24 березня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1220/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Лохвицького району Полтавської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області до Лохвицького міжгосподарського підприємства по виробництву яловичини про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -
14 лютого 2011 року прокурор Лохвицького району Полтавської області (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області (надалі - позивач, УПФУ в Лохвицькому районі Полтавської області) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицького міжгосподарського підприємства (надалі - відповідач) про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 9 901,50 грн, посилаючись на несплату відповідачем сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що стало порушенням вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (надалі -Інструкція №21-1).
Прокурор у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суду не повідомив, про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (вх. №9519/11 від 21.03.2011).
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявними у матеріалах справи.
Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може буди вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці є наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідач є юридичною особою, яка зареєстрована в УПФУ в Лохвицькому районі Полтавської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (Закон №1058-IV) встановлено, що страхувальниками є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту).
Відповідно до положень статті 15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
До набрання чинності Законом №1058-IV діяв Закон України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” від 26.06.1997 №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Пунктом “б” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення ” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі -Закону №1788-ХІІ), встановлено, що працівники зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці -за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах. Перелік таких працівників, зазначений у розрахунку суми по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій наданий позивачем.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно пункту 6.4 розділу 6 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до пункту 6.8 розділу 6 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до розрахунків про фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та поданого позивачем розрахунку суми заборгованості за період з серпня по грудень 2010 року відповідач мав сплатити 9 901,50 грн.
Натомість у встановлений законом строк відповідач заборгованість не сплатив.
Відповідно до статті 121 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до положень статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатись до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до частини п'ятої статті 361 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 №1789-ХІІ, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов прокурора Лохвицького району Полтавської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області до Лохвицького міжгосподарського підприємства по виробництву яловичини про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - задовольнити.
Стягнути з Лохвицького міжгосподарського підприємства по виробництву яловичини (вул. Степова, 3, м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область) на користь управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області (вул. Перемоги, 15, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200) невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 9 901 (дев'ять тисяч дев'ятсот одну) гривню 50 (п'ятдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 25 березня 2011 року.
Суддя К.І. Клочко