Справа: № 2а-496/11 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка О.І.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
"15" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Хрімлі О.Г.
Коротких А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 14 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов»язання вчинити дії,-
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 14 січня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов»язання вчинити дії - задоволено.
Визнано неправомірними та зобов'язано Управління праці та соціальною захисту населення Деснянської районної у м. Кисві державної адміністрації видати розпорядження про нарахування та виплату ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалід ІІ групи, що підтверджується посвідченням, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалідам 2 групи захворювання, пов»язаного з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.
Між тим, зазначена допомога була виплачена позивачу у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відповідач неправомірно виплачував допомогу на оздоровлення в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 48 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання допомоги на оздоровлення в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат -залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 14 січня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: