91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.03.11 Справа № 5/25/2011.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КХП”ЗІДА”, м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства “Росток”, м. Стаханов Луганської області
про стягнення 14703,81 грн.
Суддя Васильченко Т.В.
в присутності представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача -не прибув;
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю “КХП” ЗІДА” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 11977,00 грн., штрафу у розмірі 2131,08 грн., інфляційних нарахувань за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 443,15 грн. та 3% річних у розмірі 152,58 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №20/108 від 13.03.2011 проти позовних вимог заперечив, з посиланням на те, що в офіційному друкованому органі, газета “Урядовий кур'єр” від 25.11.10 № 221 здійснено публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Росток», а відтак, оскільки позивач у встановлений ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» тридцятиденний (місячний) термін, який сплив 25.12.2010р. свої грошові вимоги не заявив, його вимоги в порядку ч. 2 ст. 14 наведеного Закону вважаються погашеними.
Ухвалами суду від 17.02.2011 та від 01.03.2011 позивача було зобов'язано надати докази подання в порядку пункту 1 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” письмової заяви з вимогами до відкритого акціонерного товариства «Росток».
Втім, вимоги суду не виконані та відповідні докази звернення з кредиторськими вимогами в межах справи про банкрутство відповідача суду позивачем надані не були.
Сторони у судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення даного спору закінчується 28.03.2011р., що унеможливлює чергове відкладення судового розгляду справи, тому справа розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд
31 березня 2010 року між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу №12, за умовами п. 1.1 якого продавець (позивач у справі) зобов'язався передати у власність покупця (відповідач у справі), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар: борошно пшеничне згідно додатку №1 до договору, який є невід'ємною його частиною.
В п. 2.5 договору сторони визначили, що 30% вартості товару сплачується передплатою, а 70% вартості сплачуються за договором не пізніше 15 банківських днів з моменту дати поставки товару, вказаної в специфікації, за умовами наявності всіх оригіналів документів на партію товару.
Сторони підписали чотири специфікації до договору, в яких визначили номенклатуру товару, його якість, кількість, ціну та строки поставки, зокрема: 02.04.2010 на суму 41050 грн.; 12.04.2010 на суму 41700 грн.; 23.04.2010 на суму 20700 грн. та 28.04.2010 на суму 10115 грн.
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу визначений сторонами в специфікаціях товар на загальну суму 113565 грн. 00 коп., про що свідчить наявні в матеріалах справи видаткові накладні №46 від 02.04.2010р., №50 від 12.04.2010р., №57 від 23.04.2010р. №60 від 28.04.2010, які підписані сторонами без заперечень, тоді як відповідач свої зобов'язання за договором №12 виконав частково - перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 101588 грн. 00 коп.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 11977 грн. основного боргу, 2131,08 грн. штрафу, 443,15 грн. інфляційних нарахувань та 152,58 грн. 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
25.10.2010 ухвалою господарського суду Луганської області по справі №20/108б порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Росток".
25.11.2010 року в газеті "Урядовий кур'єр" № 221 (4372) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Росток»та повідомлено, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів від дня публікації даного оголошення.
Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується поясненнями відповідача та не спростовано позивачем, позивач після розміщення вказаного оголошення до господарського суду Луганської області зі своїми кредиторськими вимогами у справі №20/108б не звертався.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор - юридична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановленими договором або законом.
Пунктом 45 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. №15 визначено, що закон пов'язує з пропуском конкурсними кредиторами строку, встановленого для подання ними заяв, припинення їх права вимоги до боржника.
Таким чином, оскільки заявлені у даній справі вимоги до відповідача виникли у позивача до порушення провадження у справі про банкрутство, тобто є конкурсними і позивач не звернувся вчасно з цими вимогами у справі №20/108б, зобов'язання ВАТ “Росток” по сплаті ТОВ "КХП ЗІДА” коштів у розмірі 11977 грн. 00 коп. є припиненими за законом.
Згідно п. 54 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 “Про судову практику в справах про банкрутство”, якщо позивач не звернувся у місячний термін з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано - 23.03.2011
Суддя Т.В.Васильченко