ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" березня 2011 р. Справа № 2a-270/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кишинського М.І.
при секретарі Дякун М.М.
за участю представника позивача: Пожоджук В.В.
представник відповідача: не з'явився.
представник третьої особи: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в Снятинському районі
до відповідача: Приватного підприємства агрофірма "Край"
третя особа: Державне казначейство України в Снятинському районі
про стягнення боргу в сумі 21736,76 грн,-
24.01.2011 року державна податкова інспекція в Снятинському районі (надалі-позивач) звернулася в суд з позовом до приватного підприємства агрофірма "Край" (надалі-відповідач), третя особа управління державного казначейства України в Снятинському районі (надалі-третя особа) про стягнення боргу в сумі 21736,76 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач по справі заснований на приватній власності та включений в ЄДРПО України, як юридична особа. Так, станом на 01.12.2010 року у відповідача наявна заборгованість перед державним бюджетом за фінансовою допомогою в сумі 21736,76 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві підтримав в повному обсязі та пояснив суду, що у відповідача наявна заборгованість перед державним бюджетом України в сумі 21736,76 грн., з яких 14749,99 грн. основного боргу та 6091,68 грн. пені. Зазначив, що пеня нарахована відповідачу, за несвоєчасне погашення основного боргу. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно. Поштові відправлення із відміткою поштового зв'язку, що “за даною адресою агрофірма закрита” двічі повернулися на адресу суду разом із копією ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі та повістками про виклик до суду. Згідно довідки про включення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, місцезнаходження відповідача значиться: с.Долішнє Залуччя, Снятинський район, Івано-Франківська область, тобто адреса, за якою відправлено ухвалу про відкриття провадження та повістки про виклик до суду. Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям-за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлялося про дату, час та місце судового засідання.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату час та місце судового засідання. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або інші поважні причини неявки в судове засідання суду не направляв.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідач по справі 27.03.1992 року зареєстрований Снятинською районною радою народних депутатів, включений в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України та взятий на податковий облік з 27.03.1992 року в державній податковій інспекції Снятинському районі як платник податків.
Судом встановлено, що між відповідачем та третьою особою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997 року, укладено договір №17 від 1997 року про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997 та 1998 років, згідно якого позивачу надано фінансову допомогу для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997 та 1998 років в сумі 12000,00 грн., яку відповідач зобов'язувався повернути до 01.10.1998 року.
Також, між відповідачем та третьою особою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1998 року №220, укладено договір №12 від 13.05.1998 року про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт у весняний період 1998 року, згідно якого позивачу надано фінансову допомогу для проведення весняно-польових робіт в 1998 році в сумі 1200,00 грн., яку позивач зобов'язувався повернути до 01.10.1998 року.
Крім того, між відповідачем та третьою особою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 року №1953, укладено договір №3 від 11.02.1999 року про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт у весняний період 1999 року, згідно якого позивачу надано фінансову допомогу для проведення весняно-польових робіт в 1999 році в сумі 1400,00 грн., яку позивач зобов'язувався повернути до 01.10.1999 року.
Однак, відповідач свої зобов'язання по поверненню бюджетної фінансової допомоги належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на момент подачі позивачем позову до суду допустив заборгованість в сумі 14749,99 грн. При цьому, за несвоєчасне повернення сум, згідно вищезазначених договорів, відповідачу нараховано пеню в сумі 6091,98 грн.
Бюджетним кодексом України передбачено право органів державної податкової адміністрації на стягнення заборгованості перед державним бюджетом та державними цільовими фондами, а також право звернення до суду про стягнення такої заборгованості.
Так, державне казначейство України в Снятинському районі звернулось до державної податкової інспекції в Снятинському районі з поданнями про наявну у відповідача прострочену заборгованість перед державним бюджетом.
Відповідно до частини 4 статті 17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Також, позивачем за несвоєчасну сплату відповідачем бюджетної заборгованості останньому нараховано пеню в сумі 6091,68 грн. Однак суд не вбачає правових підстав щодо стягнення з відповідача пені, так як порядок нарахування пені здійснюється на податковий борг відповідно до Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про те стягнення бюджетної заборгованості в розумінні підпункту 1.3 статті 1 вищезазначеного Закону не є податковим боргом, оскільки податковий борг-це податкове зобов'язання самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений цим Законом строк. При цьому, Законом України «Про систему оподаткування» чинного на час укладення договорів третьою особою з відповідачем, визначено види податків та обов'язкових платежів, що справляються на території України, серед яких відсутня фінансова допомога. В зв'язку з цим, суд вважає, що стягнення з відповідача заборгованості по пені не підлягає задоволенню.
Таким чином, заборгованість відповідача по фінансовій допомозі, що підлягає стягненню за винятком нарахованої позивачем пені становить, 14749,99 грн.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати вищезазначеної заборгованості та не спростовано дану заборгованість, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства агрофірми "Край", 78363, с.Долішнє Залуччя, Снятинський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 14305335 в доход державного бюджету України борг в сумі 14749 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок дев'ять) гривень, 99 коп.
Врешті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 21.03.2011 року.