91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
24.03.11 Справа № 9/38/2011.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного підприємства "Теремок 2000", м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка", м. Луганськ
про стягнення 164 456 грн. 19 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -Хорош В.Ю., дов. б/н від 01.03.11,
від відповідача - Нефьодов С.М., дов. № 4 від 10.01.11
суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення вартості будівельних матеріалів, що залишились у відповідача після зупинки виконання робіт за договором підряду № И9009Т588 від 11.01.08 у розмірі 164456,19 грн.
Відповідач, ТОВ "Луганський МБЗ", відзивом на позовну заяву за № 1077 вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Твердження позивача про те, що після 01.01.09 він продовжував виконувати роботи не підтверджено ніякими доказами і не відповідає дійсності, оскільки відповідно до акту від 07.10.10 його працівники на територію відповідача для виконання робіт не проходили, акти приймання виконаних робіт за період 2009 року відповідачу не надавалися.
За накладною від 08.04.08 № 0904 відповідач отримав від позивача на зберігання цемент ПЦ-400 на загальну суму 67200,0 грн., який до вересня 2008 року був повернутий позивачу у повному обсязі, про що свідчать відповідні накладі.
За тією ж накладною на зберігання було прийнято плитку в асортименті на загальну суму 173895,07 грн., яка частково була повернута на суму 85668,45 грн., що підтверджують відповідні накладні.
Таким чином, на цей час на зберіганні знаходиться плитка в асортименті на суму 88226,62 грн.
Позивачу листом від 03.12.09 за № 3485 було запропоновано розпорядитись на власний розсуд майном, що знаходиться на зберіганні у відповідача, однак ніяких дій з боку позивача з цього питання проведено не було.
Відповідач пояснює, що ніяким чином не перешкоджає вивозу вказаних будматеріалів.
В обґрунтування вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір підряду № И9009Т588 від 11.01.08, відповідно до якого позивач (підрядник) зобов'язався за завданням відповідача (замовник) виконати роботи з реконструкції будівель побутових приміщень.
У подальшому сторонами укладались додаткові угоди №№ 1 -12 до вказаного договору, які стосувалися збільшення обсягів робіт, їх вартості, загальної суми договору, строків виконання робіт та строку дії договору.
Згідно з п. 6.4 договору (в редакції п. 3 додаткової угоди № 11 від 31.10.08) загальна вартість робіт складає 6 488 170,15 грн.
Відповідно до п.п. 7.2 та 7.3 договору відповідач повинен був перераховувати позивачу передплату у розмірі 50% від вартості робіт до моменту передачі проектної документації.
Решта 50% коштів здійснюється частинами після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт протягом 3-х банківських днів.
Станом на 1 липня 2010 року сторонами підписані акти приймання виконаних робіт та довідки про їх вартість на загальну суму 4 935 992,93 грн., яка сплачена відповідачем у повному обсязі.
Після 1 січня 2009 року позивач, розраховуючи на своєчасне отримання 50% передплати від відповідача, продовжував виконувати обсяг робіт, що залишився, однак, внаслідок порушення зобов'язання щодо своєчасного перерахування передплати, позивач зупинив виконання робіт. При цьому, в ході виконання робіт позивач завозив на об'єкт будівельні матеріали, які передавалися відповідачу за накладними № 0804 від 08.04.08 та № 0904 від 09.04.08 та зберігалися у приміщенні, наданому відповідачем у відповідності до п. 5.5 договору.
Вартість вказаних будматеріалів, що залишились у відповідача після зупинення робіт, складає 164456,19 грн.
26 жовтня 2009 року позивач звернувся до відповідача листом за № 4750 з пропозицією оплатити вартість вказаних будматеріалів, на яку відповідач погодився та гарантував здійснити оплату не раніше березня 2010 року, однак на цей час оплата не здійснена.
Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Інтерес позивача, ПП "Теремок 2000", полягає у стягненні з відповідача вартості будматеріалів, що залишились через припинення виконання робіт за договором підряду.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № И9009Т588 від 11.01.08 з додатковими угодами (а.с. 8 -23), відповідно до якого позивач зобов'язався за завданням відповідача виконати роботи з реконструкції будівель побутових приміщень.
Відповідно до п.п. 7.2 та 7.3 договору відповідач повинен був перераховувати позивачу передплату у розмірі 50% від вартості робіт до моменту передачі проектної документації.
Решта 50% коштів здійснюється частинами після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт протягом 3-х банківських днів.
Станом на 1 липня 2010 року сторонами підписані акти приймання виконаних робіт та довідки про їх вартість на загальну суму 4 935 992,93 грн., яка сплачена відповідачем у повному обсязі.
Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, отримана попередня оплата частково використана для закупівлі будматеріалів, у т.ч. й спірних, які передано на зберігання відповідачу за накладними № 0904 від 09.04.08 та № 0804 від 08.04.08 (плитка в асортименті на загальну суму 173895,07 грн. та цемент ПЦ-400 на загальну суму 67200,0 грн. -а.с. 24 -25).
У подальшому цемент ПЦ-400 у повному обсязі за відповідними накладними №№ 1 -31 (а.с. 45 -73) та плитка за накладними №№ 16 -22 (а.с. 74 -77) на суму 85668,45 грн. були повернуті позивачу.
На час розгляду справи на зберіганні у відповідача знаходиться плитка в асортименті на суму 88226,62 грн., разом з тим, роботи не виконуються через відсутність фінансування.
26 жовтня 2009 року позивач звернувся до відповідача листом за № 4750 з пропозицією оплатити вартість вказаних будматеріалів: згідно з доданою до матеріалів справи копією листа від 26.10.09 б/н (а.с. 27) вбачається, що крім іншого позивач запропонував або сплатити спірні будматеріали, або документально оформити вивіз цих матеріалів з території заводу.
Відповідач листом від 03.12.09 за № 3485 (а.с. 29) повідомив, що зацікавлений у сплаті матеріалів, однак, пославшись на відсутність фінансування, попередив, що оплату може здійснити не раніше березня 2010 року, в іншому разі запропонував позивачу розпорядитися будматеріалами на власний розсуд.
Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступних принципових позицій.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За умовою п. 5.1 договору роботи повинні виконуватись з матеріалів позивача (підрядника).
Разом з тим, жодною умовою договору підряду не передбачений обов'язок замовника (відповідача) сплатити вартість придбаних позивачем матеріалів.
Щодо наявного у справі листа-відповіді відповідача від 03.12.09, то суд не розцінює його як гарантійний лист щодо обов'язкового придбання матеріалів позивача, зважаючи у т.ч. й на те, що сторони не досягли згоди щодо ціни та вартості, за якими відповідач мав би придбати ці матеріали, а, відтак, грошового зобов'язання у відповідача щодо спірного майна не виникло.
За своєю юридичною природою роботи, які виконувались позивачем за спірним договором є підрядними і регулюються спеціальними нормами глави 61 ЦК України.
Щодо спірної ситуації, то відповідно до ст. 886 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Позивачем вимога про стягнення збитків за цим позовом не заявлялась.
За таких обставин, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 24.03.11.
Суддя А.Г.Ворожцов