ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/45604.02.11
За позовомСільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство"
до Державного підприємства "Укрриба"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДержавний департамент рибного господарства
провизнання недійсним договору оренди та зобов'язання вчинити дії
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Пільганчук В.В. -представник
від відповідача Атаманчук А.П., Зайцев М.В. -представник
від третьої особи-1Грінчук Н.А., Огороднікова І.В. -представник
від третьої особи-2не з'явились
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" про визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 16, укладеного 31.12.2003 між Державним підприємством "Укрриба" та позивачем; зобов'язання відповідача повернути державне нерухоме майно (ставкові гідротехнічні споруди рибницького призначення), яке не увійшло до статутного фонду господарського товариства "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" під час приватизації (корпоратизації) та передати державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області все те майно, яке раніше було передане на підставі Договору № 8 від 31.12.2003 та акту приймання-передачі від 31.12.2003 з переліком об'єктів нерухомого майна, всього 94 найменувань, зазначене в Акті приймання-передачі від 31.12.2003, що розташоване в Ружнинському, Коростенському, Овруцькому, Романівському (Дзержинському), Радомишльському, Попільнянському районах Житомирської області (з урахуванням уточнень позовних вимог).
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір не відповідає вимогам ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 51 Водного кодексу України та укладений з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) через відсутність у відповідача необхідного обсягу цивільної дієздатності і права бути орендодавцем майна, яке не увійшло до статутного фонду господарського товариства "Житомиррибгосп" під час приватизації (корпоратизації), а також бути орендодавцем ставків, як штучно створених об'єктів водного фонду.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що станом на момент укладення спірного договору оренди його умови повністю відповідали вимогам чинного на той час цивільного законодавства, нормам Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а відповідач мав необхідний обсяг повноважень на передачу зазначеного в п. 1.1 договору майна в орендне користування, та, відповідно, на отримання орендної плати у розмірі, встановленому п. 3.3 договору.
Третя особа-1 у письмових поясненнях зазначила, що спірний договір укладено на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752. Також третя особа-1 зазначає, що гідротехнічні споруди та ставки, які в процесі приватизації не увійшли до статутного фонду позивача, знаходяться в сфері управління Міністерства аграрної політики України та перебувають на балансі відповідача. Тому спірне майно належить до державної власності та не втратило статусу державного майна, а третя особа-1 не є органом управління даним майном, у зв'язку з чим вимога про зобов'язання відповідача передати спірне майно державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області є необґрунтованою.
Третя особа-2 письмових пояснень по справі не надала, своїм процесуальним правом не скористалась.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд
Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" засноване відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 30.07.1999 № 70-ВАТ шляхом перетворення Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства у сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство згідно із Законом України "Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі", Законом України "Про приватизацію державного майна", Законом України "Про господарські товариства" та Порядком перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 11.09.1996 № 1099.
28.07.1999 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області затверджено план приватизації Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства.
У пункті 6 вказаного плану визначений перелік та вартість майна, яке не підлягає приватизації.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області "Про створення акціонерного товариства" від 30.07.1999 № 70-ВАТ створено Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", передано акціонерному товариству цілісний майновий комплекс Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства вартістю 16 502 015 грн. та створено статутний фонд акціонерного товариства у розмірі 2 110 501 грн.
На підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, які в процесі приватизації не увійшли до статутного фонду Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", передані до сфери управління Міністерства аграрної політики України та зобов'язано відповідне Регіональне відділення Фонду державного майна України забезпечити приймання-передачу майна на баланс державного підприємства "Укрриба".
Станом на момент укладення спірного договору та на час розгляду справи наказ Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 є чинним.
На засіданні комісії з питань передачі об'єктів державної власності, що не увійшли до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", яке відбулось 22.08.2003, було прийнято рішення передати з балансу СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" на баланс Державного підприємства "Укрриба" гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, обладнання та інше майно згідно спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 за №-126/752.
Передача гідротехнічних споруд була здійснена відповідно до Акту приймання-передачі від 22.08.2003, який був затверджений наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 20.11.2003 № 336 "Про затвердження акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство".
31.12.2003 між Державним підприємством "Укрриба" (орендодавець) та Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).
За умовами вказаного Договору орендодавець на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке знаходиться на балансі ДП "Укрриба", розташоване за адресою: Житомирська область Ружнинський, Коростенський, Овруцький, Дзержинський, Радомишльський, Попільнянський райони (далі - майно).
31.12.2003 орендодавець передав, а орендар прийняв державне нерухоме майно в кількості 94 гідротехнічних споруди за Актом приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна.
Відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є:
- Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України;
- підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 кв.м, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв.м.
Договір погоджено з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області, що підтверджується відміткою та договорі та листом № 09/490 від 20.02.2004.
Пунктом 3 наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) встановлено, що з дозволу Фонду державного майна України (регіональних відділень) орендодавцем майна, переданого згідно з цим наказом, виступає Державне підприємство "Укрриба". Орендна плата спрямовується до Державного бюджету України у розмірі, визначеному чинним законодавством.
Спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 20.06.2006 № 962/317 пункт 3 наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 скасовано.
Однак суд відзначає, що станом на момент укладення спірного Договору зазначений пункт був чинний, а скасовано його було у 2006 році у зв'язку з набранням чинності Господарським кодексом України, який станом на момент укладення спірного договору не набрав чинності.
Таким чином, станом на момент укладення спірного договору відповідач був наділений повноваженнями на передачу в оренду державного нерухомого майна, яке є предметом Договору оренди від 31.12.2003. А тому при укладенні спірного Договору дотримані норми законодавства, що регулюють укладення договору оренди нерухомого майна державної власності.
Згідно із п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003, він набирає чинності з 01.01.2004. Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Кодексу Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно із ст. 58 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки предметом розгляду даної справи є визнання недійсним договору, який укладено 31.12.2003, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу УРСР, чинного в момент укладання спірного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Згідно з ч. 1 ст. 51 Цивільного кодексу УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу УРСР за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.
У відповідності з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Посилання позивача на те, що відповідач не може бути орендодавцем державного майна за спірним договором, оскільки він не є власником вказаного майна, судом не приймається, зважаючи на те, що вище судом встановлено, що відповідач був наділений повноваженнями на передачу в оренду державного нерухомого майна, яке є предметом Договору оренди від 31.12.2003.
Також судом не приймається посилання позивача на порушення при укладенні спірного договору ч. 3, 4 ст. 51 Водного кодексу України, де передбачено, що орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради, окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам, зважаючи на наступне.
Згідно спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 та Акту приймання-передачі від 22.08.2003, складеного на виконання вказаного наказу до сфери управління Міністерства аграрної політики України і на баланс відповідача передані гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, які в процесі приватизації не увійшли до статутного фонду відповідача.
Відповідно до спірного Договору та Акту приймання-передачі від 31.12.2003 відповідачем передано, а позивачем прийнято в орендне користування державне нерухоме майно в кількості 94 гідротехнічних споруди.
Таким чином, позивачу в оренду передано державне нерухоме майно, а не водний об'єкт.
Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу УРСР, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Вимога про захист порушеного права, згідно ст. 74 Цивільного кодексу УРСР приймається до розгляду судом, арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності.
При цьому відповідно до ст. 75 Цивільного кодексу УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Згідно зі ст. 76 Цивільного кодексу УРСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Враховуючи те, що позивач просить визнати недійсними Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2003, з підстав, які існували ще при укладенні вказаного договору, а позовна заява подана позивачем до Господарського суду міста Києва 04.11.2010, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.
Позивач у своїй позовній заяві не вказує та не конкретизує у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, пов'язане із укладенням спірного договору, в тому числі враховуючи його повне виконання з боку відповідача.
Зважаючи на те, що судом встановлено наявність у відповідача повноважень на укладення спірного Договору оренди, а також оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, позовні вимоги про визнання спірного Договору недійсним задоволенню не підлягають.
Оскільки в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди судом відмовлено, майно, передане в оренду за спірним договором, знаходиться в управлінні Міністерства аграрної політики України, та, оскільки договір оренди укладено між позивачем та відповідачем, у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області відсутні повноваження для прийняття спірного майна. Тому позов в частині зобов'язання відповідача повернути державне нерухоме майно (ставкові гідротехнічні споруди рибницького призначення), яке не увійшло до статутного фонду господарського товариства "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" під час приватизації (корпоратизації), та передати державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області все те майно, яке раніше було передане на підставі Договору від 31.12.2003 та акту приймання-передачі від 31.12.2003 також задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в позові судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 21.02.2011