79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.03.11 Справа№ 5015/67/11
за позовом: Приватного акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ
до відповідача: Державний вищий навчальний заклад «Національний лісотехнічний університет України», м. Львів
про cтягнення 5 225, 01 грн.
Суддя Н.Мороз
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Гайдук І. Г.
Суть спору:
Позов заявлено приватним акціонерним товариством Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ до Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України», м. Львів про стягнення 5 225, 01 грн.
Ухвалою суду від 10.01.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.02.2011р. Для об'єктивного та всестороннього вирішення спору, розгляд справи відкладався ухвалами суду від 10.02.2011р., 01.03.2011р.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:
Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
27 травня 2009 року між ЛФ «Львів-Терен»ЗАТ УІСК «Інвестсервіс»та ДВНЗ «Національний лісотехнічний університет України»було укладено договір №5 про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних заходів, згідно якого Університетом було застраховано 19 транспортних засобів та договір №6 про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, згідно якого Університетом були застраховані водії транспортних засобів.
27 серпня 2009 року громадянин ОСОБА_3, що працює в Державному вищому навчальному закладі «Національному лісотехнічному університеті України»на посаді водія, керуючи транспортним засобом «ЛАЗ 699», д.н. НОМЕР_2 (що є власністю Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України») по вул. Рішельєрській в м. Одеса, при виконанні повороту ліворуч не дотримався бокового інтервалу, порушивши п. 13.1 Правил дорожнього руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «БМВ»д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (власник -ОСОБА_1).
Відповідно до звіту спеціаліста-автотоварознавця про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої в результаті пошкодження автомобіля № 08-041 від 05.09.2009р., ЗАТ УІСК «Інвестсервіс»було складено страховий акт № 738-09-59-004, згідно якого розмір збитків, завданих власнику автомобіля «БМВ»д.н. НОМЕР_1 складає 5 225, 01 грн.
09 листопада 2009р. до ЗАТ УІСК «Інвестсервіс»із заявою № 167 на виплату страхового відшкодування звернувся Суворов Станіслав Костянтинович.
15.02.2010р. ЗАТ УІСК „Інвестесервіс” виплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 5225,01 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7073 від 15.02.2010р. (в матеріалах справи). Дана обставина сторонами не заперечувалась.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 16.10.2009р., ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 357 грн.
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, страхувальник транспортного засобу «ЛАЗ 699»д.н. НОМЕР_2 -Національний лісотехнічний університет України взагалі не звернувся до страховика -ЗАТ УІСК «Інвестсервіс»з заявою після ДТП у встановлений строк, чим порушив ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». З повідомленням про страховий випадок звернувся водій вищевказаного транспортного засобу -ОСОБА_3 лише 07.09.2009р.
На спростування позовних вимог відповідач вказує на те, що згідно з поясненнями водія автобуса ОСОБА_3, 27.08.2009р. після скоєння ДТП в м. Одеса він пред'явив поліс страхування ВС №5417676 потерпілому гр. ОСОБА_2, який зробив копію полісу і у його присутності повідомив телефоном страхову компанію «Інвестсервіс». Водій ОСОБА_3., як учасник ДТП, звернувся з письмовим повідомленням в ЛФ «Львів-Терен»ЗАТ УІСК «Інвестсервіс»07.09.2009р., після прибуття разом з транспортним засобом у м. Львів 04.09.2009 р. Ствердив, що жодних усних чи письмових претензій щодо несвоєчасності повідомлення про ДТП від страховика на ім'я водія чи Університету не надходило. Крім того зазначив, що на полісі відсутні підпис уповноваженої особи та відтиск печатки Університету, що є грубим порушенням Інструкції по заповненню бланку поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зразка, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 17.12.04р. № 3103, Президією МТСБУ від 25.01.05р., протокол № 119, та свідчить про те, що Університет, як страхувальник не був належним чином ознайомлений страховиком з умовами та правилами страхування.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльність особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому, згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов”язана з використанням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє джерелом підвищеної небезпеки на праві власності.
У відповідності до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Згідно ст.33 ЗУ „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані, зокрема, вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.
Згідно ст.ст.38.1, 38.1.1 Закону України „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду,
якщо, зокрема, він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п.33.1.2 п.33.1 ст.33 Закону.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку зазначену суму слід стягнути з Державного вищого навчального закладу «Національного лісотехнічного університету України», враховуючи, що останній не довів у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами відсутність своєї вини. Заперечення відповідача вимог позивача не спростовують.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. В порядку ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.1166, 1172,1187,1191 ЦК України, ст. 179 ГК України, ЗУ „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України», м. Львів вул. Генерала Чупринки, 103 (код ЄДРПОУ 02070996) на користь Приватного акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-б, офіс 208 (п/р 265020304401 в ПАТ КБ «Євробанк», МФО 380355, код ЄДРПОУ 23498273) -5 225,01 грн. страхового відшкодування, 102, 00 грн. держмита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя
Рішення складено 18.03.2011 року.