ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/509.02.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Повгаз»
Про стягнення 18308,12 грн.
Суддя Удалова О. Г.
Представники сторін:
від позивача Чорнобай Р.Л. (за дов.)
від відповідача не з'явились
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулось відкрите акціонерне товариства «Харківгаз» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Повгаз»про стягнення 18308,12 грн. витрат, пов'язаних з виконанням позивачем договору доручення № 1201/2-10/69 від 12.01.2010 р..
Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами договору доручення № 1201/2-10/69 від 12.01.2010 р. позивач має право на відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням цього договору.
Відповідач у судові засідання представників не направив, про день та час проведення судових засідань був повідомлений належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 р. порушено провадження у справі № 17/5.
Розгляд справи неодноразово відкладався, за згодою позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи таматеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
12.01.2010 р. позивач та відповідач уклали договір доручення № 1201/2-10/69 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується від імені та за рахунок відповідача здійснити пошук споживачів природного газу та укласти з ними договори на постачання природного газу в лютому 2010 року -2550,894 тис. куб. метрів та в березні 2010 року -2400 тис. куб. метрів.
Як слідує з доданих до матеріалів справи актів реалізації природного газу від 28.02.2010 р. та від 31.03.2010 р., позивач в повному обсязі виконав взяті на себе за Договором зобов'язання по реалізації природного газу.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що позивач має право на відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням доручення.
Відповідно до п. 3.1.3 Договору відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу всі витрати останнього, пов'язані з виконанням доручення (за їх наявності).
Позивач, посилаючись на наведені вище пункти Договору, просить стягнути з відповідача витрати за лютий та березень 2010 року на загальну суму 18308,12 грн.
За правилами до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а ч. 3 вказаної статті визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 1000 ЦК України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 1007 ЦК України довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором, в тому числі, й відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.
Отже, як умовами Договору, так і положеннями ЦК України встановлений обов'язок відповідача відшкодувати позивачеві витрати, пов'язані із виконанням останнім Договору.
Проте, як слідує з умов Договору, сторони не визначили, з чого саме складаються витрати позивача, пов'язані з виконанням Договору, а отже, відповідно до ст. 33 ГПК України саме на позивача покладається обов'язок доведення факту понесення витрат, їх розміру, а також того, що ці витрати пов'язані саме із виконанням Договору.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Позивач у позовній заяві зазначає, що загальна сума витрат, яка ним була понесена в зв'язку з виконанням Договору, становить 18308,12 грн., що, відповідно, становить 9154,06 грн. в місяць.
З доданої до матеріалів справи копії звіту повіреного про виконання доручення за Договором від 31.03.2010 р., підписаного як позивачем, так і відповідачем, слідує, що сторонами погоджено, що загальна сума витрат, які пов'язані з виконанням доручення та які були понесені позивачем в березні 2010 року, складає 9154,06 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт понесення позивачем і визнання відповідачем в березні 2010 року витрат, пов'язаних з виконанням Договору в сумі 9154,06 грн., яка становить лише частину з заявленої до стягнення суми.
Щодо решти з заявленої до стягнення суми, а саме: 9154,06 грн. -витрати понесені в лютому 2010 року, слід зазначити наступне.
Як слідує з наданого позивачем кошторису витрат (на місяць), понесених позивачем під час виконання договору доручення № 1201/2-10 від 12.01.2010 р., який доданий до позовної заяви, заявлені позивачем до стягнення витрати складаються з:
- витрат канцтоварів -80 грн. (в тому числі: папір (32,31 грн.) та тонер (47,71 грн.);
- витрат на оплату праці -5420,44 грн. (в тому числі заступників начальників відокремлених підрозділів з питань газопостачання, начальників відділів обліку природного газу в відокремлених підрозділах (4105,36 грн.), водіїв (610,36 грн.), бухгалтерів (704,44 грн.);
- витрат пального -1084,20 грн.;
- витрат на амортизаційні відрахування - 158,73 грн.;
- витрат на послуги банку - 225 грн.;
- інших витрат - 660 грн. (послуги пошти, комунальні платежі, інше),
що загалом становить суму 9154,06 грн.
Крім того, позивачем до позовної заяви доданий розрахунок -Очікувані витрати ВАТ «Харківгаз»у 2010 році за надання послуг ТОВ «Повгаз», згідно з яким загальні витрати позивача на рік мають становить 91540,60 грн.
З викладеного вище слідує, що витрати, стягнення яких є предметом позову в даній справі, складаються з витрат позивача на оплату канцтоварів, витрат на оплату праці, витрат пального, витрат на амортизаційні відрахування, витрат на послуги банку та інших витрат.
Отже, позивач, вимагаючи стягнення з відповідача 9154,06 грн. витрат, понесених в лютому 2010 року, має довести факт їх понесення, їх розмір та те, що вони пов'язані саме з виконанням Договору.
Ухвалою суду від 12.01.2011 р. позивача було зобов'язано надати суду:
- розрахунок заявлених до стягнення витрат з зазначенням сум витрат та доказів на підтвердження факту їх понесення, а саме:
а) письмові пояснення щодо факту та кількості укладених на виконання умов договору доручення № 1201/2-10/69 від 12.01.2010 р. договорів з контрагентами (надати копії вказаних договорів);
б) документальні докази придбання паперу та тонеру та письмові пояснення щодо кількості їх використання на виконання договору доручення № 1201/2-10/69 від 12.01.2010 р.;
в) документальні докази на підтвердження розміру заробітної плати працівників, які виконували договір -доручення № 1201/2-10/69 від 12.01.2010 р., її нарахування та її виплати;
г) докази придбання пального та документально підтверджені письмові пояснення щодо кількості його використання на виконання договору доручення № 1201/2-10/69 від 12.01.2010 р.;
д) письмові документально підтверджені пояснення щодо того, що саме становлять амортизаційні відрахування, підстав їх нарахування та розміру;
е) письмові пояснення, з чого складаються витрати на послуги банку та інші витрати (послуги пошти, комунальні платежі) та докази їх понесення тощо.
На виконання вимог ухвали суду від 12.01.2011 р. позивачем до матеріалів справи долучено лише реєстр договорів на постачання природного газу, з якого слідує, що на виконання Договору позивачем укладено 74 договори. Щодо решти витребуваних судом документів, а саме: п.п. б, в, г, д, та е ухвали суду позивачем в письмових поясненнях зазначено, що вказані документи в нього відсутні.
За таких обставин, суд вважає недоведеним розмір заявлених до стягнення позивачем витрат, пов'язаних з виконанням Договору в лютому 2010 року, та факт їх понесення.
При цьому, посилання позивача на те, що ним відповідачу неодноразово направлялись листи щодо погодження розміру вказаних витрат (№ 1466 від 26.04.2010 р.) та повідомлення-вимоги щодо їх сплати (№ 1160 від 01.04.2010 р., № 979 від 22.03.2010 р.), не є такими, що впливають на вирішення спору по суті, оскільки з матеріалів справи слідує, що розмір вказаних витрат сторонами не погоджений, а направлення вимог про їх сплату не є доказом їх понесення та погодження відповідачем.
Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено проект додаткової угоди № 3 до Договору від 29.03.2010 р., в якому п. 3.1.3 Договору викладено в наступній редакції: «Відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати останнього, пов'язані із виконанням у лютому та березні 2010 року доручення в сумі 18308,12 грн.». Вказаний проект підписаний лише позивачем. На доказ направлення його для підписання відповідачу до матеріалів справи долучено квитанцію кур'єрської служби № 471615 від 31.03.2010 р. та повідомлення кур'єрської служби № 104884. Відповідач вказану додаткову угоду не підписав.
Проте, сам факт направлення додаткової угоди відповідачу для підписання не впливає на вирішення даного спору по суті, оскільки не підписання її відповідачем свідчить лише про його незгоду з викладеними в ній умовами і жодним чином не впливає на факт понесення позивачем спірних витрат.
При цьому, позивач не був позбавлений права звернутись до суду з вимогами щодо спонукання відповідача до її підписання.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт понесення позивачем в березні 2010 року витрат, пов'язаних з виконання Договору в сумі 9154,06 грн., у той час як умовами Договору та приписами ЦК України встановлений обов'язок відповідача відшкодувати їх позивачеві.
Згідно зі ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Листами № 1466 від 26.04.2010 р. та № 1160 від 01.04.2010 р. позивач повідомляв відповідач про необхідність оплати витрат за березень 2010 року в сумі 9154,06 грн.
Відповідач на вказані листи не відповів, спірні кошти позивачу не перерахував.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач жодного доказу того, що він вживав будь-яких заходів щодо виконання свого зобов'язання по сплаті витрат за березень 2010 року в сумі 9154,06 грн., суду не надав.
Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
З огляду на обставини, які викладені вище, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з виконанням позивачем Договору, визнаються судом законними та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 9154,06 грн. (витрати за березень 2010 року).
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Повгаз»(01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, код 36019090) на користь відкритого акціонерного товариства «Харківгаз»(61022, м. Харків, Держпром, 4 під'їзд, 3 поверх, код 03359500) 9154 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 06 коп. основного боргу, 91 (дев'яносто одну) грн. 54 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 28.02.2011 р.