91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.03.11 Справа № 26/38/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Стаханово-Алчевської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Кіровської міської ради, м.Кіровськ Луганської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кіровськ Луганської області
про стягнення 7232 грн. 00 коп.
в присутності представників сторін:
від заявника -начальник відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин прокуратури області Колесніченко В.І., посвідчення №72 від 16.03.2011;
від позивача -юрисконсульт Марченко І.О., довіреність №5 від 04.01.2011;
відповідач - підприємець ОСОБА_1, паспорт серії ЕК №161042, виданий Кіровським МВ УМВС України в Луганській області 11.04.1996.
Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків за безпідставне користування земельною ділянкою в сумі 7232 грн. 00 коп.
Запереченням на позовну заяву б/н від 28.02.2011 відповідач повідомив, що рішенням від 18.09.2009 №760 Кіровської міської ради йому було надано дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою, а рішенням №888 від 16.03.2010 Кіровська міська рада відмовила у виділенні земельної ділянки; що відповідачем за платіжним дорученням №6 від 28.02.2011 сплачено орендну плату в сумі 4947 грн. 82 коп.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників заявника та сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Підставою звернення прокурора з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Кіровської міської ради є наступне.
19.04.2006 між Кіровською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення -землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Перевіркою додержання вимог земельного законодавства на території Кіровської міської ради (акт перевірки від 02.02.2011 комісії по питанням регулювання земельних відносин та земельних спорів) встановлений факт використання земельної ділянки, розташованої по вул.Ціолковського, 1, м.Кіровськ, площею 0,2568 га для обслуговування механічної майстерні без правовстановлюючих документів приватним підприємцем ОСОБА_1, а саме, технічна документація на земельну ділянку відповідачем не виготовлена, новий договір оренди не укладено, орендна плата не сплачується.
Відповідно до положень ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ч.2 ст.83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Частиною 1 ст.78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Згідно ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, до яких віднесено в тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Виходячи з цієї норми одним з основних способів захисту цивільних прав і інтересів є відшкодування збитків. Оскільки відшкодування збитків є мірою відповідальності, воно застосовується, за загальним правилом, за наявності вини несправного боржника.
У розумінні ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно розрахунку Кіровської міської ради розмір збитків складає 7232 грн. 00 коп., в тому числі за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 -6367 грн. 00 коп., за період з 01.01.2011 по 01.02.2011 -865 грн. 00 коп.
Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову частково, враховуючи наступне.
Враховуючи приписи ст.22 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.224 Господарського кодексу України позивачем повинно бути доведено наявність факту збитків і їх розмір, вину відповідача в причиненні цих збитків та причинний зв”язок між діями або бездіяльністю відповідача і збитками.
Відповідач частково визнав вимоги прокурора і надав платіжне доручення №6 від 28.02.2011, за яким ним перераховано позивачу 4947 грн. 82 коп.
Часткове визнання позову відповідач мотивує тим, що позивачем для розрахунку збитків визначений розмір земельної ділянки за договором оренди землі від 19.04.2006 площею 0,2568 га, що і визначено в акті перевірки від 02.02.2011. У той же час після закінчення строку дії договору відповідач займає меншу площу земельної ділянки, що підтверджено документами, які відповідач оформляє для встановлення правовідносин стосовно даної земельної ділянки.
Суд, враховуючи доводи сторін та надані сторонами документи, вважає, що позивачем безспірно не встановлено факт користування відповідачем без правовстановлюючих документів земельною ділянкою площею 0,2568 га і приймає доводи відповідача про обгрунтованість позову частково.
У зв”язку з тим, що відповідачем після звернення прокурора з даним позовом було перераховано позивачу 4947 грн. 82 коп. орендної плати за період з 01.01.2010 по 31.01.2011, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, а в решті позову слід відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 22.03.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. Відмовити в позові частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення 4947 грн. 82 коп. припинити.
3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач -УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк -ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 49 грн. 48 коп.; в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 161 грн. 46 коп., видати наказ Кіровському відділенню Стахановської об'єднаної Державної податкової інспекції.
4. В решті позову відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 24.03.2011.
Суддя С.С. Єжова
Помічник судді С.І. Заєць
Надр. 5 прим.
1-до справи
2- заявнику: (м.Стаханов Луганської області, вул.К.Лібкнехта, 11, 94000)
3- Облпрокуратурі: вих.№
4-позивачу: м.Кіровськ Луганської області, вул.23 Партз”їзду, 7, 93801 (простою)
5- відповідачу: АДРЕСА_1 (простою) 4
24.03.2011