Справа № 2а-417/11/0818
24 січня 2011 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши у скороченому провадженні позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної допомоги дітям війни, -
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної допомоги дітям війни, в якому просить визнати відмову відповідача щодо виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 2006 року по теперішній час протиправною, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 2006 року по теперішній час та зобов'язати відповідача здійснювати перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії у подальшому.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачу, як дитині війни, повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, але відповідач зазначену надбавку до пенсії виплачував позивачу за вказаний вище період у розмірі, меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом. Такі дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать діючому законодавству.
Представник відповідача про розгляд справи у скороченому провадженні був повідомлений, заперечень проти позову не надав.
Справа розглядається судом в скороченому провадженні, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України.
Ухвалою суду позовні вимоги позивача, заявлені за період до 05.07.2010 року, залишені судом без розгляду.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач, відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, набув статус „дитини війни”, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно статті 6 Закону № 2195-ІV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
З огляду на викладене, відповідач повинен нарахувати позивачу та виплатити допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком до його пенсії.
Однак, відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції), строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за шість місяців.
Крім того, позовні вимоги про стягнення невиплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни»за 2006 рік також не підлягають задоволенню, оскільки у 2006 року в конституційному порядку норми закону щодо виплати допомоги дітям війни не визнавалися неконституційними.
Виходячи зі змісту ст. 104 КАС України, захисту підлягають існуючі порушені права, свободи та інтереси особи, а тому, майбутні правовідносини не можуть бути вирішені заздалегідь, у зв'язку з чим, вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснювати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб у подальшому, тобто вчини дії на майбутнє, суд залишає без задоволення.
У відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 99, 158-164, 183-2 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1, - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 05.07.2010 року по 24.01.2011 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування і виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за період з 05.07.2010 року по 24.01.2011 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В решті позову -відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя Н.І. Рибалко