91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
21.03.11 Справа № 17/6.
Суддя Фонова О.С., розглянувши матеріали заяви про скасування заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство “Хімпоставка” у справі за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство «Хімпоставка», м. Бориспіль Київської області
про стягнення 4 531 409 грн. 51 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -Омельченко Д.О., довіреність № 3500 від 11.10.2010;
від відповідача - розпорядник майна - Синяпкін О.В., арбітражний керуючий, призначений ухвалою господарського суду Київської області у справі №Б3/253-10 від 11.01.2011, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 15.01.1998.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство “Хімпоставка” звернулось з заявою про скасування заходів забезпечення позову та просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Луганської області від 07.12.2010, у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецькому підприємству “Хімпоставка”, його посадовим особам, у тому числі, голові ліквідаційної комісії ТОВ СП “Хімпоставка” Пасларю В.М. транспортування, використання та зміну місця зберігання (м. Луганськ, вул. Даргомижского, 1в) наступних транспортних засобів:
- автобус марки “YUTONG”, модель “ZK6129H”, 2006 р. випуску, шасі (кузов, рама) № LZYTATF6961007771, державний реєстраційний номер ВВ 21-46 АA, свідоцтво про реєстрацію PСA 798428, видане РЕВ МРВ м. Сєвєродонецька 08.02.2007;
- автобус марки “YUTONG”, модель “ZK6129H”, 2006 р. випуску, шасі (кузов, рама) № LZYTATF6261007773, державний реєстраційний номер ВВ 21-47 АA, свідоцтво про реєстрацію PСA 798427, видане РЕВ МРВ м. Сєвєродонецька 08.02.2007;
- автобус марки “YUTONG”, модель “ZK6129H”, 2007 р. випуску, шасі (кузов, рама) № LZYTATF6971017539, державний реєстраційний номер ВВ 28-64 АA, свідоцтво про реєстрацію ВВС 073346, видане РЕВ МРВ м. Сєвєродонецька 05.02.2008;
- автобус марки “YUTONG”, модель “ZK6129H”, 2007 р. випуску, шасі (кузов, рама) № LZYTATF6771017538, державний реєстраційний номер ВВ 28-63 АA, свідоцтво про реєстрацію ВВС 073345, видане РЕВ МРВ м. Сєвєродонецька 07.02.2008.
Від відповідача -голови ліквідаційної комісії ТОВ «Сєвєродонецьке підприємство «Хімпоставка»Пасларь В.М. 21.03.2011 до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову без участі представника підприємства відповідача. Позовні вимоги підтверджує в повному обсязі.
Відповідач 18.03.2011 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, яки були вжиті ухвалою господарського суду Луганської області від 07.12.2010, та просить суд скасувати ці заходи, з огляду на наступне.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2010 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ СП «Хімпоставка»за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської філії, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Таким чином, виконання рішення господарського суду Луганської області від 07.12.2010 та задоволення вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської філії можливе тільки в рамках процедури банкрутства в порядку черговості, встановленої ст.14 вказаного Закону.
На даний момент виконавче провадження з виконання рішення господарського суду Луганської області від 07.12.2010 у справі №17/6 зупинено, в зв'язку з порушенням господарським судом Київської області справи про банкрутство ТОВ СП «Хімпоставка».
Вказані вище автобуси знаходяться під арештом, що унеможливлює їх продаж ТОВ СП «Хімпоставка»чи відчуження іншим чином.
Крім того, ч. 13 ст.13 Закону керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди, зокрема, щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.
Таким чином, підстави вважати, що майно ТОВ СП «Хімпоставка», а саме, автобуси марки "YUTONG" можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення відсутні.
В той же час заборона транспортування та використання вказаних транспортних засобів паралізує господарську діяльність ТОВ СП «Хімпоставка»та обтяжує і без того скрутне матеріальне становище підприємства, що може призвести до неповного погашення вимог кредиторів в процедурі банкрутства та порушення їх прав та законних інтересів.
Відповідно до п. 8 Роз'яснення ВАСУ від 23.08.1994 №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»помилковими слід визнати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуженні його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум.
Транспортування та виконання автобусів не тягне їх знищення або зменшення цінності. Крім того ТОВ СП «Хімпоставка»не має намір витрачати майно на власні потреби.
Позивач заперечує щодо скасування заходів забезпечення позову у відношенні ТОВ СП “Хімпоставка”, та просить: у задоволенні заяви ТОВ СП «Хімпоставка»про скасування заходів забезпечення позову відмовити у повному обсязі, через її необґрунтованість, недоведеність та безпідставність, а ухвалу господарського суду Луганської області від 07.12.2010 у справі №17/6 - залишити без змін, з огляду на наступне.
Заходи забезпечення були вжиті судом обґрунтовано, вмотивовано та з врахуванням конкретних обставин, що обумовлювали необхідність вжиття саме таких заходів забезпечення позову. Так, під час розгляду справи у цілому та заяви позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову, зокрема, в матеріалах справи були безперечні докази того, що відповідач не тільки не має наміру добровільно виконувати майбутнє рішення суду, а навпаки усіма засобами, у тому числі незаконними, перешкоджає господарському суду Луганської області під час здійснення ним правосуддя.
Також, зловживаючи своїми процесуальними правами, з моменту порушення справи за позовом Банку (06.01.2009), відповідач оскаржував всі ухвали суду у справі у трьох інстанціях, включаючи Верховний Суд України (всі судові інстанції відмовили у задоволенні апеляційних та касаційних скарг через те, що ухвала не підлягає оскарженню).
Відповідачем неодноразово оскаржувались, як самі дії підрозділу з примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Луганській області так і виконавчі документи, щодо яких було відкрито виконавче провадження, а також докази того, що відповідач намагався визнати недійсною Генеральну кредитну угоду та укладені у її межах кредитні договори. Проте, безпідставність цих оскаржень була встановлена багатьма судами різних інстанцій.
Крім того, відповідач усіма засобами переховує частину майна що знаходиться у заставі позивача, через що підрозділом з примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Луганській області були неодноразово складені відповідні акти про відсутність зазначеного майна, про зникнення описаного та арештованого заставного майна, винесені постанови про розшук майна та було надіслане до прокуратури Луганської області подання про порушення кримінальної справи у зв'язку із зникненням переданого на відповідальне зберігання майна.
Також відповідач звернувся до підрозділу з примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Луганській області з вимогою повернути йому усе майно, що у нього було вилучене під проведення виконавчих дій. Саме через наявність доказів (підтверджених матеріалами справи) зловживань відповідачем своїми процесуальними правами, встановлених фактів порушення ним вимог діючого законодавства України (Господарсько-процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», Кримінального кодексу України), а також через наявність безперечних доказів, того що відповідач будь-якими способами намагається унеможливити прийняття рішення по справі та зробити його виконання неможливим, у тому числі, шляхом вилучення та переховування майна, що забезпечує виконання грошових зобов'язань, господарський суд Луганської області цілком обґрунтовано, маючі на те усі законні підстави та докази, вжив саме такі заходи забезпечення позову.
У відзиві на заяву ТОВ СП «Хімпоставка»від 21.03.2011 розпорядник майна ТОВ СП «Хімпоставка»Синяпкін О.В. заперечив проти скасування заходів забезпечення позову, та зазначив наступне.
Відповідно до ухвали господарського суду Київської області у справі №БЗ/253-10 від 11.01.2011 відносно ТОВ Сєвєродонецьке підприємство «Хімпоставка»введена процедура розпорядження майна боржника, та його призначено розпорядником майна.
Без згоди розпорядника майном не можливо розпорядження майном, однак до нього не зверталось керівництво боржника з заявами про розпорядження майном, а саме: переміщення у інше місце зберігання, продаж його, тощо.
По-друге, керівництво боржника порушуючи вимоги закону та арбітражного керуючого не надає бухгалтерської документації та неможливо встановити відсоток вартості вказаного у заяві майно по відношенню до вартості активів.
З заяви ТОВ «СП «Хімпоставка»вбачається, в нього є наміри продати майно, що суперечить вимогам законодавства.
Посилання заявника про ведення господарської діяльності спростовуються наявними у справі документами, а саме рішення засновника ТОВ «СП «Хімпоставка»про ліквідацію, тобто господарська діяльність на день звернення до суду припинена.
Розпорядник майна звертає увагу, що частка заставного майна, а саме, автокрани, які знаходились у боржника, вже зникли та об'явлені органом виконання рішень у розшук. Не виключається таке зникнення і стосовно іншого майна у разі вільного розпорядження майном боржником та задоволення заяви судом.
Суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача щодо скасування заходів забезпечення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до п.3 Роз'яснення Вищого господарського суду від 23.08.1994 №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Згідно пункту 8 вказаного роз'яснення, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо.
Як зазначено у пункті 10 вищезазначених роз'яснень, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Однак, суд дійшов висновку, що причини, з яких було застосовано заходи забезпечення позову на даний час не відпали.
Так, як вбачається з матеріалів справи, порушена вона була 06.01.2009. Провадження у справі неодноразово зупинялось у зв'язку з поданням відповідачем апеляційних та касаційних скарг до Вищого господарського суду України та до Верховного Суду України на ухвали господарського суду, що не підлягають оскарженню, на ухвали про зупинення провадження у справі у зв'язку з направленням до суду вищої інстанції.
Вказані дії свідчать про зловживання відповідача своїми процесуальними правами з метою затягування процесу та унеможливлення розгляду справи по суті.
У зв'язку з зазначеними діями, справа № 17/6 розглядається майже 2 роки, з яких по суті відбулось три судових засідання.
Крім того, позивачем доведено належними доказами, що відповідач всіма можливими засобами, зокрема, оскарженням виконавчих написів нотаріуса, дій органу виконання рішень в адміністративному суді, спробами визнати недійсною Генеральну угоду та додатки до неї, сприяв невиконанню свого зобов'язання за Генеральною угодою та додатками до неї щодо повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом.
В матеріалах справи також містяться відомості, що відповідач розпочав процедуру самоліквідації, у зв'язку з чим, звернувся до підрозділу з примусового виконання рішень ВДВС МУЮ у Луганській області з вимогою закінчити усі виконавчі провадження та зняти усі арешти, накладені на майно ТОВ СП «Хімпоставка».
На підтвердження цього позивачем надані до матеріалів справи завірені копії листа від 23.11.2010 вих.№40/11 за підписом голови ліквідаційної комісії В.М. Пасларя, протоколу № 10 загальних зборів учасників ТОВ СП «Хімпоставка»від 15.11.2010 та опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи», підписаний державним реєстратором Горбанем О.А.
З вищенаведеного вбачається, що те майно, яке знаходиться у заставі позивача та на яке накладено арешт на підставі виконавчих написів нотаріуса, повинно бути повернуто відповідачу.
Однак, з огляду на попередні дії відповідача по ухиленню від виконання зобов'язання за Генеральною угодою та додатками до неї щодо повернення кредиту та процентів за його користування, які на час розгляду справи складають 5789619,08 грн., здійснення всебічних дій, спрямованих на неможливість виконання виконавчих написів нотаріуса в примусовому порядку, несплату добровільно протягом декількох років вищевказаної заборгованості, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Доводи заявника про те, що застосовані судом заходи забезпечення позову перешкоджають йому здійснювати господарську діяльність спростовуються наявними в матеріалах справи доказами про розпочатий процес самоліквідації ТОВ СП «Хімпоставка», а отже про відсутність будь-якої господарської діяльності.
На обґрунтування своїх вимог, щодо скасування заходів забезпечення позову, директор відповідача посилається на ч. 13 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно якої керівник або орган управління боржника може укладати угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника виключно за погодженням з розпорядником майна, а спірне майно не складає таку вартість.
Однак, суд зауважує, що ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2011 у справі №БЗ/253-10 про банкрутство ТОВ «СП «Хімпоставка», розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Синяпкіна Олексія Вадимовича, який, згідно вимог абзацу 4 ч. 9 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зобов'язаний вживати заходів для захисту майна боржника.
Отже, відносно відповідача, в межах розгляду справи про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна відповідача Синяпкіна О.В., без погодження з яким, згідно вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», керівництво відповідача не може приймати рішення щодо розпорядження майном боржника, вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.
Проте, директор ТОВ СП «Хімпоставка»Пасларь В.М. не надав суду доказів того, що вартість майна, яким він намагається розпорядитись на свій власний розсуд, є меншою одного відсотку балансової вартості активів боржника, через що підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову суд також не вбачає.
Крім того, сам розпорядник майна зауважив, що і йому, в порушення чинного законодавства, посадовими особами відповідача не було надано бухгалтерської документації відповідача, у зв'язку з чим неможливо встановити відсоток вартості майна, щодо якого застосовано заходи забезпечення позову, по відношенню до вартості активів.
З огляду на вищезазначене, у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство “Хімпоставка” щодо скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство “Хімпоставка” про скасування заходів забезпечення позову, відмовити.
Суддя О.С. Фонова