Справа № 2-а-863/2011
15 лютого 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складіУ
головуючого судді - Горбачової Ю.В.,
при секретарі - Фурсовій Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Солонянського ВОПС Камишан Олександра Петровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 003784 від 01 грудня 2010 року, посилаючись на її незаконність. До адміністративної відповідальності його було притягнуто за ст. 122 ч.1 КУпАП ніби то за перевищення швидкості руху та накладено штраф у розмірі 255 грн. Так, відповідач притягнув його до адміністративної відповідальності, зазначивши у постанові, що 01 грудня 2010 року о 15 год. 10 хв. в с. Братське він, керуючи автомобілем «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 41 кмг, рухаючись зі швидкістю 101 кмг, при цьому швидкість вимірювалась приладом «Іскра»№ 18706. Позивач не згодний з тим, що перевищив швидкість руху, оскільки вважає, що рухався з дозволеною швидкістю руху, та не порушував правил дорожнього руху, про що зробив запис у протоколі про адміністративне правопорушення. До того ж, він бажав при розгляді справи скористатися послугами адвоката, однак інспектор не прийняв до уваги зазначених обставин, чим порушив його законні права. Вважає, дана постанова винесена з порушенням вимог діючого законодавства, а накладене на нього стягнення необґрунтованим, оскільки відповідачем правопорушення не доведено. Фіксація події здійснювалась приладом «Іскра»№ 18706, який не є автоматичним засобом фото і відео фіксації, він знаходиться у співробітника ДПС, керується ним безпосередньо, тобто працює не в автоматичному режимі, без фото та відеозйомки, а тому не може бути доказом по адміністративній справі. Позивач також зазначає, що на автошляху , де його було зупинено, дорога має по дві полоси руху у кожному напрямку та поруч з ним рухалося ще кілька автомобілів, тому вважає, що швидкість, відображена на пристрої «Іскра» могла належати не його автомобілю.
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечень на позов не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав заперечень на позов та доказів правомірності своїх дій.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів встановлено, що 01 грудня 2010 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову АЕ1 № 003784 від 01 грудня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
В зазначеній постанові відповідачем встановлено, що 01 грудня 2010 о 15 год 10 хв. на 420 км а/д Н-08 в с. Братське, позначеному дорожнім знаком 5-45 ПДР України, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 41 км. на год., рухаючись зі швидкістю 101 км. на год., згідно вимірювання швидкості «Іскра»№ 18706, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУоАП.
Позивач, не погоджуючись з думкою відповідача, надав пояснення, що швидкість руху не перевищував та бажає скористатися послугами адвоката при розгляді справи.
Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що відповідач базує доведеність вини позивача лише на показнику приладу вимірювання швидкості «Іскра-1»та будь-яких інших доказів по справі не додав, не зважаючи на те, що позивач взагалі заперечував проти порушення ним швидкісного режиму.
Так, як відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій, суд не може піддавати сумніву ствердження позивача, що швидкість, відображена на пристрої «Іскра» могла належати не його автомобілю, а іншому, який рухався по дорозі поруч із його автомобілем.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає що вимоги позивача обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. На підставі викладеного, суд вважає, що постанова серії АЕ1 № 003784 від 01 грудня 2010 року, винесена відповідачем відносно ОСОБА_1 є не незаконною та підлягає скасуванню, а адміністративна справа підлягає закриттю за недоведеністю складу адміністративного правопорушення у діях позивача.
Керуючись ст.ст. 10,11,17,159,161,162 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст. 122 ч.1, 256, 283, 284, 247, 288, 293 КУпАП ,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Солонянського ВОПС Камишан Олександра Петровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову АЕ1 № 003784 від 01 грудня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 винесену інспектором ДПС Солонянського ВОПС Камишан Олександром Петровичем.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП - провадженням закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.