Постанова від 09.03.2011 по справі 2а-295/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-295/10 Головуючий у 1-й інстанції: Мішіна М.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,

при секретарі Гоцику О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 08.10.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2010 позивачка звернулась до Шполянського районного суду Черкаської області із даним позовом.

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 08.10.2010 позов задоволено: зобов'язано УПФ України в Шполянському районі Черкаської області нарахувати та виплатити позивачці надбавку до пенсії як дитині війни починаючи з 09.07.2007 відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним штампом у пенсійному посвідченні.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до п. 8 постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності вищезазначених висновків суду першої інстанції.

В свою чергу, дійшовши висновку про необхідність часткового скасування оскаржуваної постанови, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених ч. 2 ст. 99 КАС України, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Так згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В свою чергу оскільки позовні вимоги стосуються щомісячної соціальної допомоги дітям війни, то строк коли особа мала дізнатись про порушення своїх прав наступав по закінченню кожного календарного місяця.

Отже, суд першої інстанції, порушивши вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України розглянув позовні вимоги, з якими позивачка звернулась після закінчення строків звернення до суду, установлених законом, в зв'язку з чим, порушив також й вимоги ст. 100, щодо застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.

На думку колегії суддів підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні, оскільки позивач в позовній заяві не надала належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

При цьому, у резолютивній частині оскаржуваної постанови зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачці надбавку до пенсії як дитині війни починаючи з 09.07.2007. В свою чергу, оскільки позовні вимоги за період з 09.07.2007 до 01.04.2010 подані після закінчення строку звернення до суду, то вони з урахуванням вищезазначених вимог КАС України та відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду підлягають залишенню без розгляду, що не було враховано судом першої інстанції.

Враховуючи зазначене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню в цій частині, а позовні вимоги за період з 09.07.2007 до 01.04.2010 підлягають залишенню без розгляду.

Крім того, у резолютивній частині постанови зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачці надбавку до пенсії як дитині війни починаючи з 09.07.2007 без встановлення конкретної кінцевої дати періоду, за який слід провести відповідні нарахування та виплату позивачці надбавки до пенсії як дитині війни. В свою чергу, згідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Отже, оскільки зазначені позовні вимоги стосуються майбутнього, то вони не підлягають задоволенню, як такі, що ґрунтуються на припущеннях про незмінність регулювання спірних правовідносин в подальшому саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни»та ще й у незмінній редакції. Отже, оскаржувана постанова підлягає скасуванню в цій частині.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01.04.2010 по день проголошення оскаржуваної постанови суду першої інстанції -08.10.2010.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив частково скасувати її, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та залишити частину позовних вимог без розгляду.

Керуючись ст.ст. 41, 100, 198, 200, 202, 204, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області -задовольнити частково.

Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 08.10.2010 -скасувати в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 надбавку до пенсії як дитині війни починаючи з 09.07.2007 до 01.04.2010 та залишити позовні вимоги в цій частині без розгляду, а також скасувати постанову в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області в подальшому проводити щомісячно виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 та встановити період за який слід провести відповідні виплати з 01.04.2010 по 08.10.2010.

В іншій частині постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 08.10.2010 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 14.03.2011.

Попередній документ
14407896
Наступний документ
14407898
Інформація про рішення:
№ рішення: 14407897
№ справи: 2а-295/10
Дата рішення: 09.03.2011
Дата публікації: 29.03.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: