79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.03.11 Справа№ 5015/674/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ММ ЛТД”, м.Тернопіль
До відповідача: Приватного підприємства „Політеп”, м.Львів
Про стягнення 13 431,31грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача - Пастернак А.О. - представник
Від відповідача - не з'явився
Суть спору: Позов заявлено про стягнення 13431,31грн., в т.ч.: 13000,00грн. основного боргу, 431,31грн. інфляційних збитків та 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.11.2010 року сторонами укладено договір-заявку на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до умов якого позивач зобов'язується здійснити перевезення вантажу за маршрутом м.Львів (Україна) -м. Москва (Росія), а відповідач зобов'язується оплатити надані послуги. Вартість послуг встановлена в сумі 15000,00 грн., в т.ч.: 7500,00 грн. підлягали оплаті авансом та 7500,00 грн. - упродовж 3 днів після отримання оригіналів документів.
Посилаючись на міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №0177998 від 15.11.2010 року , позивач стверджує, що умови договору-заявки ним виконані.
Як зазначено у позовній заяві, взяті на себе зобов'язання відповідач виконав частково, сплативши позивачу 2000,00 грн. Заборгованість за надані послуги по перевезенню вантажу становить 13000,00 грн.
З метою повернення коштів позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості, яка залишена останнім без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 431,31грн. інфляційних збитків та 3% річних.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 15.03.2011 року поштових відправлень, які додані до матеріалів справи.
Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.
11.11.2010 року ТзОВ „ММ ЛТД” та ПП „Політеп” укладено договір-заявку на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м.Львів (Україна) -м. Москва (Росія), а відповідач - оплатити надані послуги. Вартість послуг встановлена у договорі - заявці в сумі 15000,00 грн., в т.ч.: 7500,00 грн. підлягали оплаті авансом та 7500,00 грн. протягом 3 днів після отримання оригіналів документів.
Взяті на себе зобов'язання по перевезенню вантажів позивач виконав, що підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №0177998 від 15.11.2010 року та актом прийняття -передачі виконання транспортних послуг №279 від 17.11.2010 р. на суму 15 000,00 грн., який підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.
На оплату послуг відповідачу наданий рахунок №279 від 15.11.2010 р. на суму 15 000,00 грн.
Представник позивача пояснив, що при підписанні акту відповідачу були надані всі оригінали документів, передбачені договором-заявкою.
Платіжним дорученням № 204 від 16.11.2010р. відповідач сплатив позивачеві на підставі рахунка №279 від 15.11.2010 р. суму 2000,00грн.
Доказів сплати решти 13 000,00грн. відповідач суду не подав.
За несвоєчасну оплату послуг на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення 431,31 грн збитків, завданих інфляцією, та 3% річних. Розрахунок 3% річних на суму 69,93 грн., проведений позивачем з 16.11.2010 року по 31.01.2011 року (на суму боргу 5500,00грн. по авансовому платежу) та з 06.12.2010 р. по 31.01.2011 року (на решту 7 500,00грн. боргу) доданий до позовної заяви. Розрахунку втрат від інфляції до позовної заяви заяви не додано, у позовній заяві не вказана сума сума втрат від інфляції, яку позивач просить стягнути, не вказаний період, за який заявлються до стягнення втрати від інфляції.
До позовної заяви доданий розрахунок пені на суму 361,38грн., однак пеня не заявлена позивачем до стягнення.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Згідно ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст.610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).
Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору - заявки від 11.11.2010 року позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на суму 15 000,00грн. , які відповідач оплатив частково в сумі 2000,00грн. Доказів оплати послуг на суму 13 000,00 грн. у встановлений договором строк відповідач суду не наддав.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 13 000,00 грн. боргу та 69,93 грн. 3% річних законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.
Щодо втрат від інфляції, то ці вимоги позивача належить залишити без розгляду, оскільки в порушення вимог п. 5 ч.2 ст. 54 ГПК України позивач не надав розрахунку втрат від інфляції, не вказав суми інфляційних втрат та період, за який заявляються до стягнення втрати від інфляції, а замість розрахунку втрат від інфляції до позовної заяви додав розрахунок пені, однак не заявив до стягнення пені.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 81, 82-85, 116 ГПК України, суд
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Політеп”, ідентифікаційний номер 20803793, адреса: 79034, м. Львів, вул. Листопадна, 1/33, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ММ ЛТД”, ідентифікаційний код 226001881, адреса: 46002, м. Тернопіль, вул. пров. Галицький, 3 - 13 000,00 грн. боргу, 69,93 грн. - 3% річних, 130,70грн. державного мита, 229,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. Позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції залишити без розгляду.
Суддя Хабіб М.
Повне рішення складене 24.03.2011р.