справа № 2а-874/11
18 березня 2011 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Федченко І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дітям війни,
Позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни», мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до законодавства він має статус дитини війни і право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Ст.6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Всупереч вказаній статті Закону України «Про соціальний захист дітей війни», загальний розмір не виплаченої йому, як дитині війни 30 % надбавки до пенсії починаючи з 01.01.2006 року по теперішній час.
Позивач вважає дії відповідача щодо невиплати вказаної допомоги протиправними, просить суд визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя у здійсненні перерахунку і виплати надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку, починаючи з 01.01.2006 року по теперішній час. Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя нарахувати та виплатити у повному обсязі, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу.
Ухвалою суду позовну заяву за період з 01.01.2006 року по 07.06.2010 року включно залишено без розгляду, за період з 08.06.2010 року відкрито скорочене провадження по справі.
Відповідно до ст.183-2 ч.4 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Заперечення проти позову Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя до суду не надало, хоча і було повідомлено про те , що відповідачу в десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження по справі та копій документів необхідно подати заперечення проти позову та необхідні документи, або заяву про визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позов за період з 08.06.2010р. підлягає задоволенню з наступних підстав
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначаються Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексам або іншими законами. Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду. Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо вимог позивача зі стягнення з управління на користь позивача судових витрат, то відповідно до п. 7 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93(в редакції ЗУ “Про внесення зміни до статі 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 22.12.2010 р. № 2821-VІ, що набрав чинність 13.01.2011 року) управління звільнено від сплати державного мита, як позивач та відповідач за позовами до суду, тому позивач не обґрунтовано та незаконно просить суд судові витрати покласти на управління.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни»за період з 08.06.2010року по 18.03.2011р. відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке було здійснено частково, в розмірі, що обчислюється з урахуванням фактично виплачених сум.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 94, 159-163, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дітям війни - задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо невиплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» ОСОБА_1 за період з 08.06.2010р. по 18.03.2011р.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» ОСОБА_1 за період з 08.06.2010 року по 18.03.2011р. відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: І.М. Федченко