ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 540425.02.11
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»
до 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре Транс Груп»
2 відкритого акціонерного товариства «Коровай»
про вжиття запобіжних заходів
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Лазоренко І.В. (довіреність № 5 від 01.01.2011р.);
від відповідача 1: Суховерська О.В. (довіреність від 10.01.2011р.);
від відповідача 2: Крупник А.В. (довіреність № 5 від 11.01.2011р.);
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»звернулось до суду із заявою згідно якої просить суд вжити запобіжні заходи по позову ТОВ «Євро Лізинг»про стягнення боргу за договором ФЛ № 225 за період з 20.12.2010р. по 21.02.2011р. шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 9 912 324, 46 грн., що належать ТОВ «Лотуре Транс Груп»та ВАТ «Коровай»і знаходяться на їх банківських рахунках. У випадку відсутності грошових коштів на вказаних рахунках, заявник просив накласти арешт на рухоме та нерухоме майно яке є власністю ТОВ «Лотуре Транс Груп»та ВАТ «Коровай»в межах суми 9 912 324, 46 грн..
Заява обґрунтована тим, що відповідачем 1 та відповідачем 2 належним чином не виконують взяті на себе зобовязання за договором ФЛ № 225 у зв'язку з чим за період з 20.12.2010р. по 21.02.2011р. (включно) виникла нова заборгованість, яка станом на 21.02.2011р. становить 9 912 324, 46 грн. щодо стягнення якої товариство має намір подати вже четверту позовну заяву.
Як про те зазначено у заяві, порушення умов договору ФЛ № 225 з боку ТОВ «Лотуре Транс груп»та ВАТ «Коровай»має регулярний характер, що підтверджується рішеннями суду у справах 6/156, 42/33, розглядом справи 22/525. Унеможливлення виконання рішення суду заявник обґрунтовує також наявними відомостями з офіційних сайтів, а саме: відповідача 1 http://www.loture.com/ , http://www.korovay.lg.ua/news/sell/html про намір відповідачів вивести активи.
За розглядом поданих матеріалів, суд не вбачає підстав для вжиття запобіжних заходів та задоволення вимог щодо накладення арешту на грошові кошти в розмірі 9 912 324, 46 грн., що належать ТОВ «Лотуре Транс Груп»та ВАТ «Коровай»і знаходяться на їх банківських рахунках, а також майно вказаних товариств, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
До видів запобіжних заходів включені: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб. При цьому, перелік запобіжних заходів, які може бути застосовано судом, є вичерпним і розширенню не підлягає. Отже, за змістом статті 43-1 вказаного Кодексу, підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому, заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.
Підстави для вжиття запобіжних заходів заявник повинен обґрунтувати поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт тощо) - п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів».
Відповідно до ч. 3 ст. 43-4 ГПК України господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.
Як про те зазначено у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів»частиною першою статті 43-4 ГПК встановлено дводенний строк розгляду господарським судом заяви про вжиття запобіжних заходів. У разі, якщо суд вважає за необхідне вчинити під час розгляду заяви певні процесуальні дії (наприклад, викликати представників заявника чи заінтересованих осіб, витребувати додаткові докази тощо), такі дії мають відбуватися в межах зазначеного строку.
Ухвалою суду про призначення заяви до розгляду, від заявника було витребувано належні докази що свідчать про імовірність настання обставин, зазначених у статті 43-1 ГПК України (підстави побоюватись, що подача потрібних доказів стане згодом неможливою або утрудненою (якими є такі підстави, щодо яких доказів існує неможливість їх подання), а також підстави вважати, що права підприємства порушені або існує реальна загроза їх порушення); зобов'язано обґрунтувати підстави терміновості вжиття запобіжних заходів, з посиланням на докази що свідчать про необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.
Вказаних вимог суду заявником не виконано, а матеріали справи не містять доказів порушення або загрози порушення прав ТОВ «Євро Лізинг». Відомості з офіційних сайтів відповідачів жодним чином не свідчать про порушення прав ТОВ «Євро Лізинг»та необхідність накладення арешту на поточний рахунок та майно що належить ТОВ «Лотуре Транс Груп»та ВАТ «Коровай».
Порядок розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України, які є загальнодоступними та, відповідно при зверненні до суду з заявою ТОВ «Євро Лізинг»мало можливість отримати інформацію про винесення ухвали судом та витребування необхідних документів. Про розгляд заяви заявника та зацікавлених осіб повідомлено під розписку 25.02.2011р. під час розгляду справи 22/525, а ухвала суду про призначення заяви до розгляду надіслана до єдиного державного реєстру судових рішень завчасно до призначеного розгляду заяви.
Статтею 43-3 ГПК України передбачено, що запобіжні заходи вживаються до моменту звернення до суду з позовною заявою з метою попередження та збереження доказів правопорушення, а після подання відповідної заяви вжиті запобіжні заходи не припиняються, а діють вже як заходи забезпечення позову.
Отже, за своєю правовою природою, запобіжні заходи - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії, а заходи до забезпечення позову за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто, заходи, що вживаються судом як запобіжні мають бути спрямованими також на забезпечення позову, який буде поданий до суду з метою захисту порушених прав та інтересів заявника.
Як зазначено у п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів»у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;
- наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 433;
- імовірності настання обставин, зазначених у статті 431;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Окрім того, положення ГПК України (ст. 43-2) до видів запобіжних заходів відносять накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, і знаходиться в неї або в інших осіб, що виключає накладання арешту на грошові кошти як запобіжний захід. Перелік встановлених статтею 43-2 ГПК запобіжних заходів є вичерпним про що зокрема зазначено у п. 10.1 Рекомендацій Вищого господарського суду від 10.06.2004, № 04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», п. 2 Листа Вищого господарського суду, від 20.04.2007р. № 01-8/251 «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів», коментованій статті ГПК України.
Посилання заявника на п. 6.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»повністю спростовують його вимоги, оскільки зазначеним роз'ясненням визначено питання про накладення арешту на грошові суми відповідача у позовному провадженні, і як зазначено в частині другій приведеного пункту: накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене. При заявлених обставинах, ТОВ «Лотуре Транс Груп»та ВАТ «Коровай»витупають саме боржниками, оскільки не набули статусу відповідачів по відношенні до заборгованості в сумі 9 912 324, 46 грн..
Вимоги щодо накладення арешту на майно не узгоджуються з предметом позовної вимоги щодо якої заявлено про вжиття запобіжних заходів за поданою заявою, у зв'язку з чим суд визнає, що заявником не доведено необхідність застосування заявлених запобіжних заходів, в тому числі з урахуванням зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, а додані до заяви документи не підтверджують наявності вказаних обставин.
В силу положень ч. 6 ст. 43-4 ГПК України у разі відсутності підстав, встановлених статтею 431 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Керуючись ст. 434, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
В задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів -відмовити.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін