Постанова від 09.03.2011 по справі 2а-25407/10/0570

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 р. справа № 2а-25407/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кониченка О.М.

при секретарі

15 год. 50 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк

зал судового засідання № 109

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко О. М. при секретарі судового засідання Мірошниченко А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу

за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м. Донецьк

до Відділу Держкомзему у м. Єнакієве Донецької області

про скасування припису від 17.09.2010 року № 000072

За участю

представників сторін:

від позивача: Чистякова О.В., Тимощук Н.І.- за довір.

від відповідача: Черниченко О.О. - за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» м. Донецьк, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Держкомзему у м. Єнакієве Донецької області про скасування припису від 17.09.2010 року № 000072.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами планової перевірки дотримання вимог земельного законодавства на Єнакіївським регіональним виробничим управлінням КП «Компанія «Вода Донбасу» відділом Держкомзему у м. Єнакієве Донецької області складно акт від 17.09.2010 року, яким встановлено, що, згідно державного акту на право постійного користування землею ІІ-ДН № 009405 та рішення Виконкому Єнакіївської ради народних депутатів від 16.11.1994 року № 422 земельна ділянка площею 2,04 га на території Єнакіївської міської ради надана у користування Єнакіївському рай управлінню ДВП «Укрпромводчормет» та на момент перевірки встановлено, що вищезазначені об'єкти знаходяться на балансі Єнакіївського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу», однак правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні, чим порушено ст. 125, 126. На підставі акту перевірки відповідачем складено припис від 17.09.2010 року № 000072 на підставі якого КП «Компанія «Вода Донбасу» зобов'язано усунути порушення дотримання вимог земельного законодавства щодо отримання правовстановлюючих документів. Позивач, вважає дії відповідача протиправними тому просить скасувати припис від 17.09.2010 року № 000072.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з тих самих підстав, що викладені у письмових запереченнях на позов.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач - Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 03.09.2007 року, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за № 00191678.

КП «Компанія «Вода Добасу» має відокремлений підрозділ без права юридичної особи - Єнакієвське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», що діє на підставі Положення № 8, затвердженого наказом генерального директора КП «Компанія «Вода Донбасу» від 30.01.2009 № 17.

Позивач діє на підставі Статуту, затвердженого розпорядженням голови Донецької обласної ради від 28 серпня 2007 року № 98р.

Згідно пунктом 1.1 Статуту Комунальне Підприємство «Компанія «Вода Донбасу» створене відповідно до рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004 року № 4/24-557 із змінами, внесеними рішенням від 23.03.2007 року № 5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет».

Відповідно до Статуту позивача, КП «Компанія Вода Донбасу» є правонаступником ДВП «Укрпромводчормет», у тому числі за всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на КП «Компанія Вода Донбасу».

13.05.2010 року Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» перереєстроване за № 12661070032026990 згідно свідоцтва про державну реєстрацію АОО № 737046, про що свідчить Довідка серії АБ № 218088 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно з наказом Міністерства промисловості України від 01.08.1996 року № 142 виробниче об'єднання «Укрпромводчормет» перейменоване в Державне виробниче підприємство по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет».

Рішенням Донецької обласної ради від 28.12.2004 року № 4/24-557 прийнято цілісний майновий комплекс державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет» з державної до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради, що також підтверджується актом приймання передачі затвердженого Головою обласної ради Близнюком А.М.

Рішення Донецької обласної ради від 23.03.2007 року № 5/8-181 про внесення змін в рішення міської ради від 28.12.2004 року № 4/24-557 перетворено Державне виробниче об'єднання «Укрпромводчормет» в Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» та є правонаступником всіх прав та обов'язків «Укрпромводчермет» за раніше укладеними договорами, отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами. Тобто, КП «Компанія «Вода Донбасу» є новоствореною юридичною особою.

Рішенням Донецької обласної ради від 14.09.2007 року № 5/11-322 комунальне підприємство «Донецькоблводоканал» приєднане до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», що також підтверджується передавальним актом приймання-передачі затвердженим Головою обласної ради Близнюком А.М.

Таким чином, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” створене шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” та приєднання комунального підприємства «Донецьоблводоканал».

Відповідно до п. 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 224, Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Зазначеного Положення, Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.

Відповідач здійснює свою діяльність на підставі Положення про управління (відділ) Держкомзему в районі, яке затверджено 17 червня 2008 року наказом № 123 Держкомзему України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 626/15317.

Відповідно до п. 1 зазначеного Положення, управління (відділ) Держкомзему в районі є територіальним органом Держкомзему і підзвітне та підконтрольне відповідно Головному управлінню Держкомзему в Донецькій області та Держкомзему.

Відповідно до п. 11 Положення управління (відділ) є юридичною особою.

17 вересня 2010 року відповідачем було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства Єнакіївським регіональним виробничим управлінням КП «Компанія «Вода Донбасу», за результатами чого було складено акт від 17 вересня 2010 року, яким встановлено, що згідно державного акту на право постійного користування землею ІІ-ДН № 009405 та рішення Виконкому Єнакіївської ради народних депутатів від 16.11.1994 року № 422 земельна ділянка площею 2,04 га на території Єнакіївської міської ради надана у користування Єнакіївському рай управлінню ДВП «Укрпромводчормет» та на момент перевірки встановлено, що вищезазначені об'єкти знаходяться на балансі Єнакіївського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу», однак правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні, чим порушено ст. 125, 126.

У зазначеному акті йдеться про те, що позивачем порушено ст. 125,126, але при цьому не зазначено, якого саме нормативного акту.

На підставі акту перевірки відповідачем складено припис № 000072 від 17 вересня 2010 року, яким приписано позивачу усунути порушення дотримання вимог земельного законодавства щодо отримання правовстановлюючих документів.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Земельним кодексом України, Законом України від 19 червня 2003 року № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі -Закон України № 963-IV ), Порядком № 312 планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 року № 312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 року за № 1223/8544 (далі -Порядок № 312), іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.99 № 43, зареєстрованої Мін'юстом 04.06.99 за № 354/3647 (Далі -Інструкція), право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом.

Згідно з державним актом на право постійного користування землею від 23 грудня 1994 року серії ІІ-ДН Єнакіївському районному управлінню ДВО «Укрпромводчермет» надано у постійне користування земельну ділянку площею 2,04 га для розміщення резервуарів колонії ім. Фрунзе та Ватутинської насосної станції, відповідно до рішення виконкому Єнакіївської ради народних депутатів від 16 листопада 1994 року № 422.

Згідно із статтею 9 Закону України № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Пунктом 3.1 Порядку встановлено, що планові перевірки проводяться у відповідності до квартальних планів робіт, затверджених керівником Держземінспекції або її територіальних органів. Інспекційний орган Держкомзему не пізніше десяти днів до початку проведення перевірки надсилає письмово (з повідомленням) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичній чи фізичній особі, яких планується перевірити, повідомлення про проведення перевірки. У повідомленні зазначаються дата початку проведення перевірки, перелік документів, які необхідно надати інспекційному органу Держкомзему до початку проведення перевірки, та визначається порядок їх надання.

Згідно з п. 4.1. Порядку № 312 державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Згідно із пунктом 5.1 Порядку № 312, державний інспектор при проведенні всіх видів перевірок складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені (п. 5.4. Порядку).

Пунктом 6.2 Порядку № 312 визначено, що з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.

Як вбачається з листа Державного комітету України із земельних ресурсів, який 11.11.2010 був отриманий Головним управлінням Держкомзему у Донецькій області за вх. № 17 «існуючі державні акти на право постійного користування земельною ділянкою, видані до перетворення (реорганізації) юридичних осіб (банки) є дійсними до прийняття рішення відповідною сільською, селищною, міською радою про передачу земельної ділянки в оренду та укладення договору оренди землі».

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою КМ України від 19.03.2008 року № 224, Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань подає в установленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин.

Таким чином, вказаний вище лист Держкомзему носить обов'язковий характер для відповідача як для нижчестоящої установи.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1, 2 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам врегульовано статтею 123 Земельного кодексу України, зокрема надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 3 с. 126 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

У судовому засіданні представник відповідача наголошував на тому, що порушенням законодавства з боку позивача є відсутність в нього державного акту на право користування землею КП «Компанія «Вода Донбасу», тобто земельна ділянка безпідставно використовується КП «Компанія «Вода Донбасу».

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу у попередній редакції, закріплено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

У мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України відзначив, що у пункті 6 Перехідних положень Кодексу йдеться про переоформлення права власності або оренди громадянами та юридичними особами, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві. Переоформлення також має два значення: повторити оформлення і оформити заново, за новими правилами.

У межах спірних відносин, відповідач вказує на необхідність повторного оформлення КП «Компанією «Вода Донбасу» права користування землею, що не врегульовано діючим законодавством. Саме відсутність відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення переоформлення права користування стало підставою для визнання неконституційним пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.

Суд також вважає за необхідне зауважити на тому, що статтею 141 Земельного кодексу України визначені випадки, коли припиняється право постійного користування землею, серед яких відсутня реорганізація підприємства.

Таким чином, у даному випадку відсутні підстави вважати, що КП «Компанія «Вода Донбасу» неправомірно використовує земельну ділянку.

Крім того, судом встановлено, що на спірній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомості (що підтверджується документами що долучені до матеріалів справи), і тому відповідно до приписів статей 120 та 377 Цивільного кодексу України до КП «Компанія «Вода Донбасу» перейшло право користування на земельну ділянку, на якій розміщені ці об'єкти нерухомості.

Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 24 грудня 2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та скасувати припис від 17.09.2010 року № 000072.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м. Донецьк

до Відділу Держкомзему у м. Єнакієве Донецької області про скасування припису від 17.09.2010 року № 000072- задовольнити.

Скасувати припис Відділу Держкомзему у м. Єнакієве Донецької області від 17.09.2010 року № 000072.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 09 березня 2011 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складено та підписано 14 березня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.

Попередній документ
14403484
Наступний документ
14403486
Інформація про рішення:
№ рішення: 14403485
№ справи: 2а-25407/10/0570
Дата рішення: 09.03.2011
Дата публікації: 28.03.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі: