Рішення від 21.03.2011 по справі 5015/931/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.11 Справа№ 5015/931/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Галамай розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Західно-Української Торгової Компанії „РІО-ПЛЮС”, м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сандр'е Ентерпраізес Груп”, м. Львів

Про стягнення 2105,00 грн.

За участю представників:

від позивача: Куліш В.О. -представник

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Західно-Українська Торгова Компанія „РІО-ПЛЮС” звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сандр'е Ентерпраізес Груп” про стягнення основного боргу в сумі 2012,20 грн., 77,75 грн. пені, 15,05 грн. 3% річних та 102 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні 09.03.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав і мотивів викладених в позовній заяві, поясненнях та матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 21.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:

01.09.2010 р. між ТзОВ „Західно-Українська Торгова компанія «Ріо-Плюс» (Продавець) та ТзОВ „Сандр'е Ентерпраізес Груп” (Покупець) було укладено Договір №119/10, відповідно до 1.1 якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору.

Згідно умов п. 5.1. даного Договору, Продавець здійснює поставку товару Покупцеві у термін не пізніше 2 (двох) днів з моменту отримання Замовлення від покупця.

Відповідно до умов п.7.3 Договору оплата товару здійснюється Покупцем безготівковим шляхом згідно чинного законодавства України у термін: 7 (сім) календарних днів з дня отримання товару, згідно накладних. Однак свої договірні зобов'язання відповідач не виконав.

Позивачем направлена 24.12.2010 р. відповідачу претензія, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Станом на 09.02.2011 року основний борг ТзОВ „Сандр'е Ентерпраізес Груп” перед ТзОВ „Західно-Української Торгової Компанії „РІО-ПЛЮС” складає 2012,20 грн.

За несвоєчасну оплату переданого відповідачу товару позивачем нараховано пеню в розмірі 77,75 грн., 15,05 грн. -три відсотки річних. Крім того позивач просить стягнути з ТзОВ „ Сандр'е Ентерпраізес Груп” судові витрати в розмірі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як уже зазначалося раніше, за умовами договору №119/10 від 01.09.2010 року укладеного між ТзОВ „Західно-Українська Торгова компанія «Ріо-Плюс» (Продавець) та ТзОВ „Сандр'е Ентерпраізес Груп” (Покупець) Продавець зобов'язався на умовах та в порядку визначених договором систематично поставляти Покупцю визначений договором товар, а Покупець зобов'язався на умовах та в порядку визначених договором приймати названий товар та оплачувати його.

На виконання умов договору Продавець передав покупцю за період з 01.11.2010 р. по 04.11.2010 р. продукцію на загальну суму 2012,20 грн. Факт передачі товару Продавцем та отримання його Покупцем підтверджується двома видатковими накладними (а.с. 6-7). ТзОВ „Сандр'е Ентерпраізес Груп” не виконало свої зобов'язання по договору, чим порушило вимоги п. 7.3 договору, згідно якого Покупець зобов'язаний оплатити товар протягом 7 календарних днів з дня отримання товару від Продавця, згідно накладних.

На адресу відповідача 24.12.2010 р. позивачем направлена претензія, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Заборгованість ТзОВ „Сандр'е Ентерпраізес Груп” за отриманий по договору №119/10 від 01.09.2010 року товар станом на 09.02.2011 року складає 2012,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.1 Договору №119/10 від 01.09.2010 року сторонами було погоджено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством України.

Згідно п. 9.2, 9.3 даного Договору встановлено, що у випадках порушення термінів оплати або поставки товарів, визначених цим Договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5 % від вартості товару або простроченої суми коштів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє від виконання своїх зобов'язань за цим Договором.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань ТзОВ Західно-Українською Торговою Компанією „РІО-ПЛЮС ” нараховано пеню, яка підлягає стягненню з відповідача в сумі 77,75 грн.та три відсотки річних в сумі 15,05 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,6,7,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд ,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сандр'е Ентерпраізес Груп” (79008, м. Львів, вул. Винниченка 8, код ЄДРПОУ 36929680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Західно-Української Торгової Компанії „РІО-ПЛЮС” (79040, м. Львів, вул. Каховська 39/8, код ЄДРПОУ 32326774) - 2012,20 грн. -основного боргу, 77,75 грн. -пені, 15,05 грн. -три відсотки річних, 102,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - оплати інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 23.03.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.

Попередній документ
14360649
Наступний документ
14360652
Інформація про рішення:
№ рішення: 14360650
№ справи: 5015/931/11
Дата рішення: 21.03.2011
Дата публікації: 28.03.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію