатив вартість спожитої теплової енергії в розмірі 2074,20 грн., що підтверджується квитанціями від 15.01.2009 р. на суму 800,00 грн., від 30.03.2009 р. на суму 800,00 грн. (при цьому 724,17 грн. - сплата заборгованості за послуги теплопостачання до 01.01.2009 р.), від 20.05.2009 р. на суму 474,20 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.01.2009 р. по 01.02.2010 р. в розмірі 5274,66 грн.
В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості в сумі 5274,66 грн. в добровільному порядку, тому позивач звернувся з позовом про примусове її стягнення.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне:
Факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (п.2 ст. 35 ГПК України).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.06.2010 р. по справі № 12/670-10, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 р., у позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький про розірвання договору надання послуг № 1478/377 від 05 листопада 2007 року з 08 квітня 2009 року відмовлено та встановлено, що наявні в матеріалах справи заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відключення від централізованого опалення не є по своїй природі пропозицією про розірвання договору.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як передбачено приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Судом враховується, що згідно п. 1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04 р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Згідно з п. п. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Проаналізувавши умови укладеного між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Хмельницький договору на відпуск теплової енергії від 05.11.07 р. за № 1478/377, суд приходить до висновку, що він має ознаки договору постачання енергетичними ресурсами.
Факт наявності основної заборгованості в сумі 5274,66 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором на постачання теплової енергії від 05.11.07 р. за № 1478/377 та неналежне його виконання, виставлені до оплати рахунки № 377 від 11.01.2010 р., № 377 від 02.12.2009 р., № 377 від 10.11.2009 р., № 377 від 08.10.2009 р., № 377 від 08.09.2009 р., № 377 від 07.08.2009 р., № 377 від 07.07.2009 р., № 377 від 04.06.2009 р., № 377 від 13.05.2009 р., № 377 від 09.04.2009 р., № 377 від 10.03.2009 р., № 377 від 13.02.2009 р., № 377 від 12.01.2009 р. на загальну суму 6624,69 грн., квитанції щодо часткової оплати відповідачем вартості спожитої теплової енергії від 15.01.2009 р. на суму 800,00 грн., від 30.03.2009 р. на суму 800,00 грн., від 20.05.2009 р. на суму 474,20 грн.
Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.
Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 5274,66 грн. Отже, позовні вимоги в цій частині відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.
Згідно п. 39 „Правил користування тепловою енергією”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2008 р. № 1198, споживач має право у разі порушення теплопостачальною організацією умов договору викликати її представника для складення та підписання акта, у якому зазначаються строки, види порушень тощо.
Споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (п.3 Правил).
Теплопостачальна організація зобов'язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором (п. 36 Правил).
Згідно п. 2 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, опалювана площа (об'єм) будинку - загальна площа (об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об'єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт.
Відповідно до ч. 1 п. 29 вказаних правил споживач має право на: зменшення розміру плати у разі: надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.
Згідно п. 33-38 даних Правил у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття. Представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.
Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку.
У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів.
За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.
У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта - претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, не можуть слугувати підставою для відмови у позові. Зокрема, в журналах реєстрації заявок від споживачів зареєстровано три скарги від відповідача, а саме 27.01.2009 р., 07.12.2009 р., 25.01.2010 р. Отже, на звернення відповідача від 27.01.2009 р. позивачем було складено акт та здійснено перерахунок за неякісні послуги за період з 26.01.2009 р. по 30.01.2009 р. Надані в матеріали справи акти претензії позивача від 17.11.2009 р., від 01.12.2009 р., від 26.01.2010 р., від 27.01.2010 р. не можуть розцінюватись судом як докази неналежного надання або ненадання послуг позивачем. Так, відповідачем не надано доказів того, що останнім при складанні актів дотримано процедуру передбачену п. 33-38 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”. При цьому судом прийнято до уваги той факт, що акт-претензія складається лише у разі неприбуття представника виконавця для перевірки кількісних та якісних показників. Однак з матеріалів справи не вбачається що до 17.11.2009 р. та до 01.12.2009 р. (дата складання актів-претензій) відповідач звертався до позивача у передбачений законом спосіб. Будь-яких доказів на підтвердження такого звернення відповідачем не надано, також не надано доказів узгодження з позивачем точного часу та дати встановлення факту надання послуг не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг, як це передбачено „Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”. Також вищевикладене підтверджується поясненнями представника позивача та журналом реєстрації заявок споживачів.
Крім того, дані акти всупереч пункту 39 Правил не надавались позивачу для розгляду, проте за результатами розгляду останніх виконавець зобов'язаний був повідомити споживача про їх задоволення чи про відмову у задоволенні з обгрунтуванням причин такої відмови.
Також доводи відповідача щодо неналежного виконання позивачем обов'язку по наданню послуг за період з січня 2009 року по січень 2010 року спростовуються актом обстеження системи централізованого опалення від 17.03.2010 р. Зокрема, даним актом встановлено самовільне втручання в роботу централізованого опалення при проведенні ремонтно-оздоблювальних робіт, останнє в свою чергу свідчить про порушення процесу теплообміну повітря у приміщенні відповідача, а не про неналежне виконання позивачем обов'язку по наданню послуг. Протилежного в процесі розгляду справи не доведено.
Разом з цим, безпідставними є твердження відповідача про неправомірність дій теплопостачальної організації щодо нарахування оплати за спожиту теплову енергію в літні місяці, а саме з травня по жовтень, оскільки на думку відповідача, в даний період постачання теплової енергії не здійснюється. При цьому судом враховано, що сторони погодили та встановили вартість та оплату за опалення при річній нормі споживання. Вищевказане підтверджується рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1040 від 28.12.2006 р. "Про внесення змін в п. ІІ, ІІІ, ІV додатку 1 рішення від 12.10.2006 р. № 725 Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і підігріву води, з водопостачання та водовідведення та про втрату чинності рішення виконавчого комітету міської ради від 17.02.2004 р. № 74", яким встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та підігріву води (крім населенння) для інших суб'єктів господарювання в розмірі 4,43 грн. за опалення 1 кв.м. загальної площі в місяць при річній нормі споживання 0,206 Гкал. Із змісту Додатку № 1 до договору № 1478/377 від 05.11.2007 р. вбачається, що сторони погодили тариф на послуги з опалення в розмірі 4,43 грн., тобто з врахуванням річної норми споживання. Крім того, в судовому засіданні відповідач стверджував про проведення ним оплати за травень 2009 р. в сумі 474,20 грн., про що свідчить квитанція № р021о1_410 від 20.05.2009 р., в призначенні платежу якої зазначено: опалення круглорічно зг. рахунку № 377 від 13.05.2009 р., договір № 1478 від 05.11.2007 р.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 164,25 грн., розраховану за період з 10.08.2009 р. по 01.02.2010 р., згідно розрахунку наданого в матеріали справи.
Згідно ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, сторонами в договорі на постачання теплової енергії (п. 7.2.3.) передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожний день прострочення платежу.
Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивач просить стягнути із відповідача пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 164,25 грн. за період з 10.08.2009 р. по 01.02.2010 р., яка нарахована із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, а тому підлягає стягненню з відповідача у повному розмірі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 60,10 грн. згідно зменшених позовних вимог, розрахованих за період з 10.03.2009 р. по 01.02.2010 р., та інфляційні втрати в сумі 158,11 грн., розрахованих за лютий 2009 р. по грудень 2009 р. (включно) з врахуванням часткової оплати відповідачем заборгованості.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Таким чином, враховуючи вимоги до ст. 625 ЦК України, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 60,10 грн. за період з 10.03.2009 р. по 01.02.2010 р. та 158,11 грн. - інфляційних втрат за період з лютого 2009 р. по грудень 2009 р. (включно).
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до абз. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами у справі, що на виконання умов договору № 1478/377 від 05.11.2007 р. позивач здійснив постачання теплової енергії відповідачу, що підтверджується виставленими до оплати останньому рахунками.
Таким чином, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 5657,12 грн. за спожиту теплову енергію, з яких 5274,66 грн. - борг за використану теплову енергію, 164,25 грн. - пеня, 158,11 грн. - інфляційних втрат, 60,10 грн. - 3% річних, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 5657,12 грн. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 5274,66 грн. (п'ять тисяч двісті сімдесят чотири гривні 66 коп.) основного боргу, 158,11 грн. (сто п'ятдесят вісім гривень 11 коп.) інфляційних втрат, 60,10 грн. (шістдесят гривень 10 коп.) три процента річних, 164,25 грн. (сто шістдесят чотири гривні 25 коп.) пені, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя С.В. Заверуха
Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2011р.