Україна
21 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3490/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретарі Малій С.Ю.
за участю :
представника позивача - Добжанської Л.В.,
представника відповідача - Миргородова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення податкового боргу на суму 39 912 456,00 гривень,-
Позивач, Горлівська об'єднана державна податкова інспекція, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення податкового боргу на суму 39 912 456,00 гривень.
В обґрунтування позову зазначила, що станом на 21.02.2011 року за відповідачем рахується заборгованість на суму 39 912 456,00 гривень з податку на прибуток, датою виникнення якої є 19.02.2011 року.
Вказана заборгованість утворилась у зв'язку із несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань самостійно визначених згідно поданих податкових декларацій з податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 39 883 399,00 гривень та штрафної фінансової санкції на суму 29 057,00 гривень.
Зазначає, що відповідач не сплачуючи заборгованість порушує інтереси держави, тому враховуючи викладене просить задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Згідно ч. 3 ст. 136 КАС України, судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, заслухавши пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.
Згідно абз.1-2 ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”,- завданнями органів державної податкової служби є, зокрема здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”,- державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції зокрема виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України,- органи державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України,- контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України,- орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.4.15 ст.41 Податкового кодексу України,- органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Таким чином, позивач Горлівська об'єднана державна податкова інспекція (Далі за текстом Горлівська ОДПІ), - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом та Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.
Відповідач, Державне підприємство «Артемвугілля», згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 19.02.2003 року, присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 32270533 (а.с.5), з 06.03.2003 року перебуває на обліку в Горлівській ОДПІ.
Згідно довідки податкового органу, станом на 21.02.2011 року, відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на прибуток на суму 40 904 816,52 гривень, з якої основний платіж, 40 872 009,91 штрафна фінансова санкція на суму 29 05,00 гривень, пеня 3 749,61 гривень (а.с.22).
Сума заборгованості щодо якої пред'явлено позовні вимоги утворилась у зв'язку із несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань самостійно визначених згідно поданих податкових декларацій з податку на прибуток за 2010 рік № 9006938732 від 08.02.2011 року на суму 39 912 456,00, з якої основний платіж 39 883 399, 00 гривень, штрафна санкція 29 057,00 гривень.
Згідно письмових пояснень, наданих позивачем сума штрафу самостійно визначеного підприємством 29 057,00 гривень є нарахованою різницею по податкових деклараціях з податку на прибуток за 2010 рік № 9006938732 від 08.02.2011 року (у якій зазначено суму штрафу 46 885,00 гривень) та за 3 кв. 2010 року № 45903 від 08.11.2010 року (у якій зазначено суму штрафу 17 828,00 гривень).
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем отримано першу та другу податкові вимоги (а.с.15).
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України,- платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.156. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України,- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України,- платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України,- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.49.18.2. п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України,- податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно п. 1.5. Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143 Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання, Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.
Згідно п. 11.1 ст.11 Закону України 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»,- для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.
Судом встановлено, що сума заборгованості що підлягає стягненню відповідно до заявлених позовних вимог, у розмірі 39 912 456,00 гривень, відповідачем станом на момент розгляду справи до бюджету не сплачена.
Проте, щодо заявлених позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Приписами п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу звертатися до суду із щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Водночас резолютивна частина позовних вимог не містить вимогу про стягнення заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України,- суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Повний та всебічний захист інтересів держави, шляхом реалізації повноважень наданих податковому органу Податковим кодексом України, можливий, шляхом звернення до суду з вимогами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно ч.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України,- стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже, для повного та всебічного захисту прав позивача та захисту інтересів держави, суд виходить за межі позовних вимог, та вважає за можливе задовольнити позовні вимоги шляхом стягнення на користь Державного бюджету України коштів Державного підприємства «Артемвугілля» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 39 912 456,00 гривень.
Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення податкового боргу на суму 39 912 456,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення податкового боргу на суму 39 912 456,00 гривень, - задовольнити.
Стягнути на користь Державного бюджету України кошти Державного підприємства «Артемвугілля» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 39 912 456,00 гривень (тридцять дев'ять мільйонів дев'ятсот дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень) на р/р 33214812700021, код платежу 11020100, код ЄДРПОУ 34686448, банк отримувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, одержувач: місцевий бюджет у Центрально - Міському районі м. Горлівки .
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Христофоров А.Б.