Запорізької області
11.03.11 № 4/5009/1124/11
Суддя Зінченко Н.Г.
розглянувши позовні матеріали
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2, (69000, АДРЕСА_1)
до відповідача 1 Приватного підприємця ОСОБА_3, (69032, АДРЕСА_2)
до відповідача 2 Приватного підприємця ОСОБА_4, (69035, АДРЕСА_3
до відповідача 3 ОСОБА_5, (69114, АДРЕСА_4)
про виділення в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна 23/50 частини нерухомого майна з об'єкту спільної часткової власності, скасування права власності на 23/50 частини нерухомого майна об'єкту спільної часткової власності та визнання права власності на нерухоме майно
10.03.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява б/н від 18.02.2011 р. (вх. № 1198/09-05 від 10.03.2011 р.) Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя, до Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя і до ОСОБА_5, м. Запоріжжя про:
- виділення в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна належні ПП ОСОБА_2 на праві власності 23/50 частини виробничої будівлі - літ. “З, З', З2”(інвентарний номер 00263) загальною площею 182,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 та складаються з наступного:
виробниче приміщення № 2 (загальна площа 161,8 кв.м.) - літ. "З":
1. коридор (загальна площа 13,0 кв.м);
2. склад (загальна площа 54,0 кв.м);
3. коридор (загальна площа 7,2 кв.м);
4. майстерня (загальна площа 33,4 кв.м);
5. майстерня (загальна площа 24,9 кв.м);
6. коридор (загальна площа 15,2 кв.м);
7. майстерня (загальна площа 13,0 кв.м);
8. кімната приймання їжі - (загальна площа 11,2 кв.м);
9. туалет (загальна площа 2,3 кв.м);
10. кабінет (загальна площа 23,0 кв.м);
виробниче приміщення № 3 - склад (загальною площею 20,6 кв.м.) - літ. "З"'; навіс літ. "З2";
- скасування права власності ОСОБА_2 на 23/50 частини виробничої будівлі - об'єкту літ. “З, З', З2”, інвентарний номер 00263, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 та належать йому на підставі договору купівлі-продажу від 12.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 734;
- Визнання за ОСОБА_2 право власності на наступні виробничі будівлі: виробниче приміщення № 2 (загальна площа 161.8 кв.м.) - літ. "З":
1. коридор (загальна площа 13,0 кв.м);
2. склад (загальна площа 54,0 кв.м);
3. коридор (загальна площа 7,2 кв.м);
4. майстерня з пошиву взуття (загальна площа 33,4 кв.м);
5. майстерня з пошиву взуття (загальна площа 24,9 кв.м);
6. коридор (загальна площа 15,2 кв.м);
7. майстерня з пошиву взуття (загальна площа 13,0 кв.м);
8. кімната приймання їжі - (загальна площа 11,2 кв.м);
9. туалет (загальна площа 2,3 кв.м);
10. кабінет (загальна площа 23,0 кв.м);
виробниче приміщення № 3 (загальна площа 20,6 кв.м.) - літ. "З"':
1. склад (загальна площа 20.6 кв.м.).
навіс літ. "З2".
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах.
Розглянувши матеріали позовної заяви та з'ясувавши підстави, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України для відмови у прийнятті позовної заяви, суд дійшов висновку, що слід відмовити у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, виходячи з наступного.
В статті 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст.1 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Зазначені особи мають право бути позивачами і відповідачами в суді.
Таким чином, справи, де позивачем і/або відповідачем є не юридична особа не підвідомчі господарським судам за правилами Господарського процесуального кодексу України.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. (частина 2 статті 1 ГПК України).
Відповідно до положень п. 4 ст. 12 ГПК України господарським судам, зокрема, підвідомчі справи за участю фізичних осіб, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Згідно з ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Предметом спору у даному позові є виділення в окремий об'єкт нерухомого майна належні ПП ОСОБА_2 на праві власності 23/50 частини виробничої будівлі -літ. “З, З', З2” (інвентарний номер 00236) загальною площею 182,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_5: скасування за ПП ОСОБА_2 права власності на 23/50 частини виробничої будівлі -літ. “З, З', З2” (інвентарний номер 00236) загальною площею 182,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_5, та визнання за ПП ОСОБА_2 права власності на виробниче приміщення № 2 (загальною площею 161,8 кв.м.) -літ. “З”, виробниче приміщення № 3 (загальною площею 20,6 кв.м.) -літ. “З'” і навіс літ.”З2”.
З позовних матеріалів вбачається, що об'єкт нерухомості -виробнича будівля літ. “З, З', З2” (інвентарний номер 00236), що розташований за адресою: АДРЕСА_5, знаходиться у спільній частковій власності ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_4 та громадянки ОСОБА_5
При цьому, як вбачається з доданих до позовної заяви договору дарування від 29.10.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за № 2374, і Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25887142 від 16.04.2010 р., 45/100 частини об'єкту нерухомості (інвентарний номер 00236), що розташований за адресою: АДРЕСА_5, належать на праві власності громадянці ОСОБА_5, тобто фізичній особі.
Вирішення спору щодо об'єкту нерухомого майна, що знаходиться у спільній частковій власності, не можливий без залучення всіх співвласників цього майна.
Враховуючи предмет позову, позовні вимоги до ОСОБА_5, як до фізичної особи, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, не підлягають розгляду в господарських судах України, оскільки фізична особа не може виступати стороною у процесі, який розглядається в порядку господарського судочинства, так як даний спір не відноситься ані до категорії справ, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів щодо приватизації майна, а ні до справ пов'язаних з корпоративними відносинами.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що спір за участю фізичної особи не підлягає розгляду в господарських судах України, суд дійшов висновку, про наявність достатніх підстав для відмови у прийняття позовної заяви Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя, до Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя і до ОСОБА_5, м. Запоріжжя про виділення в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна 23/50 частини нерухомого майна з об'єкту спільної часткової власності, скасування права власності на 23/50 частини нерухомого майна об'єкту спільної часткової власності та визнання права власності на нерухоме майно на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що заявник не позбавлений права звернутися з цією позовною заявою до загального місцевого суду.
Враховуючи положення ст. 47 ГПК України, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України згідно зі ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України від 21.01.1993 р. “Про Державне мито”, п. 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за № 50, та п.13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, державного мита в сумі 2 158,50 грн., сплаченого квитанцією № 3 від 18.02.2011 р., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., сплачених квитанцією № 5 від 18.02.2011 р.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст., ст. 47, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В прийнятті позовної заяви Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя, до Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя і до ОСОБА_5, м. Запоріжжя про виділення в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна 23/50 частини нерухомого майна з об'єкту спільної часткової власності, скасування права власності на 23/50 частини нерухомого майна об'єкту спільної часткової власності та визнання права власності на нерухоме майно відмовити.
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику.
Видати Приватному підприємцю ОСОБА_2, м. Запоріжжя довідки на повернення позивачу з Державного бюджету України державного мита в сумі 2 158,50 грн., сплаченого квитанцією № 3 від 18.02.2011 р., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., сплачених квитанцією № 5 від 18.02.2011 р.
Додаток: на 31-у аркуші, у тому числі оригінали квитанцій № 3 від 18.02.2011 р. ( про сплату 2 158,50 грн. державного мита) та № 5 від 18.02.2011 р. (про сплату 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), оригінали фіскальних чеків про направлення копії позовної заяви відповідачам № 3911, № 3912, № 3909, № 3910 від 18.02.2011 р., оригінали довідок № 4/5009/1124/11 від 11.03.2011 р. на повернення державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Н.Г. Зінченко