ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 58/2318.02.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Капітальні інвестиції”
До Публічного акціонерного товариства “НВП”Більшовик”
Третя особа Фонд державного майна України
Провизнання права власності
Суддя: О.Є. Блажівська
Представники:
Від позивача Бабич О.М., Шило В.І.
Від відповідача Михалюк К.О.
Від третьої особиСіднєнко О.Л.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Капітальні інвестиції” звернулось до Господарського суду міста Києва до Публічного акціонерного товариства “НВП”Більшовик” про визнання права власності на покриття доріг, мережу каналізаційну, водопровідну мережу, теплопровідну мережу, 2 ліфти вантажні та 2 ліфти пасажирські, що знаходяться у місті Києві по вул. М. Юнкерова, 20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 14.01.2011 року.
У судове засідання 14.01.2011 року сторони не з'явились, витребуваних судом доказів не надали, однак надіслали до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
В судове засідання 21.01.2011 р. представники сторін з'явились.
Представник відповідача надав суду заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд державного майна України.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення по справі.
Ухвалою суду від 21.01.2011 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд державного майна України. Розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 04.02.2011 р. оголошувалась перерва.
Представник третьої особи надав суду письмові пояснення по справі та клопотання про застосування строку позовної давності.
Представник позивача проти клопотання третьої особи щодо застосування строку позовної давності заперечив.
У судове засідання 18.02.2011 р. з'явилися представники сторін. Представник позивача підтримав позовні вимоги. Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечили, про що зазначили в своїх письмових поясненнях.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 18.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.04.2007 р. між ТОВ «Капітальні інвестиції»та ВАТ «НВП «Більшовик»укладено договір купівлі -продажу, відповідно до якого відповідач передав позивачу комплекс будівель: клуб-їдальня, господарчий корпус, сміттєзбірник, бойлерна, спальний корпус на 101 місце, спальний корпус на 204 місця та артезіанська свердловина.
12.06.2007 р. між сторонами був укладений договір про внесення змін до договору купівлі - продажу від 27 квітня 2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 Київського міського нотаріального округу (далі - Договір 1).
Згідно цього Договору 1 п. 1.1 розділу один викладений в наступній редакції:
«Продавець передає у власність майно, яким є комплекс будівель, розташований за адресою вул. Юнкерова, 20, м. Київ, та надалі іменується «Майно», а Покупець приймає та сплачує за нього обумовлену грошову суму.
Згідно Протоколу № 1 від 16 квітня 2007 року про хід торгів на аукціоні з продажу майна, який проводила Українською універсальною товарною біржою за замовленням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, відчужується комплекс будівель санаторію профілакторію, що складається клуб-їдальня (літ А), площею 1757,20 кв.м., господарчий корпус, сміттєзбірник, бойлерна, (літ Б) площею 368,30 кв. м. спального корпусу на 101 місце (літ Г) площею 2060,00 кв. м, спальний корпус на 204 місця (літ В) площею 4462, 70 кв. м., артезіанська свердловина (літ. Ж) площею 19,60 кв.м. Загальна площа відчужуваних будівель 8667,80 кв.м.
Крім того, Продавець передає у власність Покупця, а саме: огорожа території, покриття доріг, декоративний басейн, спортивний майданчик, мережа каналізаційна, водопровідна мережа, теплопровідна мережа, ліфт вантажний, ліфт вантажний, ліфт пасажирський, ліфт пасажирський, теплиця».
Таким чином, позивач просить суд визнати за ним право власності на покриття доріг, мережу каналізаційну, водопровідну мережу, теплопровідну мережу, 2 ліфти вантажні та 2 ліфти пасажирські, що знаходяться у місті Києві по вул. М. Юнкерова, 20.
Відповідач стверджує, що зазначений Договір 1 був укладений від імені ВАТ «НВП «Більшовик»не уповноваженою особою - ОСОБА_2 який в свою чергу не мав повноважень на укладання договорів про безоплатне відчуження майна ВАТ «НВП «Більшовик»від імені товариства та з порушенням чинного законодавства, а відтак майно незаконно вибуло з володіння ВАТ «НВП «Більшовик». Такими діями було порушено право власності ВАТ «НВП «Більшовик»на майно, відчужене за оспорюваним договором.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких Господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», яке було створено шляхом корпоратизації Київського державного машинобудівного заводу «Більшовик», відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств»від 15.06.1993 № 210, є господарським товариством, державна частка у статутному капіталі якого становить 100 %.
Слід зазначити, що ВАТ «НВП «Більшовик»(правонаступником якого є Відповідач) включено як до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України від 07.07.1999 № 847-XIV, так і до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від 23.12.2004 № 1734.
Згідно з п. 11 Постанови КМ України від 15 квітня 2002 р. № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі»платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту отримання ним другої податкової вимоги самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу. Визначені для продажу активи описуються в акті.
Відповідно до вищезазначеної постанови КМ України продажу підлягають саме описані активи (зазначені в акті опису).
Відповідно до пункту 20 постанови КМУ для визначення початкової ціни описаних активів згідно з пунктом 11 цього Порядку незалежна оцінка проводиться за ініціативою та за рахунок платника податків.
Стаття 21 Закону України «Про заставу»передбачено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).
Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»господарські організації, створені на базі об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, передача в заставу тощо.
Згідно Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»в редакції Закону України № 2889-111 від 13.12.2001р. Відкрите акціонерне товариство «Більшовик»включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Статтею 140 Закону України «Про державну програму приватизації» передбачено, що до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій відповідно до розділу VI цієї Програми, або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється: відчужувати майно (необоротні активи), що належить товариству, та здійснювати операції з борговими вимогами та зобов'язаннями (факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14000 Євро за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ.
Враховуючи зазначене, прийняття рішення щодо відчуження майна ВАТ «НВП «Більшовик»з метою погашення кредиторської заборгованості перед бюджетом, яка має тенденцію до стрімкого збільшення, було ініційовано Державною податковою адміністрацією у місті Києві, яка направила до Фонду державного майна України ряд листів щодо погашення кредиторської заборгованості ВАТ «НВП «Більшовик»до бюджету шляхом реалізації майна ВАТ «НВП «Більшовик», яке знаходиться у податковій заставі.
У зв'язку з цим міжвідомчою робочою групою, створеною наказом Фонду державного майна України від 04.12.2006 № 1827 «Про створення Робочої групи по вирішенню питань погашення простроченої кредиторської заборгованості ВАТ «НВП «Більшовик», за участю представників ФДМУ, ДПА України, ДПА у м. Києві та ВАТ «НВП «Більшовик», було прийнято рішення погодити реалізацію активів, не задіяних у виробничому процесі ВАТ «НВП «Більшовик».
Таким чином, здійсненню продажу активів ВАТ «НВП «Більшовик», що перебувають у податковій заставі, обов'язково мало передувати попереднє відповідне погодження Фонду.
Як вбачається з пояснень Фонду державного майна України, у грудні 2006 року до Фонду державного майна України надійшли листи Державної податкової адміністрації м. Києва № 3440/10/24-307 та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва № 11795/9/24-137 щодо погашення кредиторської заборгованості ВАТ «НВП «Більшовик»до бюджету шляхом реалізації майна ВАТ «НВП «Більшовик», яке знаходиться у податковій заставі.
У свою чергу, Фонд державного майна України, керуючись вимогами статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», забезпечив рецензування Звіту про оцінку майна. Об'єкт - окремо виділене нерухоме майно Дочірнього підприємства «Оздоровчий комплекс «Берегиня»ВАТ «НВП «Більшовик», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Юнкерова, 20, виконаного TOB «Самсон»(м. Київ) станом на 31.12.2006.
За результатами рецензування звіт визнано таким, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки і класифікується за ознакою третього абзацу пункту 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Визначена суб'єктом оціночної діяльності ринкова вартість окремо виділеного майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Миколи Юнкерова, 20, та належить дочірньому підприємству «Оздоровчий комплекс «Берегиня»ВАТ «НВП «Більшовик»станом на 31.12.2006 р. становила з урахуванням ПДВ 32 781 720,00 грн.
До складу окремо визначеного майна зазначеного Звіту безпосередньо входили:
Спальний корпус на 101 місце (літ. Г, інв. № 00128);
Господарський корпус (літ. Б, інв. № 00134);
Клуб їдальня (літ. А, інв. № 00135);
Спальний корпус на 204 місця (літ В, інв. № 00162);
Артезіанські свердловини (літ. Ж, інв. № 00127);
Будинок для охорони (літ. Д, інв. № 0002);
Теплопункт (літ. Е, інв. № 00113);
Сміттєзбірник (інв. № 00133);
Теплиця (інв. № не вказано).
Вартість цих об'єктів була визначена в межах дохідного і витратного підходів. За кінцевий результат оцінки прийнято вартість, визначену в межах дохідного підходу, в розрахунках якого вартість мережі каналізації, водопроводу, теплопроводу, ліфтів, огорожі території, покриття доріг окремо не визначалась.
Таким чином, відчуження у 2007 році рухомого майна згідно договору про внесення змін до договору купівлі-продажу від 27.04.2007 р. здійснено з порушенням вимог Закону України «Про управління об'єктами державної власності»та без погодження з Фондом державного майна України у відповідності з вимогами наказу Фонду державного майна України від 08.11.2005 № 2946.
Статтею 8.19.15.8 Статуту ВАТ «Більшовик», який діяв на момент укладення Договору 1, встановлено, що до повноважень Голови правління-Генерального директора Товариства віднесено питання розпоряджатися коштами та майном Товариства в межах, що визначені рішеннями Вищого органу Товариства, наглядової ради та цим Статутом.
Статтею 8.19.10.2 Статуту ВАТ «Більшовик»встановлено, що Правління Товариства колегіально вирішує питання, щодо фінансово-господарської діяльності Товариства в межах передбачених Статутом.
Крім того статтею 8.19.12 Статуту передбачено, що на підставі рішень, прийнятих правлінням Товариства Голова правління - Генеральний директор Товариства видає накази та інші розпорядчі документи щодо діяльності Товариства.
Підпунктом 2.2.8 п.2.2 ст. 2 Трудового договору з виконуючим обов'язки керівника виконавчого органу ВАТ «Більшовик», який укладений 17.04.2006 року між Фондом державного майна України та ОСОБА_2, встановлена заборона в.о. голови правління ВАТ «Більшовик»вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження необоротними активами товариства, встановлення зобов'язань товариства або гарантування зобов'язань третіх осіб без відповідного письмового дозволу ФДМУ.
Отже, без проведення експертної оцінки, що є порушенням ст. 10.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 20 Постанови KM України від 15 квітня 2002 p. № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі», без проведення аукціону, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про заставу», ВАТ «НВП «Більшовик», в особі в. о. голови правління - генерального директора ОСОБА_2, внесено зміни до договору купівлі - продажу від 27 квітня 2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 Київського міського нотаріального округу про безоплатну передачу ТОВ «Капітальні інвестиції»майна, а саме: огорожа території, покриття доріг, декоративний басейн, спортивний майданчик, мережа каналізаційна, водопровідна мережа, теплопровідна мережа, ліфт вантажний, ліфт вантажний, ліфт пасажирський, ліфт пасажирський, теплиця.
Крім того, слід зазначити, що в провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа № 32/345 за позовом ВАТ «НВП «Більшовик»до ТОВ «Капітальні інвестиції»про визнання недійсним договору про внесення змін до договору купівлі-продажу від 27.04.2007 р.
Провадження в зазначеній справі було зупинено ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2010 р. ( в матеріалах справи) до остаточного вирішення спору у справі № 58/23.
Окрім зазначеного вище, суд також за важливим вважає зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Беручи до уваги, що позовна заява була датована 14.12.2010, а з дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права пройшло більше 3 років, тому в даному випадку має місце сплив позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Також, згідно з ч. З статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
В матеріалах справи наявне клопотання Фонду державного майна України від 04.02.2011 р. щодо застосування судом строку позовної давності.
Таким чином, виходячи з вищезазначеного пропущений строк позовної давності.
Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.Є. Блажівська
Повний текст рішення складено: 24.02.2011 р.