79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.02.11 Справа№ 7/235(10)
за позовом відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ “Укртелеком”
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Клен»
про стягнення заборгованості
ціна позову 700,13грн.
суддя Фартушок Т.Б.
секретар Полюхович Х.М.
Представники:
від позивача - Матвієнко С.М. - довіреність в матеріалах справи
від відповідача -не з'явився
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в Львівської філії ВАТ “Укртелеком” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «Клен»в розмірі 700,13грн.
Відповідно до позовної заяви, між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг. Внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань Відповідачем за договором в частині оплати утворився борг перед Позивачем.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема, розрахунками заборгованості, договором №141 від 19.06.2007р., нарядом на зняття, довідкою про включення Позивача в ЄДРПОУ, довідкою про включення Філії в ЄДРПОУ, витягом зі статуту Позивача, витягом з положення про Філію, довіреністю на право здійснення представництва, доказами сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, доказами скерування копії позовної заяви Відповідачу.
Ухвалою господарського суду Львівської області №7/235(10) від 23.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15год. 25хв. 20.01.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/235(10) від 20.01.2011р. та від 07.02.2011р.
Представнику Позивача протягом розгляду справи оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід судді не надійшло.
Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.
Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: копії довіреностей на право здійснення представництва; письмове повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; довідку та витяг про включення Сторін в ЄДРПОУ станом на час розгляду справи.
Відповідач явку повноважного представника в жодне із судових засідань не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, вимог ухвал господарського суду Львівської області, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.
21.01.2011р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання від засновників ТзОВ «Клен»без зазначення номеру справи та адресоване судді Фартух, клопотання ніким не підписано.
Ухвала господарського суду Львівської області №7/235(10) від 23.12.2010р., скерована Відповідачу за адресою: 81400, Львівська обл., м.Самбір, вул.Валова, 14А, одержана Відповідачем, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення б/н від 27.12.2010р. з відбитком поштового штемпеля та контрмаркою.
Проте, наступні ухвали господарського суду Львівської області по даній справі, які також скеровувались судом Відповідачу за адресою: 81400, Львівська обл., м.Самбір, вул.Валова, 14А, повертались із зазначенням у поштовій довідці причин повернення: «за закінченням терміну зберігання», та «за заявою відправника (одержувача)».
При цьому суд зазначає, що відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АВ №697416 станом на 21.01.2011р., місцезнаходженням Відповідача Відповідача є 81400, Львівська обл., м.Самбір, вул.Валова, 14А
В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Щодо стягнення 540,73грн. основного боргу.
19.06.2007р. між Позивачем (Підприємство зв'язку) та Відповідачем (Споживач) укладено договір №141 про надання послуг електрозв'язку (далі -Договір), відповідно до п.1 якого, Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку.
Відповідно до п.п.3.2.8, 3.2.16 Договору, Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону; своєчасно вносити плату за користування радіоточкою.
Згідно п.4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п.7.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років.
Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку боргу, борг Відповідача перед Позивачем за Договором становить 540,73грн., при чому борг розраховано виключно за період з серпня по грудень 2008р.
В матеріалах справи відсутні, та Сторонами не наведені доводи та не подані докази відсутності боргу станом на час подання позову чи станом на час вирішення спору судом.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства . Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено , що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України ).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст.ст.33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зокрема за несвоєчасну оплату отриманих ними телекомунікаційних послуг.
Абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.
Споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.
Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведені доводи та не подані докази відсутності боргу, здійснення повної чи часткової оплати, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 540,73грн. боргу.
Щодо стягнення 33,95грн. 3% річних та 125,45грн. інфляційних нарахувань.
До позовної заяви Позивачем додано розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, які проведені помісячно, вихідними даними для яких є сума боргу за відповідні періоди (серпень 2008р. -листопад 2010р.), розмір відсотків -3: річних та індекси інфляції за відповідні періоди.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 33,95грн. 3% річних та 125,45грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
21.02.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.02.2011року.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 530, 599, ч.1 ст. 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, п.108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Клен»(81400, Львівська обл., м.Самбір, вул.Валова, 14А, ідентифікаційний код 13832765) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ «Укртелеком»в особі Львівської філії ВАТ «Укртелеком»(79000, м.Львів, вул.Дорошенка, 43, ідентифікаційний код 01186030) 540,73грн. основногоборгу, 33,95грн. 3 % річних за невиконання зобов'язання, 125,45грн. інфляційних нарахувань, 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя