Україна
21 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2790/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11:45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.
при секретарі Тютюннику М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у м.Шахтарську Донецької області про визнання дій протиправними та скасування вимоги,
У лютому 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначила, що управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську Донецької області (далі - УПФУ) прийняло вимогу від 1 лютого 2011 року № Ф-67 про сплату боргу позивачем в сумі 878,35 грн. Відповідно до розрахунку вказана заборгованість виникла за жовтень, листопад, грудень 2010 року.
Вимоги вважає неправомірними, оскільки згідно Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” вона, як платник єдиного податку, звільнена від сплати збору на обов'язкове соціальне страхування, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вона не обчислювала та звітність до УПФУ не подавала.
У зв'язку із зазначеним позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача за № Ф-67 від 01.02.2011.
Позивач надіслала до суду заяву (вх. № 8258 від 10.03.2011), у якій позовні вимоги підтримала та просила розглядати справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився та надіслав заперечення на позовну заяву, просив визнати вимоги позивача протиправними і відмовити у задоволенні позовної заяви та заявив клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача. У зв'язку з цим та враховуючи положення статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за відсутності вказаної особи.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку і як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області.
01.02.2010 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Шахтарську була винесена вимога про сплату боргу № Ф-67 (далі -вимога № 67), згідно якої управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську вимагає від ОСОБА_1 сплатити заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 878, 35 гривень, яка утворилася за жовтень, листопад, грудень 2010 року.
Законом України від 14 січня 1998 року №16/98-ВР “Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі -Закон №16/98-ВР) встановлені основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.
Відповідно до статті 1 Закону №16/98-ВР загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до преамбули Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі -Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно ст. 1 Закону №1058-IV страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Сфера дії Закону №1058-IV поширюється на відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків (ст. 5 Закону №1058-IV).
Страхувальниками згідно з п. 5 ст. 14 Закону №1058-IV є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до п.3 ст.11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Стаття 15 Закону №1058-IV передбачає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ст. 18 Закону №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Частина 6 ст. 20 Закону №1058-IV передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, тобто таким, яким є позивач, є квартал.
З введенням в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 08.07.2010р. № 2461-VІ, який набрав чинності з 17 липня 2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону №1058-IV, яка діяла у редакції до 2011 року, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених обставин у справі суд дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв спірну вимогу про сплату боргу № Ф-67 від 01.02.2010 , у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, здійснені позивачем, присудженню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про скасування вимоги від 1 лютого 2010 року №Ф-67 про сплату боргу в сумі 878,35 грн. - відмовити.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 21 березня 2011 року.
Повний текст постанови виготовлено 25 березня 2011 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Єфіменко О.В.